Ухвала суду № 100806527, 03.11.2021, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа № 292/908/21

Номер провадження 2/292/289/21

У Х В А Л А

03 листопада 2021 року смт. Пулини

Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Гуц О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Князєва Віктора Володимировича до Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в особі т.в.о начальника Департаменту Осипович Наталії Євгенівни та ОСОБА_2 – голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу «Радомишльський професійний ліцей» та Пулинського професійного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення моральної шкоди, витрат на правову допомогу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Князєва В.В., звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА від 07 жовтня 2021 року №93-к про звільнення ОСОБА_1 з посади в.о. директора Пулинського професійного ліцею за ч.1 ст.40 КЗпП та поновити його на роботі на посаді директора Пулинського професійного ліцею або на іншій рівнозначній попередньої посаді; стягнути з Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.10.2021 по дату прийняття судового рішення у справі; стягнути з Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА на користь ОСОБА_1 30 000 грн., в якості відшкодування моральної шкоди завданої незаконним звільненням; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати за надання правничої допомоги адвокатом в сумі 10 000 грн., згідно укладеного 08.10.2021 договору про надання правничої допомоги.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає наступним вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України.

Так, відповідно до п.п. 3, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

В порушення вказаних вимог цивільного процесуального законодавства позивачем не зазначено ціну позову.

Разом з цим суддя зазначає наступне, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Крім того, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення грошових коштів.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у Постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

За змістом абз.2 пункту 8 Порядку після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

З огляду на викладене позивачу необхідно надати обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31березня 1995року роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

При цьому пунктом 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Разом з цим, при зверненні до суду позивачем лише заявлено вимогу щодо стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 30 000 грн, проте, ні з яких міркувань виходив позивач, визначаючи саме такий розмір моральної шкоди, ні відповідних обставин, що підтверджують завдання позивачу моральної шкоди, позовна заява не містить.

Згідно ч.5 ст.175 ЦПК України, у разі пред"явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Дана позовна заява підписана адвокатом в інтересах позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та до неї додано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №684 та ордер про надання правничої допомоги, який виданий на підставі: договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги без № від 08.10.2021 р., однак сам договор не доданий, у зв"язку з чим у суду відсутня можливість встановити, які права були надані ОСОБА_1 адвокату Князєву В.В., оскільки перелік повноважень чи обмежень стосовно вчинення процесуальних дій має бути визначено договором.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або в іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивач при подачі письмових доказів в копіях, не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Як вбачається з матеріалів справи, додані до позовної заяви документи для відповідачів не читаються, а саме: контракт від 24.05.2017, наказ №74 від 21.01.2021, наказ №24 від 23.02.2021. А також зовсім не додано копій документів для відповідачів: диплом серії НОМЕР_1 від 31. 07.1981, трудова книжка серії НОМЕР_2 від 30.11.1981.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У Постанові № 910/4518/16 від 30.01.2019 року Великої Палати ВС/КЦС вказано, що за змістом норм статей 94,116,117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні та коштів за невикористану відпустку під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки при розрахунку та моральної шкоди спричиненої не проведенням повного розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 12-301гс18 від 30 січня 2019 року.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір`судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2 270 гривень. Таким чином, при подачі позовної заяви, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 908,00 грн.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху надається позовна заява в новій редакції з її копією та копіями всіх документів, що додаються до неї, відповідно для відповідачів.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 188, 353 ЦПК України ,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Князєва Віктора Володимировича до Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в особі т.в.о начальника Департаменту Осипович Наталії Євгенівни та Максимчука Вячеслава Володимировича – голова комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу «Радомишльський професійний ліцей» та Пулинського професійного ліцею про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення моральної шкоди, витрат на правову допомогу, залишити без руху, про що повідомити позивача.

Надати позивачу строк в межах десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ній недоліків.

Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Гуц