Рішення № 100805918, 03.11.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/931/21

Провадження № 2/147/455/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року смт.Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування в розмірі 131750,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 07.12.2019 р. о 00 год. 05 хв. по вул. Шкільна, що в смт Тростянець Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: ВАЗ 2121, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та «Тоуоtа», номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 . Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 26.05.2020 р. по справі №147/1324/19 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №АМ/6827823). Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування від 09.12.2019 р. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 130000 (сто тридцять тисяч) грн. 00 коп. Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди складає: 131750 (сто тридцять одна тисяча сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 130000 (сто тридцять тисяч) грн. 00 коп., а також витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму майнового відшкодування та судові витрати в розмірі 2270 грн.

Ухвалою суду від 08.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Моторно (транспортного) страхового бюро України, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

У судове засідання відповідач не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином за місцем його реєстрації, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань не заявляв, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 07.12.2019 р. о 00 год. 05 хв., по вул. Шкільній, що в смт. Тростянець, Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку та не дотримався дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем Toyota, державний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду.

Постановою Ладижинського міського суду від 26.05.2020 р. провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Разом з тим, судом було встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП безспірно підтверджується сукупності досліджених судом доказів. Окрім того зазначено, що згідно з висновком автотехнічної експертизи № 237 від 10.04.2020, в заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля ВАЗ-2121 державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалася, в діях останнього вбачається невідповідність дій, вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху з технічної точки зору, та які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 4-8).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина, судового розгляду".

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини заподіяної шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

При розгляді даної справи, суд враховує, що цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова є обов`язковою для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. При цьому, приюдиційними фактами є факти, які встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Враховуючи зазначене, суд вважає встановленим причинно-наслідковий зв`язок між винними діями ОСОБА_1 та наслідками, що наступили для власника другого автомобіля ОСОБА_3 , у вигляді матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження належного їй транспортного засобу.

Судом також є встановленим, що за умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АМ/6827823 від 26.12.2018 р. , страховий випадок автомобіля Toyota Camry, 3.5 л, номер кузова, шасі, рами - НОМЕР_3 , застрахований на суму 100 000 грн. (шкода заподіяна майну). Строк дії полісу з 00.00 год. 28.12.2008 р. по 27.12.2019 р. включно (а.с.11).

На даний час власником автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.12).

В результаті ДТП даний транспортний засіб отримав пошкодження.

Потерпіла особа від вищезазначеної ДТП – ОСОБА_3 звернулася до Моторно (транспортного) страхового бюро України із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с.10).

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 зазначеного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до положень ст. 36.1. Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно зі ст. 36.2. Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

У разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Згідно звіту №56536 про оцінку колісного транспортного засобу від 10.02.2020 р., вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, автомобіля Тоуоtа Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 159667,67 грн. (а.с.13-26).

Відповідно до наказу МТСБУ №6667 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 24.06.2020 р., відповідно до ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приймаючи до уваги довідку №1 від 16.06.2020 р., прийнято рішення сплатити ОСОБА_3 130000 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.27, 28).

На виконання згаданого наказу, згідно платіжного доручення №1479790 від 26.06.2020 р., ОСОБА_3 відшкодовано завдані внаслідок ДТП збитки в розмірі 130000 грн., а також витрати на оплату послуг за врегулювання по справі в розмірі 1750 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1476608 від 23.03.2020 р. (а.с.29, 30).

Так як цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 , не була застрахована жодним договором страхування, що підтверджується відповідним пошуковим запитом з електронної бази (а.с.9), позивач звернулася до відповідача з даними позовними вимогами.

Таким чином у відповідача ОСОБА_1 виникло зобов`язання перед МТСБУ, відшкодувати завдані збитки в порядку регресу.

Ст. 1 Закону України «Про страхування передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 35.1 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 МТСБУ) заяву по страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з положеннями ч.1 ст.1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.п.38.2.1. ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що у зв`язку з настанням страхового випадку позивачем було сплачено потерпілій від ДТП особі страхову суму збитку в розмірі 130000 грн., а також понесено витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1750 грн. Вказані обставини є підтвердженими суду належними та допустимими доказами, та не спростовані доводами та доказами сторони відповідача.

Враховуючи, що сума виплаченого позивачем страхового відшкодування на даний час відповідачем не відшкодована, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 2270 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 512, 514, 979, 990, 1166, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_6 в АТ «Укрексімбанк», м.Київ, МФО 322313) суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 131 750 (сто тридцять одна тисяча сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131; адреса місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд.8, м. Київ, 02154.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03.11.2021 р.

Суддя О. А. Натальчук