Рішення № 10079911, 21.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.10 р.                     Справа № 16/254пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі судового засідання Паліводі Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача за основним позовом: Бакушин Ю.І. – довір.

від відповідача 1 за основним позовом: Лук’янцева О.С. – свідоцтво, паспорт.

від відповідача 2 за основним позовом: Фурсов В.Г. – арбітражний керуючий.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: SALESI INVESTMENTS LTD (СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) м.Лімасол, Кіпр в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, м.Київ

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар”, м. Донецьк; 2.Підприємство, засноване на власності громадянина Ізраіля „Микс”, м. Донецьк

про визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень № 42 „А” від 02.12.2000р., зобов’язання ідповідача звільнити нежитлові приміщення та стягнення 46934грн. 70коп. не отриманого доходу.

та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м. Донецьк

до відповідача: SALESI INVESTMENTS LTD (СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) м.Лімасол, Кіпр в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, м.Київ

про спонукання укласти договір оренди

СУТЬ СПОРУ:

SALESI INVESTMENTS LTD (СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) м.Лімасол, Кіпр в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар”, м. Донецьк про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном та відшкодування збитків в розмірі 46934грн. 70 коп.

Відповідач надав відзив на позов № 67 від 19.09.2007р., яким проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на договір оренди нежитлових приміщень №42/а від 02.12.2000р., згідно якого строк оренди становить до 02.12.2049р., та приписи ст.ст. 322, 770 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи позивач заявою, яка надійшла через канцелярію суду 03.10.2007р. просив визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладений між відповідачем та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, ст. 215 Цивільного кодексу України як такого, що не відповідає вимогам закону; видати наказ про усунення перешкод для SALESI INVESTMENTS LTD (СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) у користуванні майном шляхом звільнення відповідачем „Адар” нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 277 та визначені у технічному паспорті під літерою „А-9” загальною площею 309, 8 кв.м.; стягнути з відповідача неотриманий доход у розмірі 46934 грн. 70 коп.

Заявою, яка надійшла через канцелярію суду 16.10.2007р. позивач змінив предмет позову та просить визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладений між відповідачем та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, ст.215 Цивільного кодексу України, та видати наказ про звільнення нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 277, та визначених у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м., та стягнути з відповідача неотриманий доход в розмірі 46934 грн. 70 коп.

Відповідач клопотанням за № 74 від 06.11.2007р. просив зупинити провадження у справі № 16/254пн до винесення та набрання законної сили рішенням по справі № 8/147пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” до Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м. Київ та Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецьк про визнання договору купівлі-продажу від 16.02.2007р. № 300, укладеного між Донбаською філією ВАТ „Кредитпромбанк” та Представництвом „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, недійсним.

Під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю „Адар”, м.Донецьк, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, звернулось із зустрічним позовом до „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, м. Київ про спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул. Артема, 277, м.Донецьк, 83018, із збереженням в повному обсязі умов договору оренди № 42/а від 02.12.2000р.

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив від 30.06.2009р., яким проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на порушення істотних умов при укладанні договору оренди № 42/а від 02.12.2000р. та вимог ст. 759 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. позовні вимоги „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладеного між відповідачем та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, та видачу наказу про звільнення нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, та визначених у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м., та стягнення з відповідача неотриманого доходу в розмірі 46934 грн. 70 коп. задоволені частково. У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” м.Донецьк до „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” м.Київ про спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул.Артема, 277, м. Донецьк, 83018, із збереженням в повному обсязі умов договору оренди № 42/а від 02.12.2000р. відмовлено. Визнано договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р. недійсним, зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Адар” в місячний термін з набрання рішенням законної сили звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, 277, та визначені у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.10.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2010р. зазначені рішення та постанову скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Справу розглянуто, виходячи, в тому числі, із приписів ст. 111 №І Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 22.12.2006р., акт приймання-передачі від 22.12.2006р., витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічний паспорт приміщення, відсутність правових підстав знаходження відповідача в спірному приміщенні, приписи ст.ст. 321, 387 Цивільного кодексу України.

