Ухвала суду № 100804300, 11.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4027/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі - Ємець Д.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» - Потапенка С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі 757/4027/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипової М.І. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 19.01.2021, для вирішення питання про відкриття провадження.

28.01.2021 ухвалою Печерського районного суду м. Києва, вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, 10.03.2021 позивачем було усунено виявлені недоліки, заяву на усунення яких передано судді 16.03.2021.

17.03.2021 ухвалою суду було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Окрім цього, 09.07.2021 позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначено, що ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір №GL3N017513 від 15 травня 2020 року про відступлення прав вимоги, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В., зареєстрований в реєстрі №128 в частині відступлення прав вимоги по кредитному договору №8/2007/840-К/1477/-Н/1 від 23.10.2007, договору іпотеки №8/2007/840-К/1477/-Н/11 від 23.10.2007 року, договору іпотеки №8/2007/840-К/1477-Н/2, укладеному між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра».

У червні 2020 року, на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку від Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» надійшла вимога №31/05/21-09 від 31.05.2021 року про виконання порушеного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказаною вимогою ОСОБА_1 попереджено, що в разі невиконання нею в тридцятиденний строк з дня отримання даної вимоги обов`язку щодо погашення в повному обсязі заборгованості за кредитним договором на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», останній має намір застосувати заходи позасудового врегулювання заборгованості, шляхом, у тому числі, звернення стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки, шляхом набуття ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . земельну ділянку площею 403 кв.м для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . кадастровий номер 1210100000:07:243:0001 в рахунок виконання зобов`язання за кредитним договором.

Враховуючи той факт, що на теперішній час позивачем оскаржується договір про відступлення прав вимоги, на підставі якого ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» набуло статусу нового кредитора та права вимоги, зокрема до ОСОБА_1 , щодо звернення стягнення, також і в позасудовому порядку, на предмет іпотеки, є досить обґрунтовані побоювання зі сторони ОСОБА_1 щодо позбавлення її власності до розгляду вказаної справи.

Таким чином, права позивача можуть бути порушені, а невжиття заходів забезпечення позову може призвести до позбавлення ОСОБА_1 права власності.

Обсяг позовних вимог ОСОБА_1 та відомості про дії відповідача відповідають виду забезпечення позову, який позивач просить застосувати.

Накладення арешту завадить відповідачу вдатись до передчасного позбавлення позивача права власності на майно чи проведення інших небажаних для позивача операцій з майном до прийняття рішення суду.

З врахуванням зазначеного, позивач та представник просять суд, накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок (домоволодіння), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 403 кв.м. для обслуговування житлового судинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 12010100000:07:243:0001.

В судовому засіданні представник позивача підтримала дану заяву про забезпечення позову, просила задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» - Потапенко С.Ю. заперечувала щодо задоволення даної заяви, зазначивши, що вона є необґрунтована та безпідставна.

Інші учасники процесу, в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

З врахуванням зазначених обставин справи, заслухавши думку часників процесу, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи зазначене, дослідивши матеріали заяви, суд вбачає, що зі змісту заяви про забезпечення позову, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачами можливого рішення суду про задоволення позову є необґрунтованим також не наведено обґрунтування про співмірність заявлених вимог способу забезпечення позову.

Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на її припущеннях, позивачем не надано достатньо інформації, що майно буде реалізовано, також, суду не зрозуміла дійсна мета накладення арешту.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтування, як саме незастосування забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, та не вказано правових підстав для забезпечення зазначеної заяви та позову, шляхом накладення арешту на кошти відповідача.

Таким чином, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, у зв`язку з його необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі 757/4027/21-ц за позовом позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» Білої Ірини Володимирівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипової М.І. про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги - відмовити.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.Г. Ільєва