Рішення № 100803534, 02.11.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3180/20

Провадження № 2/369/432/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Ільченко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд-2» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації, визнання розповсюдженої інформації недостовірною і спростування інформації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд-2» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації, визнання розповсюдженої інформації недостовірною і спростування інформації, посилаючись на те, що за період з 28.02.2020 року і по 04.03.2020 року відповідач на особистій сторінці у Фейсбук в мережі Інтернет публікував пости, які є недостовірними та принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача. Вважаючи, що вказана інформація поширена про позивача, є недостовірною, позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просив визнати недостовірною та такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача, поширену відповідачем у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію про позивача, поширену у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом розміщення на вказаному сайті повного тексту судового рішення на його особистій сторінці з даної справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся належним чином про розгляд справи, причини неявки не повідомив.

Оскільки відповідач повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що починаючи з 28.02.2020 року відповідачем розміщено інформацію у мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1.

З розміщеної відповідачем інформації не вбачається, що вказана інформація стосується саме позивача.

Крім того, також інформацію розміщували інші особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Також з розміщеної інформації не вбачається, що вказана інформацію стосується саме позивача.

Відповідно до ст. 200 ЦК України Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» визначено, що:

П. 5 Відповідно до статей 94, 277 ЦК ( 435-15 ) фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

П. 15 При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК ( 435-15 ) негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з огляду на недоведеність тих обставин, що поширена інформація стосується безпосередньо позивача.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 200 ЦК України, положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року,ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд-2» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації, визнання розповсюдженої інформації недостовірною і спростування інформації відмовити.

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд-2», Код ЄДРПОУ 36106370, місце знаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Миру, буд. 23-А, офіс 115.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення заочного рішення суду.

Суддя Л.М. Ковальчук