Рішення № 100796588, 18.10.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/7120/21

Номер провадження 2/495/2551/2021

18 жовтня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

за участі секретаря судових засідань Рачицької І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

30.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить суд:

- встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», підвалу літ «Б», сараїв літ. В, Ж, З, І, літньої кухні літ. «Д», навісу літ «Є», вбиральні-душу літ. «К», комори літ. «Л», споруд №№2-5.

Обґрунтовуючи позов зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, яким усе своє майно заповіла позивачу.

Після смерті матері відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», підвалу літ «Б», сараїв літ. В, Ж, З, І, літньої кухні літ. «Д», навісу літ «Є», вбиральні-душу літ. «К», комори літ. «Л», споруд №№2-5.

Після смерті спадкодавця позивач фактично прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини був зареєстрований та фактично мешкав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті матері позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса Кучеренку Д.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 31.08.2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.09.2021 року. Витребувано від Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори (адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24) копію спадкової справи до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08.09.2021 року до канцелярії суду надійшла відповідь від Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори, що до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа №518/2015, однак вказану спадкову справу передано на зберігання до Одеського державного обласного архіву.

13.09.2021 року до канцелярії суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 з проханням витребувати від Одеського державного нотаріального архіву (адреса: 65000, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд 92А) копію спадкової справи №518/2015 до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 13.09.2021 року витребувано від Одеського державного нотаріального архіву (адреса: 65000, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд 92А) копію спадкової справи №518/2015 до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.10.2021 року на адресу суду від Одеського державного нотаріального архіву (адреса: 65000, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд 92А) надійшла копія спадкової справи №518/2015 до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 11.10.2021 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.10.2021 року.

У судове засідання 18.10.2021 року сторони не з`явились.

Позивач подав до канцелярії суду заяву з проханням судове засідання провести без його участі, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Шабівської сільської ради в судове засідання не з`явився, 02.09.2021 року надав заяву, у якій просить справу розглядати у відсутність представника Шабівської сільської ради, вказує також, що Шабівської сільська рада не заперечує проти задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №95.

Після смерті матері відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», підвалу літ «Б», сараїв літ. В, Ж, З, І, літньої кухні літ. «Д», навісу літ «Є», вбиральні-душу літ. «К», комори літ. «Л», споруд №№2-5.

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Шабівської сільської ради 27.10.1998 року, спадкодавець ОСОБА_2 усе своє майно заповіла своєму синові – ОСОБА_1 .

Згідно довідки, виданої Шабівською сільською радою 28.08.2021 року за вих. №06.4-09/552 вбачається, що згідно запису погосподарської книги сільської ради, особовий рахунок НОМЕР_2 , власником житлового будинку АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно довідки, виданої Шабівською сільською радою 28.08.2021 року за вих. №06.4-09/553 вбачається, що згідно запису погосподарської книги сільської ради, особовий рахунок НОМЕР_2 , ОСОБА_1 був зареєстрований та фактично мешкав у житловому будинку АДРЕСА_1 разом із своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , доглядав за нею, вів спільне господарство та проводив її поховання.

Листом завідувача Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеській від 15.03.2016 року відмовлено позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220, 1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

За змістом ст. 1296 ЦК України, оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Згідно пункту 10 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», та відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

28 травня 2020 року Верховний Суд України в своїй постанові по справі № 910/7164/19 виклав наступну правову позицію з приводу захисту цивільних прав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Судом установлено, що, позивач є спадкоємцем за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , також встановлено, що згідно запису погосподарської книги сільської ради, особовий рахунок НОМЕР_2 , власником житлового будинку АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, враховуючи відсутність заперечень та доказів протилежного, суд вважає доведеною ту обставину, що за життя спадкодавцю дійсно належало вказане майно - житловий будинок АДРЕСА_1 та вважає, що матеріалами справи підтверджується факт того, що позивач прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті матері, оскільки на час відкриття спадщини був зареєстрований та проживав разом із спадкодавцем, а також у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Висновки за результатами розгляду справи

Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про те, що позивачем обрано належний спосіб захисту свого права та позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 49, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», підвалу літ «Б», сараїв літ. В, Ж, З, І, літньої кухні літ. «Д», навісу літ «Є», вбиральні-душу літ. «К», комори літ. «Л», споруд №№2-5.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Боярський