
Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7027/21
Провадження № 1-кс/711/2156/21
У Х В А Л А
31.10.2021 м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М.,
при секретарі судових засідань - Кофановій А.О.,
за участі:
прокурора - Пилипаса Р.О.,
слідчого - Мініх А.Р.,
підозрюваного - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Гулька О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Мініх А.Р., погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури Пилипасом Р.О., що винесене у кримінальному провадженні № 12021250360000475, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області Савранського району селища Саврань, освіта вища, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Мініх А.Р. звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, за погодженням прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Пилипаса Р.О., що винесене у кримінальному провадженні № 12021250360000475, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2021, в якому просить застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, без передбаченого законом дозволу придбав бойові припаси та зберігав за місцем свого проживання до 29.10.2021.
29.10.2021 у період часу з 08 годин 53 хвилин до 14 години 40 хвилин, у ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.10.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції виявлено та вилучено 16 набоїв 9x18 мм., 40 набоїв калібру 7x62 на 39 ПС ГЖ, 99 набоїв калібру 162x54 ЛПС, 50 патронів калібру 762x39 ПС ГЖ, 46 патронів калібру 762x39 УС та набої ПС з жовтими бі-металевими та сталевими гільзами.
Крім цього, у ході проведення обшуку в гаражному приміщені, що за адресою: АДРЕСА_3 , який на праві власності належить ОСОБА_2 та яким користується ОСОБА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено 32 патрони 9 мм, запал типу УЗГРМ з маркуванням 297-74 УЗГРМ583 та корпус гранати «Ф 1», на якому маються написи 386-26-71-Т, які ОСОБА_1 незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
У клопотанні також зазначено, що у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, маючи намір на умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу, прибув на територію ДП «Агрофірма Іскра», що в адміністративних межах села Нова Дмитрівка Золотоніського району, де реалізуючи свій злочинний умисел зайшов на територію ДП «Агрофірма Іскра» та разом з двома невстановленими у ході досудового розслідуванням особами, використовуючи нафтові оливи, з метою знищення трансформаторної станції «КТП-549», виконав свідомі дії, спрямовані на виникнення пожежі, шляхом застосування вогню до об`єкту трансформаторної станції, внаслідок чого було знищено трансформаторну станцію «КТП-549», чим завдав потерпілому матеріальної шкоди.
Виконавши усі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, покинув територію ДП «Агрофірма іскра», що в адміністративних межах села Нова Дмитрівка та з місця вчинення злочину зник.
Він же, 27.04.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, маючи намір на умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу, прибув на територію асфальтобетонного заводу ТОВ «Автострада трейд груп», що розташована на трасі Н16, за селом Багачівка в напрямку Княжа Звенигородського району, де реалізуючи свій злочинний умисел, зайшов на територію ДП «Агрофірма Іскра» та разом з двома невстановленими, в ході досудового розслідуванням особами, використовуючи нафтові оливи, з метою знищення щитової операторського заводу, виконав свідомі дії, спрямовані на виникнення пожежі, шляхом застосування вогню до щитової операторського заводу, внаслідок чого було знищено щитову операторського асфальтобетонного заводу ТОВ «Автостарада трейд груп», чим завдав потерпілому матеріальної шкоди.
Виконавши усі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, покинув територію асфальтобетонного заводу ТОВ «Автострада трейд груп», що розташована на трасі Н16, за селом Багачівка в напрямку Княжа Звенигородського району, та з місця вчинення злочину зник.
По факту вилучених у ході обшуку предметів, схожих на боєприпаси, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250000000894 від 29.10.2021 за ч. 1 ст. 263 КК України.
29.10.2021 кримінальні провадження №12021250360000475 від 27.04.2021 та №12020250000000894 від 29.10.2021 об`єднані в одне провадження, під загальним номером -120221250360000475.
29.10.2021 ОСОБА_1 затриманий, у порядку ст. 208 КПК України.
30.10.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України.
