Ухвала суду № 100797697, 03.11.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3042/21

УХВАЛА

03.11.2021 м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

УСТАНОВИВ:

До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підписана його представником адвокатом Могильдою Ю.В.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, оглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.

Згідно з ч. 6 ст. 151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлюються у розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні.

Так, позивачем не долучено до заяви про забезпечення позову документів, що підтверджують сплату судового збору, водночас у тексті заяви позивачем викладено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що позивач є учасником бойових дій, тому звільнений від сплати судового збору в силу п.13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Вивчивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, викладене в заяві про забезпечення позову, суд дійшов до такого висновку.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Так відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, положеннями ст. 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 згаданого Закону та даним переліком не передбачено звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору за вимогами, не пов`язаними зі статусом учасника бойових дій.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що пунктом 13 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про судовий збір», звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Враховуючи, що позивачем подано заяву про забезпечення позову провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за яким заявлено позовні вимоги, що не пов`язані з ветеранським статусом позивача та статусом учасника бойових дій, порядком, обсягом соціальних гарантій та будь-яким іншим чином не стосуються соціального і правового захисту ветеранів війни та учасників бойових дій, тому позивачу слід сплатити судовий збір за подання даної заяви про забезпечення позову.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», викладеним, зокрема, у постанові від 9.10.2019 у справі № 9901/311/19 та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20, а також ухвалі Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 22.04.2021 в справі № 700/301/20.

Щодо посилання позивача на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Суд зауважує, що у спірних правовідносинах (вчинення виконавчого напису нотаріусом) позивач не є споживачем послуг, а приватний нотаріус не був надавачем послуг для позивача. Відтак даний позов не може вважатися позовом на захист прав споживача в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів», що виключає можливість розповсюдження встановленої ним пільги із сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи відсутність зазначення інших обставин, які можуть бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, судом не встановлено підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за даною заявою.

Оскільки до заяви про забезпечення позову не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», суд дійшов висновку, що заявником не виконано вимоги ч. 5 ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам п. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 151 ЦПК України, заяву слід повернути заявнику.

Керуючись ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Роз`яснити, що дана ухвала не перешкоджає повторному зверненню із заявою про забезпечення позову, що відповідає вимогам закону.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: