Рішення № 100798378, 04.10.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4864/21

Номер провадження 2/489/2257/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2021 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участю секретаря судового засідання Плаксіної В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі – відповідач), третя особа - приватний нотаріус Києво – Святошинського нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

встановив

В липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в червні 2021 отримав листа від приватного виконавця про стягнення боргу на користь відповідача в розмірі 27 497,04 грн. Позивач зазначає, що не перебував зі стягувачем у фінансових відносинах. Крім того, вказує, що нотаріус не мав повноважень на вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.

Позивач подав заявупро розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав, проти заочного розгляду не заперечує.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили. Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова А. Д. від 24.06.2021, було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 52961 від 24.05.2021, виданого приватним нотаріусом Києво – Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О. В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 27 497,04 грн.

Відповідно до постанови приватного виконавця від 24.06.2021, з боржника ОСОБА_1 стягнуто основну суму винагороди у розмірі 2749,7 грн.

Згідно з постановою приватного виконавця від 24.06.2021 у ВП №65903020, з боржника ОСОБА_1 стягнуто розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 369 грн.

Згідно зі ст. 18 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 88 Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст. 87-91 Закону та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172.

Пункт 2 вказаного Переліку було доповнено Постановою КМУ від 26.11.2014 за № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Таким чином, вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису відбулося за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком і мали слугувати підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

У постанові Верховного Суду 12.03.2020р. у справі № 757/24703/18-ц зазначено - «якщо серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а наданий нотаріусу не посвідчений нотаріально, отже не є тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Окрім того, як зазначалось вище, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону).

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Наявність на час вчинення виконавчого напису спору щодо розміру заборгованості за кредитним договором не свідчить про безспірність такої заборгованості (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року у справі № 755/1960/18, провадження № 61-46254св18 (ЄДРСРУ № 88880656).

Із досліджених судом документів та змісту виконавчого напису достовірно не вбачається те, що дійсно на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, та що вищезазначена заборгованість складалася саме з такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування зазначених доводів позивача в цій частині.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимога позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є законною та обґрунтованою, оскільки наявні у нотаріуса документи, на час вчинення ним виконавчого напису, не свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 1360 (908+452) грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 89, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво – Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною 24.05.2021, зареєстрований в реєстрі № 52961, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 27 497,04 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1360 грн.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-б.

Третя особа: приватний нотаріус Києво – Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, адреса: 08140, Київська область, Києво – Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, 33.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, адреса: м. Миколаїв, вул. Садова, 1, офіс 307.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено - 29.10.2021.

Суддя В. В. Кокорєв