Заявою, яка надійшла до канцелярії суду 22.04.2010р., позивач змінив предмет позову та просить визнати недійсним договір оренди нежитлових приміщень № 42 „А” від 02.12.2000р., укладений між відповідачем та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, як такого, що не відповідає вимогам закону, зобов’язати відповідача звільнити нежитлові приміщення, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 277, та визначених у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м. Суд приймає зазначену заяву як таку, що змінює предмет позову, виходячи з обставин, викладених у позові та підстав позовних вимог.

Клопотанням від 03.06.2010р., з посиланням на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач відмовився від вимоги щодо стягнення 46934грн. 70 коп. не отриманого доходу.

Відповідач відзивом № 52 від 22.04.2010р просив позов залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Вважає, що позивач не довів того, що є власником спірного майна.

В ході розгляду справи позивач за зустрічним позовом заявою № 51 від 08.06.2010р. відмовився від позовних вимог в повному обсязі.

Виходячи з предмету позовної заяви, вказівок Вищого господарського суду України, суд ухвалою від 08.06.2010р. залучив до участі у справі іншого відповідача (відповідача-2) Підприємство, засноване на власності громадянина Ізраіля „Микс”, оскільки воно є стороною (орендодавцем) за спірним договором оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., який позивач за основним позовом просить визнати недійсним.

Відповідач 2 у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав.

При новому розгляді справи позивачем за основним позовом не були заявлені клопотання про забезпечення позову та про зупинення провадження у справі і позивач не наполягав на їх задоволенні.

Клопотанням від 07.05.2010р. позивач просив суд направити запит до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” щодо надання інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно щодо нерухомого майна – нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 277 та визначених в технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309, 8 кв.м.

Ухвалою від 20.05.2010р. суд відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребував у Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” відповідний витяг.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс” (далі – орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адар” (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р. (далі – договір оренди). Договір оренди укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення (вбудоване нежиле), розташоване у м. Донецьк, вул.Артема, 277 на 1-му поверсі та підвал, загальною площею 303, 8 м.кв. і яке позначене на плані, що додається до договору (далі – орендоване майно) для функціонування аптеки.

Пунктом 1.2 договору оренди передбачено, що орендодавець володіє майном на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно п. 1.3 договору оренди, строк оренди за цим договором становить 49 років.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди, орендодавець протягом тижня з дня набрання чинності цим договором передає, а орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку оренди за цим договором.

Факт передачі орендованого майна підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 04.12.2000р.

Зазначений договір є договором найму.

Виходячи з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та моменту укладення спірного договору, суд розглядаючи спір, застосовує в тому числі і норми Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 р.

Визначаючи наявність (відсутність) у позивача права власності на спірне майно суд виходить з наступного.

22.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк” (продавець), який діяв на підставі іпотечного договору, та Представництвом „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу за № 1, згідно якого Продавець зобов’язався передати, а Покупець зобов’язався прийняти у власність нерухоме майно, у тому числі приміщення літ. А-9 площею 309,8 кв.м у підвалі та на 1-му поверсі житлового будинку, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 277, про що був складений акт приймання-передачі від 22.12.2006р.

Рішенням Постійно діючого третейського суду від 30.12.2006р. за позовом Відкритого акціонерного товариства „Кредитпромбанк” договір купівлі-продажу за № 1 від 22.12.2006р. був визнаний дійсним.

16.02.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк” (продавець) та Представництвом „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого Продавець зобов’язався передати, а Покупець зобов’язався прийняти у власність приміщення, визначене в технічному паспорті під літерою А-9 загальною площею 309,8 кв.м у підвалі та на 1-му поверсі житлового будинку, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 277, про що був складений акт приймання-передачі від 16.02.2007р.

28.02.2007р., на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2007р., за компанією „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” було зареєстровано право власності на нерухоме майно, визначене в договорі.

Як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 18.02.2010р., рішення Постійно діючого третейського суду Всеукраїнської громадської організації „Спілка третейських суддів України” від 30.12.2006р. та ухвали Кіровського районного суду м. Донецька від 11.08.2008р. не є правовстановлюючими документами, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008р. № 1-рп/2008 рішення третейських судів є лише обов’язковим для сторін спору.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

На вказану норму звернуто увагу в п.п. 8, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”.

Натомість, вказане дає суду підстави для спростування (в порядку ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України) заочного рішення Київського районного суду м. Донецька від 17.06.2008р. по справі № 2-4012/08.

Так, зокрема, в даному судовому акті вказується, що ВАТ „Кредитпромбанк” не мав права на укладення договору купівлі-продажу від 16.02.2007р., оскільки, внаслідок раніше укладеного договору купівлі-продажу від 22.12.2006р. він позбавився повноважень на продаж.

З огляду на те, що договір від 22.12.2006р. в силу закону є неукладеним, то вказаний висновок суду не відповідає дійсності.

Тобто ВАТ „Кредитпромбанк” мав достатній обсяг цивільної дієздатності вчинення правочину, а саме укладення договору від 16.02.2007р.

З іншого боку, зі змісту судового акту вбачається, що Богушко Олексій Вікторович відмовився від виконання договору купівлі-продажу від 22.12.2006р. та заборонив Представництву „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” здійснювати нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу від 22.12.2006р.

Зазначене є безумовним доведенням того, що Представництво „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” як самостійний суб’єкт господарської діяльності мав всі підстави на укладення договору купівлі-продажу від 22.12.2006р.

16.02.2007р. на власну користь та у власних інтересах, та не був обмежений в цих діях раніш укладеним договором комісії від 21.12.2006р. з Богушко О.В.

Крім того, як вбачається з листа Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” № 01-3/1282 від 01.06.2010р., станом на 31.05.2010р. право власності на нежитлове приміщення, площею 309, 8 кв.м., розташоване за першому поверсі в житловому будинку літ. А-9, за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 277 в м.Донецьку зареєстровано компанією „Сейлси Інвестментс Лімітед”.

В силу ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач є власником спірного об’єкту оренди на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2007р.

Відповідно до приписів ст. 256 Цивільного кодексу Української РСР, за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.

З наведеної норми права вбачається, що суттєвими умовами договору найму є тимчасовість користування майном та плата за користування.

За згодою сторін орендна плата може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі.

Як визначає п. 3.1 договору, сторони погодили орендну плату в грошовій формі.

Тобто, орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю.

Розмір орендної плати, як і зазначено в розділі 3 договору оренди може бути змінений за погодженням сторін.

Як вбачається з умов п. 3.1 договору оренди, за користування орендованим майном орендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату у розмірі щомісячних експлуатаційних витрат.

Експлуатаційними витратами, за визначенням, є витрати, пов’язані із утриманням та експлуатацією приміщення (будівлі), не є доходом орендодавця і також не є орендною платою.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю „Адар” самостійно уклало договори про вивіз твердих побутових відходів № 21166 від 01.03.2006р., № 21167 від 04.09.2007р., про постачання теплової енергії № 22/1/Т/В від 01.10.2006р., № 22/1/Т від 01.10.2007р., про сумісне використання і обслуговування вбудованого нежитлового приміщення № 6/121 від 01.07.2007р.

Таким чином договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р., укладений між підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Адар” не містить фіксованого розміру орендної плати за користування приміщенням, яка як визначено вище, є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до приписів ст. 153 Цивільного кодексу Української РСР, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Як вбачається з положень гл. 25 Цивільного кодексу Української РСР цивільно-правові наслідки виникають саме з договору.

Згідно ст. 4 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є угоди та інші правочини.

Враховуючи той факт, що суд дійшов висновку щодо відсутності у договорі оренди суттєвої умови договору, а саме фіксованого розміру орендної плати, договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р є неукладеним.

