Постанова № 100806656, 29.10.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2644/21

Провадження № 1-кп/362/530/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові клопотання захисника про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 26 листопада 2018 року за № 42018000000002963 щодо

ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 4 статті 27, частиною 1 статті 369 Кримінального кодексу України.

У судове засідання прибули:

прокурор Жидков В.Л.;

обвинувачений ОСОБА_1 ;

захисник Гуджал А.А.

Суд установив:

У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні захисник заявив клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, в якому просить надати стороні кримінального провадження з боку захисту, а саме адвокату Гуджалу А.А., тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до «Системи електронного документообігу органів прокуратури України» ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині отриманні відомостей по супровідному листу заступника начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_2 до заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 із додатками (рапорт № 8283 від 23 листопада 2018 року, заява № П-1470 від 23 листопада 2018 року), який зареєстровано за вхідним номером № 254048-18 від 23 листопада 2018 року, з метою отримання відомостей щодо:

- реєстраційної дати (дата та час);

- накладення резолюції (дати резолюції; прізвища, ініціалів працівника(ів) головного виконавця (розробника), співвиконавця, якому (яким) доручають виконання документа; змісту доручення; строку виконання);

- підписання/затвердження, погодження/візування документів.

Клопотання обґрунтовано тим, що вказані відомості зможуть підтвердити/спростувати версію сторони захисту про реєстрацію відомостей в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за зверненням ОСОБА_4 (П-1470 від 23 листопада 2018 року) до моменту надходження до ІНФОРМАЦІЯ_3 супровідного листа за вхідним номером № 254048-18, додатком до якого є вищевказане звернення. Тим самим, як зазначено в клопотанні, вказана інформація необхідна стороні захисту для здійснення належного захисту обвинуваченого ОСОБА_1 , в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження має важливе значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також, надасть змогу довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів іншими способами неможливо.

У судовому засіданні обвинувачений і захисник підтримали клопотання, просили суд його задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 – начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 листом від 28 жовтня 2021 року заперечив проти задоволення клопотання та просив розглянути останнє без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наполягаючи на відсутності підстав для задоволення вказаного клопотання, представник зазначеної особи, у володінні якої знаходяться відповідні речі і документи, щодо яких ставиться питання про надання тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю, послався вимоги Тимчасової інструкції з діловодства органів прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12 вересня 2019 року № 127 і зауважив, що запитувані стороною захисту у клопотанні відомості можливо отримати шляхом дослідження відповідного документа, який зареєстрований службою діловодства ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 23 листопада 2018 року за № 254048-18 та є у розпорядженні сторони обвинувачення.

У судовому засіданні прокурор Жидков В.Л. також заперечив проти задоволення згаданого клопотання та зауважив на наявності відповідної інформації на відповідному документі, дослідженому під час судового розгляду.

Розглядаючи клопотання по суті, суд виходить з такого.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1, 2, 6 статті 22 КПК України).

Згідно з частиною 1 статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до них належить, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.

Частинами 1, 2 статті 159 КПК України встановлено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали суду.

Згідно з частиною 5 статті 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

При цьому згідно з рекомендаціями Європейського суду з прав людини з метою перевірки дотримання права на справедливий судовий розгляд у випадку використання таємних агентів Суд насамперед перевіряє, чи влаштовувались пастки (те, що зазвичай називається «матеріальним критерієм провокації»), і якщо так, то чи міг заявник у національному суді скористатися цим задля свого захисту («процесуальний критерій провокації») (пункти 37, 51 рішення у справі «Банніков проти Росії» від 04 листопада 2020 року, заява № 18757/06).

Суд визначає пастку як ситуацію, коли задіяні агенти - працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання - не обмежуються суто пасивними спостереженнями протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке вона в іншому випадку не вчинила би, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне правопорушення (пункт 55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, заява № 74420/01).

Поведінкою, яка провокує особу на скоєння злочину, незалежно від того, чи був «таємний агент» працівником правоохоронного органу чи особою, яка діяла на їх прохання, може бути встановлення контакту із особою за відсутності об`єктивних підозр у її причетності до злочинної діяльності (пункт 44 рішення у справі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 15 грудня 2009 року, № 17570/04), поновлення пропозиції, незважаючи на її попередню відмову (пункт 67 рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року, заява № 74420/01).

Як вже зазначено, за версією сторони захисту, реєстрація відомостей в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за зверненням ОСОБА_4 (П-1470 від 23 листопада 2018 року) відбулась до моменту надходження до Генеральної прокуратури України супровідного листа за вхідним номером № 254048-18, додатком до якого є вищевказане звернення. У судовому засіданні сторона захисту зауважила на тому, що відповідні відомості в сукупності з іншими фактичними обставинами можуть свідчити про недотримання з боку органів досудового розслідування належної правової процедури під час реєстрації та розслідування кримінального провадження, в тому числі щодо вчинення провокації.

Учасниками судового розгляду й володільцем (держателем) відповідних речей і документів – «Системи електронного документообігу органів прокуратури України» – не заперечувалось, що остання містить охоронювану законом таємницю.

У судовому засіданні встановлено, що згаданий документ – супровідний лист на ім`я заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , зареєстрований 23 листопада 2018 року за № 254048-18, дійсно, містить відмітку про реєстрацію, яка містить реквізити щодо дати й часу реєстрації.

Однак, іншої інформації, щодо якої стороною захисту ставиться питання про надання тимчасового доступу, згаданий документ не містить.

Суд констатує, що стороною захисту доведено наявність умов, передбачених пунктами 1, 2 частини 5 статті 163 КПК України, а також можливість використання як доказів відомостей, що містяться у відповідних речах і документах, і неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, як того вимагає частина 6 зазначеної статті.

Отже, з`ясувавши позицію учасників судового розгляду й оцінивши аргументи клопотання, що розглядається, суд дійшов висновку про те, що наведені стороною захисту відомості дають підстави вважати, що потреби такого тимчасового дозволу виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні захисника. Крім цього, за допомогою застосування такого заходу забезпечення як тимчасовий доступ до речей та документів дійсно може бути встановлено факти, що можуть суттєво вплинути на подальший розгляд кримінального провадження.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Ухвала суду про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів повинна містити відомості, зокрема, про строк дії ухвали, який не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали (пункт 7 частини 1 статті 164 КПК України).

Враховуючи, що на всій території України на час карантину у зв`язку із поширенням COVID-19 діють певні обмеження, які можуть вплинути на строк реалізації ухвали, суд вважає необхідним встановити строк її дії в один місяць з дня її постановлення.

Керуючись 110, 159, 163-165, 309, 333 КПК України КПК України, суд

ухвалив:

1. Клопотання задовольнити.

2. Надати захиснику ОСОБА_1 – адвокату Гуджалу Андрію Андрійовичу тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до «Системи електронного документообігу органів прокуратури України» ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині відомостей по супровідному листу заступника начальника ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_2 до заступника керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 із додатками (рапорт № 8283 від 23 листопада 2018 року, заява № П-1470 від 23 листопада 2018 року), який зареєстровано за вхідним номером № 254048-18 від 23 листопада 2018 року, у тому числі інформацію щодо: реєстраційної дати (дата та час); накладення резолюції (дати резолюції; прізвища, ініціалів працівника(ів) головного виконавця (розробника), співвиконавця, якому (яким) доручають виконання документа; змісту доручення; строку виконання); підписання/затвердження, погодження/візування документів, з можливістю здійснення фотографування й отримання належним чином завірених копій (витягів) з даної системи електронного документообігу в установленому порядку.

3. Строк дії ухвали – один місяць з дня її постановлення.

4. Роз`яснити, що відповідно до статті 333 КПК України особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 03 листопада 2021 року.

Суддя О.В. Попович