Рішення № 100805523, 02.11.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7973/21

Провадження № 2-др/727/30/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Мамчина П.І.

секретар судових засідань Дужич Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Перший відділ державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Перший відділ державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В підтвердження надав договір №20/05/2021 про надання правничої допомоги, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу, акт прийому-передачі виконаних робіт, квитанцію. Просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

В судове засідання позивач та його представник не з*явилися, надали суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, просили заяву про стягнення судових витрат задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» в судове засідання не з*явився, скерував до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, просив відмовити позивачу в компенсації витрат на правничу допомогу, зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 3000,00 грн. на 1480,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених відповідною статтею ЦПК, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими вимогами на загальних підставах. При порушені питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Згідно ч.3, ч.4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.10.2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Перший відділ державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволений. Вирішено визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 07 грудня 2020 року зареєстрований в реєстрі за №29260, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості за кредитним договором №001-25052-201113 від 20 листопада 2013 року в розмірі 14129,10 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»(ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок. Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з державного бюджету судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, сплачений відповідно до квитанції №8 від 12 серпня 2021 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 та ч.3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема договору №20/05/2021 про надання правничої допомоги від 20 травня 2021 року та додатку №1 до даного договору, адвокат Раздорський Р.А. надає правову допомогу ОСОБА_1 (а.с.34-35). Крім того встановлено, що адвокат Раздорський Р.А. здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №457 від 25 березня 2011 року (а.с.22). Відомості про отримувача коштів - адвоката Роздорського Р.А. внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, в якому відсутні які-небудь відмітки про зупинення або заборону на зайняття адвокатською діяльністю за весь час в т.ч. в період надання правової допомоги позивачу. Доступ до реєстру є загальнодоступним в мережі Інтернет.

Із розрахунку суми гонорару за надану правничу допомогу та акту прийому – передачі виконаних робіт вбачається, що на виконання умов договору адвокат Раздорський Р.А. надав ОСОБА_1 в період з 20 травня 2021 року по 20 вересня 2021 року послуги на загальну суму 3000,00 грн. (а.с.36, 38).

Згідно з квитанцій від 01 жовтня 2021 року адвокат Раздорський Р.А. прийняв від ОСОБА_1 на виконання вимог договору про надання правової допомоги грошові кошти в сумі 3000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).

Заперечення представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» щодо невідповідності гонорару адвоката критеріям співмірності, суд вважає недоведеними та такими, що ґрунтуються на його власних припущеннях, на можливість уникнути витрат на правничу допомогу, вживши заходи досудового регулювання.

За таких обставин суд вважає, що адвокат позивача дотримався вимог закону про підтвердження належними доказами понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Такі витрати є розумними та співмірними зі складністю справи, а тому підтверджені витрати підлягають до стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на користь позивача.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: П.І. Мамчин