Рішення № 100802822, 06.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Справа № 160/3251/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Громадської організації «Надія» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

04.03.2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Громадської організації «Надія», в якій просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Тернівка, вул. Харківська, 39А Громадської організація «Надія» (код ЄДРПОУ: 32903454), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Тернівка, вул. Харківська, 39А Громадської організація «Надія» (код ЄДРПОУ: 32903454), до повного усунення порушень.

На обгрунтування позовних вимог Головне управлення Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області зазначає наступне. У період з 05.02.21 по 18.02.21р. позивачем проведено позапланову перевірку Громадської організації «Надія». Актом перевірки відповідача було встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту віл 18.02.21 №14. Одночасно позивач зазначає, що у законодавстві наявна прогалина при виконанні таких категорій справ державними виконавцями як «часткове або повне зупинення роботи підприємства». Останні не виконують зазначені категорії справ, оскільки, не є заходами примусового виконання рішення суду, які передбачені ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» та не зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 09.03.2021 позовну заяву було залишено без руху із встановленням строку для усунення її недоліків. Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2021 було надано до суду 19.04.21 заяву з усунутими недоліками.

Ухвалою суду від 06.05.21 відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду від 06.05.2021 року направлялася відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві засобами поштового зв`язку. Однак, на адресу суду повернулося поштове відправлення з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на викладене, судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження.

Аналогічний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/3699/17, від 14.03.2019 у справі №0940/1233/18, від 28.05.2020 у справі №215/3308/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Наказом №3 від 03.02.21р. призначено проведення позапланових перевірок, зокрема і в Громадській організації «Надія» (додаток до Наказу №3 від 03.02.21р.).

Громадською організацією «Надія» порушено вимоги законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок 11 40.1- 1.32-01), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за №_> 225/31677, Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МПС України від 16.08.2005). зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів», а саме:

- допущено встановлення грат, які не мають можливості розкриватися, розсуватися або зніматися, на вікнах в приміщеннях для проживання людей (п. 2.16 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- допущено улаштування та експлуатацію тимчасової електромережі в підсобному приміщенні молитвепого залу (пункт 1.8. глава 1 розділ IV ППБУ);

- керівник не пройшов навчання з питань пожежної безпеки, (відсутнє посвідчення) (пункт 16 розділу II IIIІБУ);

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлені вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007«Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2.5 м від рівня підлоги як усередині, гак і поза приміщенням (пункт 3.10, глава 3. розділ V ППБУ);

- приміщення будівлі не забезпечені необхідною кількістю вогнегасників згідно норм належності (п.3.6 глава 3 розділ VППБУ)

- не надано (відсутній) акт проведення прихованих робіт щодо прокладання проводів (кабелів) над підвісною стелею в коридорі (пункт 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ);

- у кімнаті №3 та в молитвенному залі, стіни облицьовані матеріалами з невизначеними показниками щодо пожежної небезпеки (пункт 2.2.3 пункт 2.17. глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- система протипожежного захисту знаходиться не в справному стані (Пункт 1.2, глави І розділу VІ ППБУ);

- будівлю не забезпечено двома евакуаційними виходами (пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ; п. 1.4 глави 1 розділу V ППБУ;

- не здійснено обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів горищного покриття будівлі (п.2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);

- у кабінеті керівника та в молитвенному залі, лінія живлення до побутового кондиціонера не забезпечена автономним пристроєм електричного захисту (абзац другий в.2.26 глави 2 розділу IV ППБУ);

- допущено до роботи в котельні осіб, які які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму (п. 2.17 глави 2 розділу IV ППБУ);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п.1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);

- у приміщенні пральні, та в кабінеті молитвеного залу допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (п. 1.18 глави 2 розділу IV ППБУ);

- допущено улаштування та експлуатацію тимчасової електромереж в приміщенні кухні (пункт 1.8, глава 1 розділ IV ППБУ);

- приміщення котельні не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (пункт 3.6. глава 3. розділ V ППБУ);

- приміщення кухні та котельні не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБП В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту » (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);

- у приміщенні котельні з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів здійснено за допомогою скруток (п. 1.6 глави 1 розділу V ППБУ);

- роботу новоутвореного підприємства розпочато без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (абзац перший частини другої ст. 57 КЗЦУ);

- не проведено ідентифікацію щодо визначення джерел та чинників небезпеки (Наказ МНС України від 16.08.2005р. №140 «про внесення змін до Наказу МНС України від 18.10.2000р. №338).

Суд встановив, що відповідач ознайомлений з актом перевірки №14 від 18.02.21р., про що свідчить відповідний підпис в кінці акту, та не має заперечень щодо проведення перевірки, оскільки графа щодо відмови підписання акту представником перевіряючого об`єкта не заповнена.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювані державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно - правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Згідно підпунктів 27, 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 №661) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення! порушень, що створюють загрозу житлу здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно- монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) визначено діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади. їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно до частини 1 статті 65 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: 1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; 2) суб`єктів господарювання; 3) аварійно-рятувальних служб.

У відповідності до підпункту 12 пункту 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного сулу щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Пункт 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України зазначає, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з пунктом 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуск) та реалізації пожежо - небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено підпунктами 1. 4 пункту 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами:

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обгрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до пункту 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що подальша експлуатація об`єктів ГО «Надія» із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки:

- при не виконання ґрат на вікнах розкривними, розсувними або такими, що знімаються унеможливить евакуацію при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину;

-при використанні тимчасових електричних мереж та порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової мережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення і та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищення температур) на людей;

-відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у логічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху;

- відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння;

-відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації;

-при порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та них температур);

-при оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння – надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину;

-не належне утримання автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

-при відсутності другого виходу, може призвести до перешкоджання евакуації людей, в окремих випадках унеможливить евакуацію, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину;

-відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, унеможливить евакуацію людей з будівлі;

-при порушенні виконання монтажу побутових кондиціонерів та їх не відповідність призводить до аварійної експлуатації електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур);

-при не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищення температур);

-при підвішуванні світильників з лампою розжарювання безпосередньо на струмопровідних проводах, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур);

-відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

-при порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищення температур);

-не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності небезпек, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Отже, обставини, які стали підставою для звернення до суду з даною позовною заявою, не перестали існувати та не усунуті.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги позивача в частині застосування заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Тернівка, вул. Харківська, 39А Громадської організація «Надія» (код ЄДРПОУ: 32903454), до повного усунення порушень підлягають задоволенню.

Так, питання щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, що віднесена до Розділу ІV Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, при цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства Україна).

З аналізу наведеного вбачається, що встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили.

Згідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частиною 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, виходячи з наведених процесуальних норм, вбачається, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили, при цьому, на момент складання повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження, таке судове рішення є таким, що ще не набрало законної сили, а тому і підстави для встановлення способу і порядку виконання судового рішення до моменту набрання такого судового рішення законної сили у адміністративного суду відсутні, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у наведеній частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Разом з тим, оскільки позивачем не понесені витрати по залученню свідків і проведенню експертиз, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 139,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка,4, код ЄДРПОУ 38598371) до Громадської організації «Надія» (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, 39-А, код ЄДРПОУ 32903454) про застосування заходів реагування – задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Тернівка, вул. Харківська, 39А Громадської організація «Надія» (код ЄДРПОУ: 32903454), до повного усунення порушень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко