Рішення № 100803862, 02.11.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/282/21

Провадження №2/568/754/21

02 листопада 2021 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Сільман А.О.

секретар судового засідання Саган В.В.

за чустю ОСОБА_1 , адвоката РідченкоМ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки і піклування Козинської сільської ради Дубенського району Рівненської області про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір"ю, ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з 2004 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 09.02.21 року шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу мають сина, ОСОБА_3 .

Після розірвання шлюбу дитина проживає з матір`ю. Відповідач періодично забирає сина до себе. На час звернення в суд з даним пзовом, між сторонами існує спір щодо постійного місця проживання малолітнього ОСОБА_3 .

З огляду на те, що матір, яка повною мірою займається вихованням та розвитком сина, створює належні умови життя та розвитку, позивач просить суд визначити постійне місце проживання малолітнього сина з нею, оскільки так буде якнайкраще забезпечено права та інтереси дитини.

Відповідач у відзиві заперечив позовні вимоги та просив відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що позивач не може забезпечити належні умови для проживання сина, його духовного та матеріального забезпечення. Позивач, як мати не створює належних умов для повноцінного розвитку та проживання сина, не цікаваться ступенем розвитку дитини, а тому не має можливості забезпечити умов для проживання, утримання та гармонійного виховання дитини.

Стверджує, що він має самостійний дохід, який може в повній мірі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку сина, задовольнити гармонійний розвиток особистості дитини в атмосфері любові та моральної, матеріальної забезпеченності. Проживання дитини з батьком відповідає інтересам дитини.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 11.05.21 р. у справі № 568/282/21 позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначен підготовче засідання.

Ухвалою від 22.06.21 р. закрито підготовчне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалами від 25.08.21 р., від 14.09.21 р., 05.10.21 р., 19.10.21 р. судовий розгляд відкладено.

Ухвалою від 14.09.21 р. в задоволенні заяви відповідача про відвід судді Сільман А.О. у цивільній справі №568/282/21 відмовлено.

Ухвалами від 20.09.21 р. та від 07.10.21 р. відмовлено у задоволенні заяви відповідача про забезпечення доказів у справі № 568/282/21.

Ухвалою від 02.11.21 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про об`єднання справ в одне провадження.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити. Зазначили, що позивач з дітьми проживає в будинку матері. В будинку малолітній ОСОБА_3 та його брат мають власну кімнату, яка оснащена всім необхідним для навчання та відпочинку. Син потоваришував з дітьми, які проживають поруч.

Позивач стверджує, що після проведеного часу з батьком, син з радістю повертається до матері, проявляє почуття любові та каже, що сумував за нею і не бажає жити в будинку батька без неї. Повідомила, що траплялись випадки, коли батько залишав дітей одних в будинку та їхав за кордон по роботі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується інформацію АТ "Укрпошта" та оголошенням на офіційному сайті Судова влада. Клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений під розписку та телефонограмою.

Враховуючи строки розгляду справи, той факт, що відповідач та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли, суд визнав за можливе провести розгляд справи за наявними в матеріалах доказами.

Заслухавши учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що 27.04.2004 р. Козинською сільською радою Радивилівського району Рівненської області зареєстровано шлюб між сторонами.

В шлюбі народився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.02.2006 р.) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 02.10.2012 р.).

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 09.02.21 р. шлюб між сторонами розірвано.

Згідно Довідки Козинської сільської ради від 25.02.21 р. № 02-27/5-80, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , до складу її сім`ї входять відповідач, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 01.03.21 р., вказаний будинок належить на праві власності сестрі відповідача. Домогосподарство та матеріально-побутові умови в сім`ї в задовільному стані, на даний час подружжя ніде не працює, проживають за рахунок тимчасових заробітків. Сім`я утримує домашню худобу.

Відповідно до довідки Козинської сільської ради № 733 від 09.08.21 р. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 26.06.21 р. по даний час.

Згідно довідки Рудня-Почаївського НАК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - Дошкільний навчальний заклад" № 01-19/41 від 24.02.21 р., ОСОБА_3 , учень 3 кл, навчається на достатньому та високому рівнях. Завжи охайний, доглянутий, чемний, комунікабельний. Мама ОСОБА_1 постійно спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям дітей, стежить за успішністю; завжди присутня на батьківських зборах, цікавиться громадською роботою своїх дітей, відвідувала усі виховні заходи до початку карантину, в яких брали участь її сини. У спілкуванні з педагогами, батьками, однокласниками своїх дітей тактовна, дотримується демократичного стилю у спілкуванні. Впродовж навчання у 1-2 кл. постійно супроводжувала ОСОБА_3 до школи та після уроків.

Згідно довідки Рудня-Почаївського НАК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. - Дошкільний навчальний заклад" №01-19/104 від 10.06.21 р., батько ОСОБА_2 , був головою класного батьківського колективу. З 2016/2017 по 2019/2020 обирався головою батьківського комітету НВК. З однокласниками свого сина, батьками та педагогічним колективом дотримувався демократичного стилю спілкування, тактовний, терплячий, врівноважений, розсудливий, вміє знаходити компромісні рішення і вчить цьому своїх дітей. Він активно займється вихованням дітей, постійно стежить за їх успіністю, за їх побутовими умовами, харчуванням, одягом. Регулярно цікавиться житям дітей в школі, допомогає їз зайннями, виконує функцію моральної підтримки.

Висновком органом опіки та піклування Козинської сільської ради встановлено, що вихованням та участю у навчанні сина переважно займається мати. В хлопчика виявлено прихильність до матері.

Комісія дійшла висновку про доцільність визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матер`ю ОСОБА_1 .

Психологічним висновком практикуючого психолого від 04.10.21 р. рекомендовано проживання ОСОБА_3 визначити з татом та братом у їхньому домі, а також вільне безперешкодне спілкування дитини з мамою без присутності батьків, що забезпечить право матері на рівноцінну участь у житті та вихованні дитини.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Отже, при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною першою статті 14 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Статтею 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до вимог статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування Козинської сільської ради встановлено доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матер`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров"я, в якому вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно.

Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язок батьків утримувати дитину.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

При цьому, Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв"язків із сім"єю, крім випадків, коли сім"я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

З матеріалів справи вбачається, що і батько, і мати приймають участь у матеріальному забезпеченні сина, люблять сина та піклуються про нього. Син постійно проживає з матір`ю, однак, періодично мешкає з батьком.

З наявних в матеріалах справи довідок вбачається, що мати та батько офіційно не працевлаштовані, житла на праві власності не мають.

Згідно висновку органу опіки та піклування Козинської сільської ради встановлено доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матер`ю ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд оцінюючи висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 04.10.21 р., враховує те, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях батька; у психолога не перебували в дослідженні матеріали справи, яка розглядається; психолог спілкувалася, як з батьком дитини, так і з дитиною без присутності матери.

Наявні в матеріалах справи докази не доводять негативного впливу матері на дитину, не підтверджують неналежної поведінки позивача у відношенні до сина та неможливість проживання дитини разом з матір`ю.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що позивач не взмозі забезпечити сину належні умовами проживання, його духовний розвитк, як і відсутні докази, що позивач не цікавтиться життям сина, не піклується про нього та не проявляє почуття любові.

Разом з тим, суд враховує, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

На підставі викладеного, при вирішенні питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , суд враховує вік малолітньої дитини, яка не може дати об`єктивної згоди на проживання з одним із батьків самостійно, відомості про те, що на цей час дитина проживає разом з матір`ю, за місцем проживання дитини створені всі умови для дитини, добросовісне виконання матір`ю батьківських обов`язків, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з матір`ю, чи негативно впливали на її виховання та розвиток, приходить до висновку про обґрунтованість позову та визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю.

При цьому, визначення місця проживання дитини разом з матір`ю не позбавляє права відповідача у справі спілкуватися з дитиною та не обмежує його у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків, оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання останньої з матір`ю, не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, прояву турботи відносно неї та участі у її вихованні.

Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір`ю не суперечитиме інтересам дитини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позовач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки і піклування Козинської сільської ради Дубенського району Рівненської області (код ЄДРПОУ: 04386485, адреса: 35523, вул.Берестецька, 145, с.Козин, Дубенського району Рівненської області)

Повне судове рішення складене 04.11.2021 року.

Суддя А.О. Сільман