Рішення № 100796626, 14.09.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/2555/21

Номер провадження 2/495/1805/2021

14 вересня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

за участі секретаря судових засідань Рачицької І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СК АВТОСТРОЙ», третя особа на стороні відповідача: Служба автомобільних доріг в Одеській області, про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок неналежного ремонту дороги, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ТОВ «СК АВТОСТРОЙ», третя особа на стороні відповідача: Служба автомобільних доріг в Одеській області, про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок неналежного ремонту дороги, у якій позивач просять суд:

- поновити ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) строк на подачу позову про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП з вини товариства з обмеженою відповідальністю «СК АВТОСТРОЙ» (ЄДРПОУ 37477703, Вул. Отамана Чепіги, буд. 29/1, м. Одеса, 65003);

- визнати протиправною бездіяльність ТОВ «СК АВТОСТРОЙ» (ЄДРПОУ 37477703, вул. Отамана Чепіги, буд. 29/1, м. Одеса, 65003);

- стягнути з ТОВ «СК АВТОСТРОЙ» (ЄДРПОУ 37477703, Вул. Отамана Чепіги, буд. 29/1, м. Одеса, 65003) матеріальну шкоду у розмірі 100 065 гривень та моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень на користь ОСОБА_1

(ІНН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

В обґрунтування позову зазначає, що 12 грудня 2014 року близько о 18 год. 30 хв. , керуючи автомобілем Mersedes-Benz E-220 CDІ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , рухаючись дорогою «Одеса – Білгород – Дністровський – Монаши» на 19 км. біля повороту на ТОУОТА центр, який розташований за адресою: Овідіопольська дорога, 19 км., смт. Великодолинське Овідіопольський район, Одеська область, в результаті потрапляння в яму автомобіль вийшов із ладу та спрацювала подушка безпеки передньої лівої стійки, в результаті чого автомобіль отримав значні ушкодження та вийшов із ладу, заглух та з місця пригоди був транспортований на евакуаторі.

Враховуючи, що вищевказана автомагістраль містить численні вибоїни та ями, вона рухалась із швидкістю біля 60 км/год., намагаючись об`їжджати вибоїни та ями.

Проте, ділянка, на якій сталась ДТП не освітлювалась та не містила жодних знаків попереджаючись про небезпеку.

Після виїзду на місце пригоди працівниками ДАІ зафіксовано ДТП, відібрані пояснення свідка та її, складено схему ДТП. Інспектором ДАІ було встановлено, що розмір ями, що стала причиною ДТП - глибина 35 см., яка знаходиться посеред дороги. До адміністративної відповідальності вона не притягалась, тобто дорожні знаки не порушувала.

Згідно з висновком з оцінки вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mersedes-Benz E-220 CDІ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , визначена з використанням витратного підходу складає 98265,28 грн. Також зазначено, що висновком щодо вартості відновлювального ремонту КТЗ та розміру матеріального збитку нанесено власнику КТЗ може бути дійсним лише за умови відновлення КТЗ на СТО «Філії «Автомобільний Дім Одеса» ПАТ «Одеса-Авто», та надання акту виконаних робіт.

Згідно з актом виконаних робіт СТО «Філії «Автомобільний Дім Одеса» ПАТ «Одеса-Авто», відновлення КТЗ Mersedes-Benz E-220 CDІ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 складало 84125,41 грн.

За підготовку звіту №2201/15 з оцінки вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mersedes-Benz E-220 CDІ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , позивач сплатила 800 грн. згідно з договором № 2201/15 на проведення незалежної оцінки від 22.12.2014 та акту прийому передачі виконаних робіт

Також вказує, що внаслідок вказаної ДТП вона зазнала моральних страждань, розмір моральної шкоди оцінює в 30000 грн. Такий розмір визначений із врахуванням втрат майнового характеру внаслідок отримання обсягу страждань (душевних та психічних) яких зазнала ОСОБА_1 , вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану автомобілю, оскільки у позивача, внаслідок протиправних дій відповідача змінений звичайний уклад життя.

З вказаних вище підстав вона і звернулась до суду за захистом своїх прав.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 13.04.2021 року позовна заява була залишена без руху та надано позивачці строк на усунення недоліків, а саме для представлення суду відомостей про сплату судового збору у розмірі 1300 гривень 65 коп., або доказів про звільнення від такої сплати.

19 квітня 2021 року на електронну адресу суду надійшла заява позивачки про усунення недоліків з рос печаткою квитанції ПАТ «Приватбанк» про сплату судового збору у розмірі 1300,65 гривень.

Ухвалою суду від 20.04.2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.09.2021 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання 14.09.2021 року сторони не з`явились.

На електронну пошту суду 13.09.2021 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява, підписана ЕЦП, з проханням розгляд справи провести без участі позивачки, зазначає також, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від представника відповідача – адвоката Іноземцева О.В. на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву, підписаний ЕЦП, відповідно до якого представник відповідача просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що на думку відповідача, постанова Одеського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі № 495/9446/14-ц не має преюдиціального значення з приводу встановлення обставин у даній справі та встановлення належного відповідача в особі ТОВ «СК Автострой», оскільки останнє не приймало участі у розгляд даної справи. Крім того, вказує, що підрядник (відповідач) повинен нести відповідальність перед третіми особами виключно у випадку коли ДТП відбулося з підстав неналежного виконання умов вказаного договору в частині незабезпечення безпеки дорожнього руху та на ділянках, які були передані підряднику для проведення робіт, а з позовної заяви не вбачається те, що шкоду автомобілю позивачки було спричинено саме за вказаних обставин. Заперечуючи проти позову посилається на те, що позивачкою під час звернення о суду було порушено правила підсудності, оскільки у своєму позові ОСОБА_1 посилається на ч. 5 ст. 28 ЦПК України, якою встановлено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору, натомість позов ОСОБА_1 не є позовом про захист прав споживачів в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». На думку відповідача, позивачка не підтвердила документально, що причиною заподіяння їй шкоди були протиправні дії відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню с заступних підстав.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно 12 грудня 2014 року близько о 18 год. 30 хв. на 19 км. + 700 м. автодороги «Одеса – Білгород – Дністровський – Монаши» позивач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mersedes-Benz E-220 CDІ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , потрапила в ДТП, в результаті чого її автомобіль отримав механічні пошкодження.

Даний факт підтверджується довідкою №1524, складеною старшим ІДПС ВДАЇ Овідіопольського району ст. лейтенантом Боєвим В.В. /а.с.14,39/.

При більш детальнішому огляді транспортного засобу, було виявлено, що автомобіль внаслідок потрапляння на вибоїну отримав механічні пошкодження, а саме: пошкодження передньої частини системи безпеки, диск колеса переднього правого, кулак поворотний передній правий, кінцевик гермової тяги правої, тяга кермова права, важеля нижнього переднього підвіски правого, облицювання полу правого переднє, піддомкратник правий передній, накладка порогу правого декоративна, подушка безпеки віконна ліва, подушка безпеки бокова ліва водія, пас безпеки передній правий, пас безпеки задній правий.

Як вбачається з відповіді № 44 від 09.02.2015 року філії «Автомобільний дім Одеса «ПАТ «Одеса-АВТО» система безпеки автомобіля ініціює спрацювання подушок безпеки і піропатронів ременів безпеки виходячи із стану сигналів датчиків удару, датчиків зайнятості сидінь, кінцевих вимикачів замків ременів безпеки та виходячи з параметрів руху автомобіля. Датчики удару розташовані в районі переднього бамперу та бокових стійок дверей і мають інерційну дію. Датчики мають можливість спрацювати при досить сильному ударі не тільки по кузову автомобіля, але і при ударі в елементи ходової частини, у тому числі при наїзді на перепони /а.с.46/

Матеріалами справи також встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_1 було виготовлено звіт №2201/15 з оцінки вартості матеріального збитку,нанесеного власнику автомобіля Mersedes-Benz E-220 CDІ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , де експерт зазначає, що ймовірність спрацювання системи безпеки автомобіля, внаслідок накладання динамічного навантаження на елементи кузова та ходової частини КТЗ велика /а.с.15-25/.

Згідно висновку з оцінки вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля Mersedes-Benz E-220 CDІ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , визначена з використанням витратного підходу складає 98265,28 грн. Також зазначено, що висновком щодо вартості відновлювального ремонту КТЗ та розміру матеріального збитку нанесено власнику КТЗ може бути дійсним лише за умови відновлення КТЗ на СТО «Філії «Автомобільний Дім Одеса» ПАТ «Одеса-Авто», та надання акту виконаних робіт.

Згідно акту виконаних робіт СТО «Філії «Автомобільний Дім Одеса» ПАТ «Одеса-Авто», відновлення КТЗ Mersedes-Benz E-220 CDІ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 складало 84125,41 грн /а.с.57-60/.

За підготовку звіту №2201/15 з оцінки вартості матеріального збитку,нанесеного власнику автомобіля Mersedes-Benz E-220 CDІ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , позивач сплатила 800 грн. згідно договору № 2201/15 на проведення незалежної оцінки від 22.12.2014 року та акту прийому передачі виконаних робіт /а.с.62/

Згідно акту виконаних робіт складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість транспортування транспортного засобу склала 1000,00 грн /а.с.15/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачці ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яке сталося за її участі 12 грудня 2014 року на 19 км. + 700 м. автодороги «Одеса – Білгород – Дністровський – Монаши», була завдана матеріальна шкода в розмірі 100065,00 грн.

Вказані обставини підтвердженні також в судовому рішенні, яке набрало законної сили, а саме постановою Одеського апеляційного суду від 24.12.2019 року, якою встановлено наступне:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Служби автомобільних доріг в Одеській області про відшкодування майнової та моральної шкоди.

20.02.2015 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було винесено заочне рішення, згідно якого позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Служби автомобільних доріг; стягнуто зі Служби автомобільних доріг Одеській області на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 100 065,28 грн.; стягнуто зі Служби автомобільних доріг в Одеській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 30000 грн.; стягнуто зі Служби автомобільних доріг в Одеській області на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1000,65 грн.

26.10.2015 Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було винесено рішення, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2016, касаційну скаргу Служби автомобільних доріг в Одеській області задоволено частково; рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.10.2015 та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23.03.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

03.07.2018 позивач подав до суду уточнення позову, в якому просив визнати протиправною бездіяльність служби автомобільних доріг; стягнути зі служби автомобільних доріг в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 100065,28 грн. та моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 листопада 2018 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24.12.2019 року скасовано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 листопада 2018 року яким позов ОСОБА_4 задоволено.

Вказаною постановою встановлено:

Метою діяльності Служби автомобільних доріг у Одеській області є організація утримання автомобільних доріг загального користування шляхом проведення процедур закупівель, робіт, послуг, зокрема з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг та укладення відповідних договорів.

Разом із тим 18.11.2014 Служба автомобільних доріг у Одеській області, як замовник, уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «СК Автострой», як підрядникм, договір №29У на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, у тому числі ділянки дороги, де трапилося ДТП.

З пункту 2.1 договору вбачається, що термін надання послуг підрядника триває протягом 2014-2015 років. Підрядник розпочинає їх виконання з моменту підписання договору і забезпечує їх завершення до 31 грудня 2015 року відповідно до календарного плану.

Відповідно до пункту 6.2 підрядник відповідає за охорону майна, надані послуги, забезпечення безпеки руху на Мережі під час надання послуг відповідно до п. 1.1 цього договору.

Згідно з п.п. 15.2. договору підрядник несе відповідальність за незабезпечення безперешкодних та безпечних умов руху автотранспорту на автомобільних дорогах, переданих для надання послуг з експлуатаційного утримання.

У випадку настання дорожньо-транспортної пригоди підрядник негайно інформує про це замовника, приймає участь в огляді місця дорожньо-транспортної пригоди, визначенні причин її скоєння, складенні і підписанні відповідного акту (п.15.3 договору).

Відповідно до п. 15.4 якщо супутньою, або безпосередньою причиною скоєння ДТП визначено неналежне експлуатаційне утримання автомобільної дороги підрядник відшкодовує втрати потерпілій стороні.

Згідно з п. 15.5 договору відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні ДТП, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством з урахуванням умов цього договору, в тому числі за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та призвели до ДТП.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зобов`язання з постійного і якісного виконання експлуатаційних робіт відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху, а також відшкодування в установленому законодавством порядку збитків володільцям транспортних засобів покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Автострой», яке не залучено до участі у справі у якості належного відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_1 заявлено позов до належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Автострой», яке має відповідати за позовом як підрядник, який несе відповідальність за договором за незабезпечення безперешкодних та безпечних умов руху автотранспорту на автомобільних дорогах, переданих для надання послуг з експлуатаційного утримання.

Щодо вимог ОСОБА_1 стосовно визнання протиправною бездіяльність ТОВ «СК АВТОСТРОЙ» суд приходить до висновку, що у даному випадку бездіяльність ТОВ «СК АВТОСТРОЙ» полягає у неналежному виконання обов`язків відповідача, передбачених договором, за незабезпечення безперешкодних та безпечних умов руху автотранспорту на автодорозі «Одеса – Білгород – Дністровський – Монаши» в місці, якому трапилася ДТП, переданих для надання послуг з експлуатаційного утримання.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У зв`язку з чим суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову.

Відповідно до частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» у редакції Закону, чинній на час дорожньо-транспортної пригоди, учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Враховуючи те, що постановою Одеського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі

№ 495/9446/14-ц встановлено, що ділянка дороги 19 км. + 700 м. автодороги «Одеса - Білгород - Дністровський - Монаши», де відбулася дорожньо-транспортна пригода, знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг в Одеській області, яка мала здійснювати управління цією ділянкою дороги.

Метою діяльності Служби автомобільних доріг у Одеській області є організація утримання автомобільних доріг загального користування шляхом проведення процедур закупівель, робіт, послуг, зокрема з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг та укладення відповідних договорів.

Разом із тим 18.11.2014 Служба автомобільних доріг у Одеській області, як замовник, уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «СК Автострой», як підрядником, договір №29У на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, у тому числі ділянки дороги, де трапилося ДТП.

З пункту 2.1 договору вбачається, що термін надання послуг підрядника триває протягом 2014-2015 років. Підрядник розпочинає їх виконання з моменту підписання договору і забезпечує їх завершення до 31 грудня 2015 року відповідно до календарного плану.

Відповідно до пункту 6.2 підрядник відповідає за охорону майна, надані послуги, забезпечення безпеки руху на Мережі під час надання послуг відповідно до п. 1.1 цього договору.

Згідно з п.п. 15.2. договору підрядник несе відповідальність за незабезпечення безперешкодних та безпечних умов руху автотранспорту на автомобільних дорогах, переданих для надання послуг з експлуатаційного утримання.

Відповідно до п. 15.4 якщо супутньою, або безпосередньою причиною скоєння ДТП визначено неналежне експлуатаційне утримання автомобільної дороги підрядник відшкодовує втрати потерпілій стороні.

Згідно з п. 15.5 договору відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні ДТП, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством з урахуванням умов цього договору, в тому числі за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних послуг, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та призвели до ДТП.

Оскільки, позивач потрапила в ДТП, причиною якої стала вибоїна на 19 км. траси «Одеса – Білгород–Дністровський, Монаши», на якій виконання робіт з поточного ремонту здійснював у той час підрядник ТОВ «СК Автострой», якій ніс відповідальність по зобов`язанням за договором, суд вважає, що бездіяльність ТОВ «СК Автострой» є наслідком ДТП, під час якої позивачці задано шкоди, у зв`язку з чим за вказаний делікт має нести цивільно-правову відповідальність ТОВ «СК Автострой».

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що завдана позивачу матеріальна шкода складає 100065,00 грн.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. в п. 5 постанови із змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Стаття 1167 ЦК України, визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, зокрема моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статі.

Суд вважає, що позивач безумовно зазнала моральних страждань, тож моральна шкода в розмірі 30000 грн. є обґрунтованою і достатньою.

Такий розмір визначений із врахуванням втрат майнового характеру внаслідок отримання обсягу страждань (душевних та психічних) яких зазнала ОСОБА_1 , вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану автомобілю, оскільки у позивача, внаслідок протиправних дій відповідача змінений звичайний уклад життя.

При цьому, суд не погоджується із запереченнями, викладеними відповідачем у відзиві на позов, а саме з доводами відповідача стосовно того, що постанова Одеського апеляційного суду від 24.12.2019 у справі № 495/9446/14-ц не має преюдиціального значення з приводу встановлення обставин у даній справі та встановлення належного відповідача в особі ТОВ «СК Автострой», оскільки останнє не приймало участі у розгляд даної справи, та вважає їх помилковими.

Відповідно до ч. 4 ст. ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Одеського апеляційного суду від 24.12.2019 року у справі № 495/9446/14-ц встановлені обставини, щодо ДТП, яка сталася 12 грудня 2014 року на 19 км. + 700 м. автодороги «Одеса – Білгород – Дністровський – Монаши» за участю позивачки ОСОБА_1 , яка керуючи автомобілем Mersedes-Benz E-220 CDІ, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , потрапила в ДТП, в результаті чого її автомобіль отримав механічні пошкодження та позивачка понесла матеріальні збитки. Таким чином апеляційним судом встановлено обставини ДТП за участю ОСОБА_1 , які не підлягають доказуванню.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, викладених у відповіді на позов стосовно того, що підрядник (відповідач) повинен нести відповідальність перед третіми особами виключно у випадку коли ДТП відбулося з підстав неналежного виконання умов вказаного договору в частині незабезпечення безпеки дорожнього руху та на ділянках, які були передані підряднику для проведення робіт, а з позовної заяви не вбачається те, що шкоду автомобілю позивачки було спричинено саме за вказаних обставин, скільки вказані твердження повністю спростовуються матеріалами справи та наявними у справі письмовими доказами.

Заперечуючи проти позову посилається на те, що позивачкою під час звернення о суду було порушено правила підсудності, оскільки у своєму позові ОСОБА_1 посилається на ч. 5 ст. 28 ЦПК України, якою встановлено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору, натомість позов ОСОБА_1 не є позовом про захист прав споживачів в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд вважає необхідним зазначити, що вказана справа за позовом ОСОБА_1 розглядалась Білгород-Дністровським судом з 2014 року та переглядалась апеляційним судом та Верховним судом, при цьому суди вищих інстанцій не зробили жодних зауважень щодо застосування правил підсудності, визначених Законом України «Про захист прав споживачів», тому суд, розглядаючи справу, не має підстав висловлювати думку щодо підсудності.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 , як особа, постраждала внаслідок ДТП, зазнала шкоди та має право у разі делікту на задоволення матеріальної та моральної шкоди.

Суд не може позбавити особу права на відшкодування шкоди з формальних підстав, оскільки позивачка своєчасно звернулася до суду, справа розглядається в судах більше 6 років та постановою Одеського апеляційного суду від 24.12.2019 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позову з формальних підстав, а саме з піддав пред`явлення позову до неналежного відповідача. Таким чином суд повинен розглянути справу по суті.

Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини в п.46 рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, пункт 32, ЄСПЛ 2000-XI) нагадав, що рішення, яким встановлюється порушення, покладає на відповідача юридичний обов`язок припинити порушення та відшкодувати його наслідки таким чином, щоб, наскільки це можливо, відновити ситуацію, яка існувала до порушення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З врахуванням наведеного, норм матеріального права та прецедентної практики Європейського суду з прав людини суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Щодо клопотання позивачки стосовно поновлення їй строку позовної давності на подачу позову про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП з вини товариства з обмеженою відповідальністю «СК АВТОСТРОЙ» суд вважає його обґрунтованим, оскільки справа розглядалась в судах з 18 грудня 2014 року, та 24.12.2019 Одеським апеляційним судом встановлено, що відповідачем має бути ТОВ «СК Автострой», таким чином, позиція Верховного суду України з приводу належного відповідача у подібних відносинах змінилась, всі ці обставини не залежали від позивачки, у зв`язку з чим суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду справи

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позивачем обрано належний спосіб захисту свого права та позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 49, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «СК АВТОСТРОЙ», третя особа на стороні відповідача: Служба автомобільних доріг в Одеській області, про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок неналежного ремонту дороги – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ТОВ «СК АВТОСТРОЙ» (ЄДРПОУ 37477703, вул. Отамана Чепіги, буд. 29/1, м. Одеса, 65003).

Стягнути з ТОВ «СК АВТОСТРОЙ» (ЄДРПОУ 37477703, вул. Отамана Чепіги, буд. 29/1, м. Одеса, 65003) матеріальну шкоду у розмірі 100 065 гривень та моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Боярський