Рішення № 10079688, 23.06.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2010 р.Справа № 3/43-38.1. за позовом державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк до відповідача: підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк про стягнення 27019 грн. 61 коп. заборгованості, пені, суми інфляційних та процентів річних

Суддя Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шелестюк І.А. юрисконсульт (дов. №131/08 від 12.01.2010р.)

від відповідача: ОСОБА_1 підприємець

Суть спору: державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача підприємця ОСОБА_1 27019,61 грн., в тому числі 13174,06 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору №1-71 від 01.10.2004р. послуг по теплопостачанню (у період з 01.11.2009р. по 30.04.2010р.), 13174,06 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у відповідності до положень Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", 534,28 грн. суми інфляційних (за період з 01.11.2009р. по 30.04.2010р.) та 137,21 грн. трьох процентів річних за весь період прострочки платежів, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2010р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні. Ухвалою від 09.06.2010р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача предявлений до відповідача позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному обємі.

Підприємець-відповідач в судовому засіданні предявлений ДКП "Луцьктепло" позов визнав частково в частині стягнення суми боргу 9174,06 грн., 534,28 грн. суми інфляційних нарахувань та 137,21 грн. трьох процентів річних, а всього 9845,55 грн., просить суд в частині стягнення 4000 грн. заборгованості провадження у справі припинити у звязку із сплатою цієї суми згідно квитанції №1424 від 09.06.2010р.

Одночасно з цим відповідачем було засвідчено, що причиною несвоєчасної оплати послуг по теплопостачанню стало важке фінансове становище субєкта підприємницької діяльності, виконання останнім кредитних договорів та сплата за цими угодами значних відсотків за користування наданими банківськими кредитами. У звязку з викладеними обставинами відповідач просить суд зменшити нараховані йому штрафні санкції та відстрочити виконання рішення суду на три місяці.

Представник позивача з приводу клопотань відповідача щодо зменшення суми пені та відстрочки виконання рішення суду заперечив посилаючись при цьому на те, що доводи сторони не підтверджені відповідними доказами. З приводу припинення провадження у справі в частині стягнення 4000 грн. заборгованості, котра була сплачена відповідачем 09.06.2010р., представник позивача також заперечив посилаючись на зарахування цієї оплати в рахунок погашення заборгованостей минулих періодів, зокрема, заборгованості, встановленої згідно з рішенням господарського суду Волинської області від 18.06.2009р. у справі №06/104-38.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2004 року між державним комунальним підприємством „Луцьктепло”, м. Луцьк та підприємцем ОСОБА_1, м. Луцьк було укладено договір на надання послуг по теплопостачанню за №1-71 з додатком №1. 10 жовтня 2007 року між сторонами було підписано договір про зміни до додатку №1 до договору №1-71 від 01.10.2004р. у звязку з чим останній було викладено в іншій редакції.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобовязання щодо забезпечення безперебійного надання відповідачу послуг по теплопостачанню.

На виконання умов вказаного договору державним комунальним підприємством „Луцьктепло” впродовж періоду з листопада 2009 року по квітень місяць 2010 року надавались підприємцю ОСОБА_1 послуги по теплопостачанню (приміщення кафе по АДРЕСА_1).

У зазначений період підприємцю ОСОБА_1 було надано, а останнім прийнято та використано послуг з теплопостачання за загальну суму 17174,06 грн.

Загальна вартість наданих відповідачу у звітний період послуг з теплопостачання підтверджена долученими до матеріалів справи документами, зокрема, договором на надання послуг по теплопостачанню №1-71 від 01.10.2004р. з додатком №1 до нього (в редакції договору від 10.10.2007р.), рахунками за надані послуги з теплопостачання у період з 01.11.2009р. по 30.04.2010р. (а.с. 8-11, 16-21).

Згідно п.п. 3.1.1, 3.2 договору №1-71 оплата за надані послуги з теплопостачання повинна була здійснюватись споживачем (відповідачем) по діючих тарифах згідно з показами приладів обліку шляхом проведення пятидесятивідсоткової передоплати за послуги по теплопостачанню на підставі розрахунків в термін до 01 числа розрахункового місяця, а остаточні розрахунки проводитись до 01 числа місяця наступного за розрахунковим.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 01.10.2004р. №1-71 зобовязання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг з теплопостачання (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг не оплатив.

У звязку з викладеним у підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду склала 13174,06 грн. Визначена сума заборгованості включала в себе загальну вартість наданих у звітний період послуг 17174,06 грн. за мінусом здійснених оплат 4000 грн.

Разом з тим, відповідачу у відповідності до п. 4.4 договору №1-71 від 01.10.2004р., Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих та спожитих послуг по теплопостачанню було нараховано пеню, котра за період прострочки платежів з 01.11.2009р. по 13.05.2010р. склала 18197,06 грн. Враховуючи положення ст. 1 Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" котрою, зокрема, визначено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, позивачем було обмежено нараховані відповідачу штрафні санкції до суми, рівної сумі основної заборгованості котра існувала на час звернення до суду з позовом (13174,06 грн.)

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг по теплопостачанню з додатком предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг по теплопостачанню, отримання останніх підприємцем ОСОБА_1, а також не проведення відповідачем при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд вважає, що на час звернення до суду з відповідним позовом позовні вимоги в частині стягнення 13174,06 грн. заборгованості, предявлені державним комунальним підприємством „Луцьктепло”, були підставними та такими, що підлягали б до повного задоволення.

Разом з тим, враховуючи, що в процесі розгляду судом справи по суті відповідачем було частково (на суму 4000 грн.) погашено існуючу заборгованість суд вважає за необхідне провадження у справі в цій частині вимог припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору та задовольнити вимоги позивача в частині стягнення залишку заборгованості 9174,06 грн.

Заперечення представника ДКП "Луцьктепло" на припинення провадження у справі в частині стягнення сплаченої відповідачем суми боргу 4000 грн. з посиланням на зарахування цієї оплати в рахунок погашення заборгованостей минулих періодів, зокрема, заборгованості підприємця ОСОБА_1, встановленої згідно з рішенням господарського суду Волинської області від 18.06.2009р. у справі №06/104-38, до уваги судом не беруться з підстав необґрунтованості відповідними доказами та безпідставності таких дій позивача.

З наявної в матеріалах справи платіжної квитанції №1424 від 09.06.2010р. (а.с. 32) вбачається, що призначенням платежу в розмірі 4000 грн. виступала оплата послуг з теплопостачання згідно рахунку №554 та договору №1-71, а не сплата заборгованості, пені, інфляційних чи процентів річних згідно рішення суду від 18.06.2009р. у справі №06/104-38. Разом з цим наданою суду представником позивача постанови першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 01.02.2010р. (а.с. 42-43) підтверджується, що органами державної виконавчої служби відкрито та на даний час проводиться виконавче провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду у справі №06/104-38, саме зазначеними органами в даному випадку повинні вчинятись дії та заходи, спрямовані на повне виконання рішення суду, стягнення з боржника на користь стягувача в примусовому порядку коштів для погашення існуючого боргу.

Крім цього судом було встановлено, що у період з 01.11.2009р. по 30.04.2010р. позивачем було надано відповідачу послуг по теплопостачанню на загальну суму 17174,06 грн., в січні та березні місяцях 2010 року, в той час, коли органами ДВС було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення у справі №06/104-38, підприємцем ОСОБА_1 було сплачено ДКП "Луцьктепло" 4000 грн., зазначену суму позивачем було віднесено в рахунок оплати послуг, наданих у спірний період, а не в рахунок погашення заборгованості минулих періодів.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 534,28 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з 01.11.2009р. по 30.04.2010р. та 137,21 грн. суми трьох процентів річних за весь період прострочки платежів.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум пені, інфляційних та процентів річних, суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності до положень чинного законодавства, з врахуванням умов укладеного між сторонами договору, фактичних обставин справи та підлягають до задоволення в повному обємі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, а часткове погашення заборгованості останнім було здійснено лише після звернення позивача до суду з відповідним позовом та після порушення судом провадження у справі, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що понесло ДКП "Луцьктепло", слід відшкодувати останньому у відповідності до статті 49 ГПК України за рахунок підприємця ОСОБА_1

У відповідності до п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання відповідача, беручи до уваги важке фінансове становище підприємця ОСОБА_1, виконання останнім кредитних договорів та сплата за цими угодами відсотків за користування наданими банківськими кредитами (кредитний договір №252097-CRED від 23.09.2009р. а.с. 33-38), повне визнання підприємцем існуючої заборгованості перед ДКП "Луцьктепло" та зобовязання погасити останню, враховуючи часткові розрахунки, проведені стороною в процесі розгляду судом справи, відсутність у відповідача на даний час відповідних коштів достатніх для проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих послуг, господарський суд прийшов до висновку про можливість зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, стягнення з підприємця ОСОБА_1 пені в розмірі 20 відсотків від загальної нарахованої суми, а саме 2634,81 грн. та відстрочення виконання рішення суду терміном на один місяць.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1 Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, р/р 260081171 у ВФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 303741, код 30391925) 9174,06 грн. заборгованості, 2634,81 грн. пені, 534,28 грн. суми інфляційних нарахувань та 137,21 грн. трьох процентів річних, а всього 12480,36 грн., 270,19 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 4000 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 10539,25 грн. пені відмовити.

5. Виконання пункту 2 резолютивної частини рішення суду відстрочити до 23.07.2010р.

Суддя В.О. Кравчук

Дата підписання повного

тексту рішення 23.06.2010р.