Ухвала суду № 100802597, 09.04.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А

Справа № 200/20183/17

Провадження № 2/932/1192/21

09 квітня 2021 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Яковлева Д.О. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Внаслідок відсторонення судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя на підставі рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за № 3351/3дп/15-20 від 02.12.2020 року, справу протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2021 року передано у моє провадження.

Згідно із вимогами ч. 12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, при постановленні ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд вирішує за правилами якого позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 20.11.2017 року позовну заяву залишено без руху. Докази отримання позивачем копії ухвали суду від 20.11.2017 року у матеріалах справи відсутні.

22.11.2017 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відстрочення сплати судового збору та призначення справи до розгляду. Відповідно до матеріалів справи та відомостей АСДС вищевказана заява не розглянута.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Отже, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведених законодавчих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст. 12,81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі N 0940/2276/18 (провадження N 11-336апп20) зазначила, що як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі N 338/158/19 (провадження N 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтував.

Заявник є особою працездатного віку, даних, що за станом здоров`я він не може працювати немає, на час звернення до суду з заявою не надав належних та достатніх доказів того, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у розмірі, що визначено в ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а надані ним заява не відображає його майновий стан.

Будь-яких інших доказів на підтвердження незадовільного майнового стану (розміру реального доходу, прибутку, рухомого/нерухомого майна тощо), що могли б слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору, заявником не надано.

Разом з тим, приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд не вбачає обґрунтованих та переконливих підстав для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, тому вважаю, що заявник, як сторона у справі, має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

За вказаних обставин, при відсутності підстав для повернення позовної заяви чи для відкриття провадження у справі, її належить прийняти до провадження та повторно надіслати позивачу копію ухвали суду від 20.11.2017 року про залишення позовної заяви без руху для виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 95, 136, 174-177, 184, 187, 190, 191, 258, 260, 274, 352-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Прийняти цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, до свого провадження.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Повторно надіслати позивачу, разом із копією цієї ухвали, і копію ухвали суду від 20.11.2017 року про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Куцевол