Таким чином між сторонами відсутні цивільно-правові відносини щодо оренди приміщень і жодних юридичних наслідків не створено.

Позивач просить визнати договір оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р. недійним.

Правочин може бути визнаним недійсним лише з підстав, визначених законом. Зазначене вбачається з приписів ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР, яка кореспондується з умовами ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Не може бути визнано недійсним правочин, який не вчинено.

При таких обставинах вимога про визнання договору оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р. недійсним задоволенню не підлягає.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам, визначеним Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”.

Оскільки суд дійшов висновку щодо неукладеності договору стосовно оренди приміщення, розташованого у м. Донецьк, вул.Артема, 277 на 1-му поверсі та підвал, загальною площею 303, 8 м.кв., то відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Адар” займає його без законих підстав.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При таких обставинах вимога про зобов’язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, розташованих за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 277, та визначених у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м. підлягає задоволенню.

Клопотанням від 03.06.2010р., з посиланням на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач відмовився від вимоги щодо стягнення 46934грн. 70 коп. неотриманого доходу.

Наслідки відмови судом роз’яснені. Відмова позивача від частини позову не суперечить діючому законодавству і судом приймається.

Таким чином провадження у справі щодо стягнення 46934грн. 70 коп. не отриманого доходу підлягає припиненню у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Заявою № 51 від 08.06.2010р. позивач за зустрічним позовом відмовився від позовних вимог в повному обсязі.

Наслідки відмови судом роз’яснені. Відмова позивача від позову не суперечить діючому законодавству і судом приймається.

Таким чином провадження у справі за зустрічним позовом щодо спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул. Артема, 277, м.Донецьк, 83018, із збереженням в повному обсязі умов договору оренди № 42/а від 02.12.2000р. підлягає припиненню у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

          Судові витрати за основним позовом розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Судові витрати по зустрічному позову покладаються на позивача за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.          

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

          На підставі ст.ст. 4, 48, 153, 256, гл. 25 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., ст.ст. 11, 203, 215, 387, 640, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 75, п.4 ч.1ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги SALESI INVESTMENTS LTD (СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) м.Лімасол, Кіпр в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, м.Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар”, м. Донецьк; 2. Підприємства, заснованого на власності громадянина Ізраіля „Микс”, м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 42 „А” від 02.12.2000р., зобов’язання відповідача звільнити нежитлові приміщення та стягнення 46934грн. 70коп. неотриманого доходу задовольнити частково.

У задоволенні вимог про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 42/а від 02.12.2000р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Адар”, м. Донецьк та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраіля „Микс”, м. Донецьк відмовити.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Адар” (вул.Сергіївська, 13 „А”, м. Донецьк, 83011, ЄДРПОУ 30346783) звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 277, та визначені у технічному паспорті під літерою „А-9”, загальною площею 309,8 кв.м., (стягувач - SALESI INVESTMENTS LTD (СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) м.Лімасол, Кіпр в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” (бульвар Дружби Народів, 38, м. Київ, 01014, ЄДРПОУ 26600849) протягом одного місяця після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар” (вул.Сергіївська, 13„А”, м. Донецьк, 83011, ЄДРПОУ 30346783) на користь SALESI INVESTMENTS LTD (СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД) м.Лімасол, Кіпр в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” (бульвар Дружби Народів, 38, м. Київ, 01014, ЄДРПОУ 26600849) 85 грн. 00 коп. – державного мита та 59 грн. 00 коп. - витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Провадження у справі щодо стягнення 46934грн. 70коп. неотриманого доходу припинити у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Провадження у справі щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Адар”, м.Донецьк до „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД” Лімасол в особі „Представництва „СЕЙЛСІ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД”, м. Київ про спонукання укласти договір оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул. Артема, 277, м.Донецьк, 83018, із збереженням в повному обсязі умов договору оренди № 42/а від 02.12.2000р. припинити у зв’язку з відмовою позивача від позову.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя