Ухвала суду № 100800618, 01.11.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3961/21

Провадження № 1-в/314/1067/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді- Свідунович Н.М.,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у дистанційному судовому засіданні матеріали про умовно-дострокове звільненняза клопотанням адвоката Семенченко Наталії Валеріївни в інтересах засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який відбуває покарання у Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№ 20)».

за участю прокурора Беженаря Я.Ю.,

представника установи виконання покарань Вовка М.В.,

засудженого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшло клопотання адвоката Семенченко Наталії Валеріївни в інтересах засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№ 20)», про умовно-дострокове звільнення.

У судовому засіданні засуджений на задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення наполягав, від послуг захисника відмовився.

Представник установи виконання покарань проти задоволення клопотання заперечував.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню, оскільки він не довів своє виправлення.

Суд, аналізуючи досліджені докази, інші матеріали справи, заслухавши учасників процесу, приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Суд звертає увагу на те, що під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що само по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Таким чином, зі змісту ст. 81 КК України можна зробити висновок, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов`язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому, головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а виправлення засудженого, яке підтверджується саме сумлінною поведінкою і ставленням до праці засудженого.

Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці, як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 із 04.09.2020 відбуває покарання у Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№ 20)». Згідно наданої довідки має одне заохочення правами начальника установи.

Однак наявність заохочення само по собі ще не свідчить про виправлення засудженого та досягнення мети покарання, визначеної у ст. 50 КК України.

Згідно з характеристикою, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що за час відбування покарання ОСОБА_1 один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи, стягнення погашене в установленому законом порядку. Засуджений не приймає участі в реалізації програми диференційованого виховного впливу, не проявляє соціально-корисної активності в організації самодіяльних організацій. Із характеризуючих матеріалів вбачається, що засуджений залучається до робіт із благоустрою території установи, зокрема до косметичних робіт з білування та фарбування приміщень, при цьому на виробництві установи не працевлаштований.

Таким чином, поведінку засудженого за весь час відбування ним покарання у своїй сукупності не можна вважати стабільно позитивною та активною, оскільки поряд із заохоченнями, засуджений порушував режим відбування покарання, не працевлаштований.

При вивчених обставинах на теперішній час суд погоджується з висновком комісії Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№ 20)» та не знаходить досить підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_1 , оскільки він до теперішнього часу не проявив себе як такий, що довів своє виправлення та перевиховання, а встановлені в судовому засіданні дані у своїй сукупності не можуть свідчити, на погляд суду, про його виправлення та перевиховання.

Керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Семенченко Наталії Валеріївни в інтересах засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№ 20)», про умовно-дострокове звільнення, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом 7 діб з дня її оголошення.

Суддя Н.М. Свідунович

01.11.2021