Рішення № 100797072, 21.10.2021, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/356/21

Провадження № 2/506/103/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2021 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

Органу опіки та піклування Окнянської селищної ради Одеської області в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2021 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Влітку 2020 року відповідач повернувся з місць позбавлення волі. Для того, щоб його донька ОСОБА_3 проживала разом з батьком, йому було відведено час для влаштування на роботу та створення належних умов для проживання дитини. Разом з тим, відповідач належних умов для проживання дитини не створив, ніде не працює, домашнє господарство не веде, зловживає алкоголем. Відповідачу було роз`яснено про необхідність усунення недоліків, створення належних умов для проживання, виховання та розвитку дитини, дотримання санітарно-гігієнічних норм, з метою повернення дитини на проживання в сім`ю батька. Відповідач неодноразово попереджався про наслідки невиконання батьківських обов`язків, однак проведена службою у справах дітей робота результатів не дала та відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Мати дитини - ОСОБА_4 - померла. Таким чином, дитина ОСОБА_3 залишилась без батьківського піклування. Тому представник органу позивача просив позбавити відповідача батьківських прав, відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , а також стягнути аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2021 року, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Так, за штатним розписом в Красноокнянському районному суді Одеської області троє суддів, а фактично працює двоє суддів, з яких: суддя Бурдинюк О.С. була відключена, у зв`язку з перебуванням у відпустці, а також суддя Чеботаренко О.Л. була відключена, у зв`язку з перебуванням у відпустці з 11 по 31 травня 2021 року.

Тому після виходу судді Чеботаренко О.Л. з відпустки, а саме 01 червня 2021 року, проведено повторний автоматизований розподіл справи, згідно з яким, справу розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.

Після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, 16 червня 2021 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 30.07.2021 року продовжено строк підготовчого провадження до 15.09.2021 року.

15.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача наполягала на заявлених вимогах з підстав, зазначених у позовній заяві, доповнивши, що незважаючи на те, що на час розгляду справи створені умови для проживання дитини, відповідач не має постійної роботи та у нього неналежне матеріальне становище для утримання дитини.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що дійсно з 2017 року він перебував під вартою, а з 2019 року був засуджений за ст.119 КК України, звільнився в лютому 2020 року. З того часу він купив будинок, який облаштовує. На теперішній час у нього є умови для проживання доньки, проблема лише з постійною роботою. Зараз він підробляє лише на тимчасових заробітках. Його співмешканка також має двох дітей і не проти, щоб його донька ОСОБА_5 проживала разом з ними. Зараз донька перебуває під опікою. Після звільнення він неодноразово приходив до неї, спілкувався з нею, приносив гостинці. Матеріально допомагав мало, оскільки не має постійної роботи. Донька хоче з ним спілкуватись. Він бажає, щоб донька була з ним, оскільки вважає, що з батьком дитині буде краще. Він зробить все необхідне, щоб забезпечити доньку, заведе господарство.

Вислухавши пояснення представника органу опіки та піклування, відповідача, допитавши свідків, заслухавши думку дитини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.7/.

Мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.7, 8/.

За інформацією, наданою Відділом поліцейської діяльності №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області 11.05.2021 року, відповідач перебуває в ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області під формальним наглядом як раніше засуджений за ч.2 ст.119 КК України /а.с.5/.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 за адресою: с.Федосіївка Подільського /раніше Окнянського/ району Одеської області від 15.09.2020 року, в ході обстеження комісія виявила, що ОСОБА_2 не було вдома, а в льоху стояв стіл з випивкою і закускою. Почувши звук автомобіля з членами комісії, який зупинився біля воріт, вся компанія швидко розбіглася городами, а батько відповідача ОСОБА_6 розповів, що вони вже тиждень вживають алкогольні напої. Після закінчення рейду комісія знайшла ОСОБА_2 в нетверезому стані в селі в іншому будинку з п`яною компанією. З ОСОБА_2 була проведена бесіда, щодо належної поведінки останнього, як батька, а також створення ним належних умов для проживання дитини. Комісія зробила висновок, що ОСОБА_2 веде нетверезий і розгульний спосіб життя, умов для проживання та виховання неповнолітньої дитини в даній сім`ї не створено /а.с.9/.

В ході обстеження житлово-побутових умов 10.12.2020 року ОСОБА_2 був дома разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 та її дітьми. В приміщенні, де проживає сім`я, частково зроблено поточний ремонт. В кімнаті є меблі і всі необхідні речі, які належать ОСОБА_7 . Продукти харчування є в невеликій кількості. В будинку, де була пожежа, ремонт не закінчений: вікон немає, стіни закопчені, грубка розвалена. ОСОБА_2 ніде не працює, живе за рахунок пенсії свого батька ОСОБА_6 та дитячих коштів співмешканки. Комісія зробила висновок, що ОСОБА_2 не може створити належних умов для своєї доньки і не має засобів для існування /а.с.10/.

Як вбачається з характеристики від 18.03.2021 року, за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується посередньо. Проживає в АДРЕСА_1 разом з співмешканкою ОСОБА_7 та двома її неповнолітніми дітьми. Разом з ними проживає батько ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , 1934 року народження. Так як будинок не придатний для житла після пожежі і потребує капітального ремонту, то вся сім`я проживає в кухні на малій житловій площі. Речі та меблі, які є в кімнаті, належать ОСОБА_7 . Влітку 2020 року ОСОБА_2 повернувся з місць позбавлення волі та для того, щоб його донька ОСОБА_3 проживала разом з ним, службою у справах дітей разом з Федосіївським старостинським округом йому було поставлено завдання влаштуватися на постійне місце роботи і створити умови для проживання дитини, однак ці умови не виконано. У ОСОБА_2 взагалі немає засобів для існування і проживання його доньки, він сам проживає на пенсію батька та дитячі кошти співмешканки, ніде не працює, домашнє господарство не веде. При цьому, ОСОБА_2 не проявляє ніякої участі у вихованні своєї доньки ОСОБА_3 , яка перебуває під опікою у ОСОБА_8 . Неодноразово з ними проводилися бесіди, щодо проявів батьківського піклування з його боку до його доньки, але ніяких змін у ситуації немає. Дитина й надалі проживає в сім`ї ОСОБА_8 , відвідує школу та перебуває в гарних стосунках з опікунською сім`єю /а.с.11/.

Розпорядженням Окнянської районної державної адміністрації Одеської області №62/А-2017 від 15.02.2017 року «Про встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_3 », дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, оскільки її мати ОСОБА_4 померла, а до батька ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою /а.с.46/.

Розпорядженням Окнянської районної державної адміністрації Одеської області №143/А-2017 від 25.04.2017 року «Про влаштування під опіку малолітньої ОСОБА_3 », ОСОБА_8 призначено опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_3 та визначено місця проживання ОСОБА_3 за місцем проживання опікуна ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . /а.с.47/.

Неповнолітня ОСОБА_3 за місцем навчання характеризується позитивно. Навчається в 4 класі філії Чорнянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Окнянської селищної ради Одеської області Федосіївської загальної середньої школи І-ІІ ступенів з дошкільним відділенням. За час навчання виявила середній рівень знань. Проявляє інтерес до всіх предметів, але найбільших успіхів досягла з предметів гуманітарного циклу. Швидкість сприйняття учбового матеріалу середня, мовлення чітке, але не досить виразне. Добре розвинена пам`ять, увага, уява. Має інтерес до навчання, на уроках активна та уважна, на дрібниці не відволікається. Дуже дисциплінована, поведінка завжди добра. Бере активну участь у житті класу, завжди привітна, з однолітками має доброзичливі відносини. Дитину виховують ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . До своїх обов`язків вони ставляться відповідально. Вдома створено всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини. ОСОБА_8 підтримує постійний зв`язок зі школою та класним керівником, постійно відвідує батьківські збори та шкільні заходи /а.с.57/.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Окнянської селищної ради Одеської області від 20.05.2021 року, визнано доцільним позбавлення відповідача батьківських прав, відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою захисту прав дитини, так ОСОБА_2 , як батько дитини, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, оскільки після повернення з місць позбавлення волі умови для проживання дитини не створив, ніде не працює, зловживає алкоголем, домашнє господарство не веде, а дитина залишилася без батьківського піклування /а.с.5-6/.

Крім того, свідок ОСОБА_10 , яка є старостою ОСОБА_11 старостинського округу, пояснила, що після звільнення з місць позбавлення волі, з метою вирішення питання про повернення дитини ОСОБА_3 батькові, відповідачу були поставлені умови створити належні умови для проживання дитини. Однак будинок, в якому була пожежа, не відремонтовано. ОСОБА_2 проживав разом з співмешканкою, її двома малолітніми дітьми та своїм батьком похилого віку в кухні, на малій площі. В будинку був безлад, збиралися компанії, які розпивали алкогольні напої, за дитиною-інвалідом співмешканки, у якої хвороба шкіри, у зв`язку з чим вона потребує постійної зміни пов`язок, належним чином не доглядають, бинти брудні. На теперішній час вони купили будинок, але умови ще не створили. ОСОБА_2 ходить на роботу, старається, але співмешканка негативно на нього впливає, належним чином не доглядає навіть своїх дітей. У сім`ї ОСОБА_8 дитина доглянута, для неї є всі необхідні умови.

Свідок ОСОБА_12 повідомила, що на теперішній час ОСОБА_3 у добрих умовах, доглянута, сім`я ОСОБА_13 гарна, позитивна. У відповідача вдома умов немає. У його співмешканки дитина-інвалід, яка потребує щоденних перев`язок, однак на час їх відвідування комісією, бинти були чорні. Відповідач випиває і їй невідомо, чи провідував він доньку.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пунктами 2 ч.1 ст.164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Визначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач дійсно, в порушення ст.ст.150, 180 СК України, свідомо не виконував своїх батьківських обов`язків, не створив умови для проживання дитини, і на час звернення до суду у позивача були підстави для вимог про позбавлення батьківських прав.

Однак на час розгляду справи в суді було встановлено, що відповідач став на шлях виправлення.

Так, згідно акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 станом на 18.10.2021 року, в ході перевірки комісія виявила, що ОСОБА_2 куплено новий будинок в АДРЕСА_3 . Разом із своєю співмешканкою ОСОБА_14 та двома її неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 проживає за новою адресою. В будинку є все необхідне для проживання: меблі, посуд, одяг. В помешканні тепло, чисто, затишно. ОСОБА_2 зі співмешканкою тверезі, займаються благоустроєм території біля будинку. Продукти харчування є в достатній кількості. Комісія зробила висновок, що умови для проживання та виховання неповнолітньої дитини в даній сім`ї є /а.с.56/.

Згідно з довідкою Федосіївського старостинського округу Окнянської селищної ради, ОСОБА_2 на території округу має власне житло /а.с.14/.

Крім того, відповідно до ст.171 СК України було вислухано думку дитини ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні повідомила суду, що вона живе в сім`ї ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Там її не ображають, гарно до неї відносяться, вона називає їх мамою і татом, у неї гарні відносини з їх дітьми. Також вона спілкується зі своїм рідним батьком ОСОБА_15 , приходить до нього додому, її там також не ображають. Коли вона приходить до батька ОСОБА_15 , то їй хочеться у нього залишитися, хоча і в прийомній сім`ї до неї гарно ставляться, але вона хоче жити з батьком ОСОБА_15 .

На зазначені обставини вказували і свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Так, свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що з того часу, як ОСОБА_3 забрали з лікарні після пожежі, дитина проживає у його сім`ї. Відношення відповідача до дитини хороше. Проблем з дитиною немає. Інколи буває в школі не слухає, то він звертався до відповідача, щоб той, як батько поговорив з нею, то він приходить, спілкується з донькою. Які умови для дитини у відповідача йому невідомо. На його думку, умови проживання в їх сім`ї краще, але ОСОБА_5 хочеться до батька і він вважає, що дитині краще буде з батьком.

Свідок ОСОБА_8 надала аналогічні пояснення, доповнивши, що вони звикли до ОСОБА_5 , але останнім часом, відколи повернувся батько, її поведінка трохи змінилась в гірший бік. На думку свідка, це пов`язано з дорослішанням. Вони можуть дати раду Христині, пояснюють все, але вона сумує за татом, видно по дитині. У неї дитяча ревність, вона не розуміє, чому тато з тими дітьми бавиться, водить до школи, забирає, а її ні. Христина була рада як батько повернувся. ОСОБА_2 має на доньку позитивний вплив, вона дуже радіє, як він приходить. В минулому році відповідач надав деяку матеріальну допомогу, то вони відправили дітей до табору, а на день народження він подарував ОСОБА_5 мобільний телефон. Вона запитувала у ОСОБА_5 , з ким вона хоче жити та ОСОБА_5 сказала, щоб вони не ображались, але вона хоче до батька. На її думку, дитина має жити з батьком.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач створив умови для проживання доньки, відвідує її та спілкується з нею та бажає її виховувати, що підтвердилось в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, і це можна виправдати лише за поодиноких обставин.

При цьому ЄСПЛ наголосив, що між інтересами дитини й інтересами батьків має існувати справедлива рівновага, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу треба приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і значенням повинні переважати над інтересами батьків.

Визначаючи основні інтереси дитини в кожному конкретному випадку, слід враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли сім`я особливо непридатна або виразно неблагополучна; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечити її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, яке не є неблагополучним.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, позивачем на час розгляду у судовому засіданні не було надано негативних характеристик, доказів винної поведінки відповідача та умисного ухилення його від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки. Сам факт проживання батька окремо від дитини не є достатньою підставою для висновку про доцільність позбавлення особи батьківських прав з огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом для впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідач умисно та злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Сам відповідач заперечував проти позбавлення його батьківських прав, зазначав, що він має бажання спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, і цей факт підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

На час розгляду справи єдиною підставою для позбавлення батьківських прав представник позивача зазначила недостатнє матеріальне становище відповідача, оскільки він не має постійної роботи. Разом з тим, як в судовому засіданні повідомив відповідач, а також підтвердила свідок ОСОБА_10 , відповідач дійсно не має постійної роботи, однак він намагається заробляти хоча б тимчасовими заробітками. При цьому, лише недостатнє матеріальне становище відповідача не може свідчити про його ухилення від виконання батьківських обов`язків, відносно своєї доньки ОСОБА_3 .

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги, що позбавлення батьківських прав є винятковою мірою впливу на батьків, враховуючи думку дитини, яка хоче бути з батьком та виходячи із інтересів дитини, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки підстави для позбавлення батьківських прав, передбачені ст.164 СК України на час розгляду справи відсутні.

Разом з тим, суд попереджує відповідача про необхідність належного утримання та виховання дитини та роз`яснює, що у разі його ухилення від виконання батьківських обов`язків, він може бути позбавлений батьківських прав.

При цьому суд покладає на органи опіки і піклування контроль за виконанням відповідачем батьківських обов`язків.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Органу опіки та піклування Окнянської селищної ради Одеської області (адреса місцезнаходження: вул. Комарова 2, смт Окни Одеської області, код ЄДРПОУ 04379924) в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити повністю.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 листопада 2021 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко