Рішення № 100797499, 02.11.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1184/21

Провадження №2-а/157/46/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Вавдіюк Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Губчика Анатолія Олександровича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до інспектора СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Губчика А.О., Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії № ГАВ № 094230 від 22 серпня 2021 року, а провадження у справі закрити, стягнути з відповідачів на його користь судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що вказаною постановою у справі про адміністративне правопорушення відповідачем ОСОБА_2 на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КпАП України. Зазначена постанова мотивована тим, що він 22 серпня 2021 року здійснив завідомо неправдивий виклик спецслужб, повідомивши до поліції про те, що його побили працівники поліції, хоча насправді такого не було. Ця постанова є незаконною. Йому незрозуміло, на яких доказах інспектором поліції ОСОБА_2 було сформульовано, що «насправді такого не було», оскільки ніяких пояснень ні у нього, ні у пасажира, який перебував з ним в транспортному засобі, поліцейський не відібрав, інших будь-яких перевірок не проводив, його звернення не передав за належністю ні в ДБР, ні в службу внутрішньої безпеки ГУНП у Волинській області, до компетенції яких відноситься перевірка протиправних дій працівників поліції. Так, він 22 серпня приблизно о 5 годині ранку разом з товаришем ОСОБА_3 перебували в автомобілі, який нікуди не рухався і стояв на узбіччі у с. Воля Любешівська. До них під`їхали працівники поліції та запропонували пройти тест на визначення стану сп`яніння, на що він відмовився та повідомив, що не керував автомобілем та ніхто його не зупиняв. Після цього зав`язалась словесна суперечка та він здійснював відеофіксацію подій, однак працівник поліції вирвав телефон, застосував відносно нього силу та видалив відповідні відеозаписи. Його друг намагався припинити конфлікт, однак до останнього застосували сльозогінний газ від чого той тривалий час не міг бачити. Працівники поліції вилучили автомобіль, а їх залишили на автодорозі. Він здійснив дзвінок у поліцію та швидку допомогу, оскільки товариш потребував допомоги. Швидка допомога завезла їх до Любешівської ЦРЛ, де їм була надана медична допомога, і викликали працівників поліції, які пізніше приїхали до лікарні. Товариша посадили в автомобіль поліції, а інший поліцейський залишився біля нього. Як пізніше повідомив ОСОБА_4 , йому поліцейський запропонував поставити лише підпис нижче на листку пояснень, зазначаючи, що текст він напише сам, на що ОСОБА_4 погодився, оскільки ні писати, ні читати не міг через біль в очах. В нього пояснення ніхто не відбирав і ніхто не проводив перевірку по його виклику. Якщо б поліцейський витребував відеозапис з нагрудних камер поліцейських, то можливо встановив би, що мало місце перевищення службових повноважень. Також зазначив, що поліцейський не встановлював його особу на підставі посвідчення водія, оскільки воно у нього вилучене і ніхто його поліцейському не пред`являв. Оскаржувану постанову йому було вручено і він в ній розписався про отримання 25 серпня 2021 року, коли йому віддавали автомобіль. Вважає, що це є підроблення фактів про те, що постанова виносилась 22 серпня 2021 року в його присутності.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, зі змісту позовної заяви вбачається, що він справу просить розглянути у його відсутності.

Відповідач інспектор СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Губчик Анатолій Олександрович та представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву не подали.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 22 серпня 2021 року інспектором СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Губчиком А.О. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ГАВ №094230 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України.

Як вбачається із змісту зазначеної постанови, ОСОБА_1 22 серпня 2021 року о 5 год. 54 хв. в с. Любешівська Воля по вул. Шевченка, перебуваючи у п`яному стані, вчинив завідомо неправдивий виклик спецслужб, а саме повідомив, що його побили працівники поліції, хоча насправді такого не було.

Статтею 183 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема, поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції, екстреної (швидкої) медичної допомоги. Особа викликає поліцейського, лікаря нібито для надання допомоги, знаючи наперед те, що у цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Особа, повідомляючи певну інформацію вищеззаначеній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських, лікаря.

Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

За змістом ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

За змістом ст. 18 цього Закону поліцейський, серед іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних обов`язків), наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема, домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які перебувають у безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.

Відповідно до ст. 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбачені ст. 183 КпАП України. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У відповідності до ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 248 КпАП України визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана встановити склад правопорушення, яким згідно із ст. 9 КпАП України є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а також дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В оскаржуваній постанові поліцейський зазначив, що 22.08.2021 о 05 год. позивач здійснив завідомо неправдивий виклик спецслужб, повідомивши про побиття його поліцейськими.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу Національної поліції має обов`язок всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 Закону України «Про Національну поліцію»).

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заперечує факту здійснення ним дзвінка з приводу побиття його працівниками поліції до поліції, а також до екстреної медичної допомоги.

Відповідач ОСОБА_2 при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України належним чином не перевірив інформацію, яку повідомив позивач, та не довів чи був здійснений позивачем виклик дійсно завідомо неправдивим, при цьому в постанові не зазначено, які саме спецслужби позивач завідомо неправдиво викликав.

Відповідачами не надано належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження тих обставин, що позивач, викликаючи поліцію, екстрену швидку медичну допомогу, наперед знав про те, що у такому виклику немає ніякої необхідності, і про те, що повідомлені ним до поліції, швидкої медичної допомоги обставини не мають місця.

З наданих відеозаписів вбачається лише те, що поліцейські намагалися 22 серпня 2021 року здійснити перевірку документів у ОСОБА_1 , який знаходився за кермом автомобіля, що стояв, а також просив у поліцейських повідомити йому причину перевірки документів та надати докази на підтвердження порушення правил дорожнього руху, докази на підтвердження обставини керування транспортним засобом.

Зазначені відеозаписи не можуть бути достатніми доказами на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КпАП України, не спростовують наведених позивачем у повідомленні обставин щодо побиття його працівниками поліції, які можуть бути перевірені у порядку проведення згідно вимогами КПК України відповідного досудового розслідування, та не свідчать про те, що на час виклику поліції, екстреної медичної допомоги, позивач, повідомляючи зазначені в оскаржувані постанові обставини, наперед знав, що такі не мали місця. Відеозапис не є безперервним, складається з декількох окремих файлів, а тому не можна вважати, що він повністю відтворює події 22 серпня 2021 року за участю позивача та поліцейських.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачі не довели правомірності оскаржуваної постанови, наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КпАП України, а тому постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. належить скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки вимоги позивачки задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь позивачки понесені останньою судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 77, 242-246 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВПД № 1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Губчика Анатолія Олександровича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ГАВ № 094230 від 22 серпня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ст. 183 КпАП України, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області (місцезнаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, ЄДРПОУ - 40108604) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Головуючий:О. В. Антонюк