Зазначено у клопотанні, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 від 29.10.2021;
-протоколом огляду предметів від 30.10.2021;
-протоколом обшуку гаражного приміщення від 29.10.2021;
-довідкою про категорію небезпечності і виявлених вибухових матеріалів № 170 від 29.10.2021;
-довідкою про категорію небезпечності і виявлених вибухових матеріалів № 171 від 29.10.2021;
-актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів № 372 від 29.10.2021;
-протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Ініціатор клопотання вказує, що у матеріалах даного кримінального провадження достатньо підстав підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, а саме, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу та ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що заподіяло шкоду в особливо великих розмірах.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім цього, враховуючи те, що на даний час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи на волі підозрюваний матиме можливість спілкуватися з особами, можливо причетними до вчиненого ним злочину, які на даний час слідством не встановлені, чим також буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також на даний час не встановлене походження бойових припасів, які були вилучені у ОСОБА_1 під час проведення обшуку.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, що відноситься до тяжких злочинів, та так як санкція відповідальності передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, та ч. 2 ст. 194 КК України, що відноситься до тяжких злочинів, та так як санкція відповідальності передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, а тому, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
1) переховуватись від органів досудового розслідування або суду, так як санкція статті злочину, за який ОСОБА_1 було пред`явлено підозру, передбачає позбавлення волі до 10 років, крім того ОСОБА_1 являється жителем іншої області, а тому є достатньо підстав спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного, тому виникла необхідність у застосуванні щодо нього найсуворішої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
2) незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а саме на свідків, які володіють відомостями про вчинення кримінального правопорушення, також на свідків, які залучались в якості понятих до проведення обшуку, так як отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 стане відоме їхнє місце проживання та з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може, шляхом погроз, залякувань, вмовити, щоб вони змінили свої свідчення на його користь;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки за даним фактом встановлено, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, що свідчить про відсутність стабільного доходу.
Враховуючи викладене вище, при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу неможливо запобігти вказаним ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий органу досудового розслідування просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор Пилипас Р.О. та слідчий Мініх А.Р. підтримали клопотання та просили задовольнити у повному обсязі на підставі обґрунтування, наведеного у ньому та з урахуванням доказів, які додані до клопотання. Прокурор також зазначив, що на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021250360000475 від 27.04.2021. 29.10.2021 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого вилучено значну кількість боєприпасів. Власниця даної квартири повідомила, що ОСОБА_1 користується даною квартирою та гаражем. Крім того, просив врахувати ту обставину, що під час обшуку у ОСОБА_1 знайдені чорнові записи (листки) щодо організації злочинних діянь, про які йому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 194 КК України. Підозра є обґрунтованою. Ризики, які зазначені у клопотанні є доведеними, а тому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 діб.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Гулько О.О. заперечував проти задоволення даного клопотання. Зазначив, що підозра є не обґрунтованою. Ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не доведені і нічим не підтверджені. Крім того, що стосується пред`явленої підозри за ч. 1 ст. 263 КК України, то слідство спирається лише на припущення щодо зберігання ОСОБА_1 боєприпасів. До того ж, останній заперечує належність йому виявлених боєприпасів, оскільки у квартирі, в якій проводився обшук, проживають крім нього і інші особи. Також, не доведено того, що виявлені у гаражі боєприпаси, належать ОСОБА_1 і не надано доказів того, що саме він користується цим гаражем. Слід врахувати ту обставину, що на час вирішення даного клопотання, обшук у гаражі ще не легалізований. Що стосується пред`явленої підозри за ч. 2 ст. 194 КК України, то відомості, про які зазначено у протоколі від 06.09.2021, як вказує слідчий, є доказом вчинення ОСОБА_1 даного злочину. Разом з тим, на фотознімках не видно, що на них зображений ОСОБА_1 , а інші докази його причетності до даного злочину, відсутні. У органу досудового розслідування відсутні докази того, що ОСОБА_1 може вчиняти активні дії щодо перешкоджання проведенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Просив врахувати ту обставину, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має сталі соціальні зв`язки, протягом трьох років проживає за однією адресою разом із нареченою, тому намірів переховуватися він не має і за першим же викликом прибуде до слідчого/прокурора/суду у м. Черкаси. Він допомагає та утримує своїх батьків (батько є особою з інвалідністю ІІ групи). Таким чином, вважав за можливе застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки перебування останнього у СІЗО є для нього неприйнятним. Як йому відомо, зі слів самого ОСОБА_1 , в ІТТ на нього чиниться тиск працівниками поліції, з метою визнання винуватості у вчиненні злочинів, до яких він не причетний. Він є особою з інвалідністю ІІІ групи і потребує лікування. Крім того, надані письмові заперечення.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника.
Сторона захисту вважає, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід, який не пов`язаний із позбавленням волі.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, у тому числі витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12021250360000475 від 27.04.2021, у рамках якого було подане клопотання, а також дослідивши матеріали цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Так, встановлено, що 29.10.2021 ОСОБА_1 затриманий, у порядку ст. 208 КПК України. 30.10.2021 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання та додаткові, що були надані стороною захисту у судовому засіданні, а також матеріали кримінального провадження, досліджені слідчим суддею, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження № 12021250360000475 від 27.04.2021 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України (відповідальність за яке передбачає можливість позбавлення волі на строк від трьох до семи років), ч. 2 ст. 194 КК України (відповідальність за яке передбачає можливість позбавлення волі на строк від трьох до десяти років).
При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, свідчить, що обставини, з якими пов`язана подія кримінального правопорушення у своїй сукупності свідчать про об`єктивність обґрунтованості підозри саме на даній стадії досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилалися на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, є доведеними та обґрунтованими.
Цілком обґрунтованими є доводи прокурора та слідчого щодо наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 вчинив тяжкі злочини, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, зокрема умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а тому є достатньо підстав спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного, що обумовлює необхідність його ізоляції.
Крім того, обґрунтованими є доводи прокурора щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків, з метою схилення їх до дачі завідомо неправдивих показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню шляхом спілкування з іншими особами, які також причетні до вчинення вказаного злочину, так як на цей час встановлюється обставини, які підлягають доказуванню.
До того ж, аналізуючи те, що ОСОБА_1 причетний до декількох епізодів злочинної діяльності, а тому існує ризик того, що він, перебуваючи на волі, може вчинити і в майбутньому аналогічні злочини та продовжувати свою злочинну діяльність.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжких злочинів (ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України) та наявність зазначених вище ризиків дають підстави для обрання йому запобіжного заходу.
Варто зауважити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Обставини, на які посилається сторона захисту, про відсутність будь-яких доказів щодо наявності ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, а також на необґрунтованість підозри, на даний час не знайшли свого підтвердження.
У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний має зареєстроване місце проживання, але за ним не мешкає, фактично проживає за місцем проведення обшуку, не працевлаштований (слідчому судді не надано підтверджуючих відомостей про офіційне працевлаштування), не має стабільних доходів, на теперішній час підозрюється у вчиненні тяжких злочинів. До того ж, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.
Так, враховуючи майновий стан підозрюваного та особливості події кримінального правопорушення (місце, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної його процесуальної поведінки, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення ризику спілкування підозрюваного з свідками та особами, можливо причетними до вчиненого ним злочину, які на даний час слідством встановлюються, що має особливо важливе значення у даному випадку на цій стадії досудового розслідування, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваного, створює істотну загрозу іншим членам суспільства. Обставини події свідчать про наявність з його боку недостатньої відповідальності до загрози настання певних наслідків, що обумовлює необхідність тимчасової ізоляції підозрюваного від інших членів суспільства.
За таких обставин, беручи до уваги стан здоров`я підозрюваного (відсутні відомості про те, що він не може утримуватися в арештному домі), особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), ступінь суспільної небезпечності, які несуть у собі злочинні діяння, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування у кримінальному провадженні № 12021250360000475 від 27.04.2021, є тримання під вартою.
Що стосується доводів сторони захисту, то на думку слідчого судді, вони не дають підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту. Крім того, враховуючи позицію сторони захисту щодо необгрунтованості підозри та недоведеності вини підозрюваного, то фактично вона дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування на предмет їх належності та допустимості, що є на цей час передчасним. Також, слідчий суддя звертає увагу, що доведеність чи недоведеність вини особи у вчиненні злочинів, які інкримінуються органом досудового розслідування, можлива під час прийняття рішення органом досудового розслідування, прокурором, враховуючи норми ст.ст. 283-284 КПК, або судом за результатами судового розгляду кримінального провадження. Крім того, позиція сторони захисту, фактично не виключає можливість застосування до ОСОБА_1 , який є підозрюваним, запобіжного заходу, відповідно до ст. 176 КПК України, що таким чином свідчить про можливість застосування запобіжного заходу, який може бути застосований лише щодо підозрюваного. Слід також зазначити, що стороною захисту не доведено той факт, що підозрюваний має батьків та утримує їх.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи можливість визначення в якості альтернативи попередньому ув`язненню такого запобіжного заходу, як застава варто зауважити, що вид запобіжного заходу, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У даному випадку неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, обумовлюється об`єктивними причинами неможливості усунення негативного впливу ризиків неналежної поведінки підозрюваного. Натомість, застосування попереднього ув`язнення має здійснюватись із дотриманням принципу верховенства права, який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 8 КПК України).
У своїй практиці ЄСПЛ зазначив, що автоматична відмова у заставі в силу закону, без будь-якого судового контролю, несумісна з гарантіями статті 5 § 3 Конвенції (рішення у справі «Пірузян проти Вірменії», §105; «S.B.C. проти Сполученого Королівства», §§ 23-24). Прецедентне право Конвенції сформулювало чотири базових причини для відмови у звільненні під заставу: а) ризик того, що підсудний не з`явиться в судове засідання; б) ризик того, що підсудний вживатиме заходів для запобігання відправленню правосуддя; в) скоїть інші правопорушення; г) стане причиною порушення громадського порядку (рішення у справах «Тирон проти Румунії», §37; «Смирнова проти Росії», § 59; «Пірузян проти Вірменії», § 94).
Отже, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до висновку, що у даному випадку безальтернативне тримання під вартою підозрюваного не відповідає засадам розумності і пропорційності застосування запобіжного заходу, а також не забезпечує справедливої рівноваги між публічним інтересом демократичного суспільства та необхідністю поважати право на свободу.
Таким чином, у даному випадку об`єктивним є потреба у визначенні підозрюваному застави, як альтернативного заходу попередньому ув`язненню. Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, - забезпечити явку підозрюваного до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, його майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, об`єктивним є визначення застави на рівні 25-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.), тобто 56750 грн. 00 коп., оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити усунення ризику негативної поведінки підозрюваного. При цьому, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, у разі внесення застави, необхідним є покладання на нього обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Визначаючи строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу варто звернути увагу, що у даному випадку тривалість застосування попереднього ув`язнення на період часу у 60 днів, тобто у межах строку досудового розслідування, є виправданою, внаслідок особливостей способів доказування та отримання доказів для з`ясування всіх обставин кримінального провадження. Таким чином, виправданим є застосування запобіжного заходу у строк по 27.12.2021 включно.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Мініх А.Р., - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 27.12.2021 включно.
Визначити заставу у розмірі 25-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 56750 грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді, що обґрунтовується необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій за участю підозрюваного, а також до суду;
-не виїжджати за межі міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
-утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) з свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності їх участі при проведенні слідчих дій.
В іншій частині відмовити.
Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного на строк до 27.12.2021 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Строк дії ухвали визначити до 27.12.2021 включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ № 1 м. Черкаси.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: С. М. Позарецька
Судове рішення № 100804013, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 31.10.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 711/7027/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: