Рішення № 10079630, 23.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 червня 2010 р. Справа 9/79-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс", код ЄДРПОУ 33553300 (вул. Сергеєва-Ценського, 14, м. Вінниця, 21000)

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, 21000 )

про стягнення 91395,21 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : ОСОБА_3 - адвокат за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованості по погашенню поворотної фінансової допомоги, пені, відсотків річнихта інфляційних на загальну суму 91395,21 грн.

Відповідач про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином ухвалами суду від 29.04.2010 р. та від 25.05.2010 р. Судом враховано клопотання відповідача про перенесення розгляду справи від 09.06.2010 р. у зв"язку з перебуванням відповідача на стаціонарному лікуванні, однак суд не погоджується з черговим клопотанням відповідача від 22.06.2010 р. про відкладення розгляду справи за межами строку, встановленого ст. 69 ГПК України у зв"язку з необхідністю надання доказів в обгрунтування своїх заперечень. Ухвалами суду в судове засідання запрошувались відповідач або його представник, а тому у відповідача було достатньо часу для надання суду своїх заперечень. Судом вжито всіх заходів щодо захисту відповідачем своїх прав та законних інтересів.

За таких обставин справу розглянуто за наявними матеріалами а в порядку ст . 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника відповідача судом встановлено наступне: між ТОВ «Поділляагротранс» та ФОП ОСОБА_1 , було укладено договір поворотної фінансової допомоги №10/13-ФП від 13 жовтня 2009 року згідно якого Позикодавець зобов'язався передати поворотку фінансову допомогу Позичальнику у сумі 100000,00 грн., а Позичальник зобов'язався повернути надану йому суму у повному обсязі, на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору Позикодавець зобов'язався передати Позичальнику в | користування грошові кошти у сумі 100000,00 гривень до 15 жовтня 2009 року.

Так, належно виконуючи договірні зобов'язання у повному обсязі, 13 жовтня 2009 року Позивач здійснив перерахування вищевказаної суми на банківський рахунок Відповідача.

Відповідно до п.2.2. Договору, Відповідач зобов'язався погасити надану Позивачем поворотну фінансову допомогу не пізніше 31 жовтня 2009 року.

Але, в порушення умов Договору, ФОП ОСОБА_1 станом на 22.04.2010 року здійснив часткове погашення наданої поворотної фінансової допомоги у сумі - 19000,00 грн.

Таким чином на станом на 22.04.2010 року у Відповідача виникло зобов'язання перед Позивачем по погашенню поворотної фінансової допомоги в сумі:

100000,00 - 19000,00 = 81000.00 грн. яке Відповідач повинен був здійснити шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, в строк, вказаний в п. 2.2. Договору.

Так, в супереч ст. 629 Цивільного кодексу України, якою встановлено обов'язковість виконання сторонами договору, погашення наданої поворотної фінансової допомоги у повному обсязі в термін, визначений Договором, Відповідачем не здійснено.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що у випадку прострочення виконання Позичальником умов п.2.2. Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Позикодавцю пеню у розмірі 0,02% неповернутої суми за кожний день прострочення.

Таким чином згідно розрахунку з урахуванням п. 4.2. Договору Відповідач повинен сплатити пеню у сумі - 2978,00 грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України:

1.Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2 Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредиторазобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином крім заборгованості по погашенню наданої поворотної фінансової допомоги у сумі 81000,00 грн., Відповідач, як такий, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, що згідно з розрахунком, із врахуванням строку прострочення становить - 1223,І5 грн., та суму інфляційних нарахувань за весь час прострочення, що згідно з розрахунком становить - 6193, 36 грн.

08.04.2010 року рекомендованим листом Відповідачу було направлено вимогу про повернення поворотної фінансової допомоги, яка залишилась без відповіді та задоволення.

Згідно статті 193 ГК України, - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 526 ЦК України, - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного шконодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з статтею 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

У відповідності з статтею 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У відповідності з статтею 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов"язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Разом з тим, судом розглянуто вимогу представника позивача про відшкодування за рахунок відповідача фактично понесених витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 9140 грн. за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи 08.04.2010 р. між ТОВ "Поділляагротранс" та адвокатом ОСОБА_2 укладено угоду на ведення справ в суді, відповідно до п.1.1 якої Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов'язання представляти інтереси Довірителя в господарському суді з приводу вирішення господарського спору у справі № 9/79-10 за позовом ТОВ "Поділляагротранс"про 91395,21 грн. У п.4.1 сторони погодили вартість послуг у розмірі 9140 грн. Крім цього в матеріалах справи наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 510 від 16.10.2006 року видане гр. ОСОБА_2

На підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката суду надано платіжне доручення № 255 від 23.04.2010 р. з якого вбачається, що адвокатом ОСОБА_2 отримано від ТОВ "Поділляагротранс" за адвокатські послуги по справі № 9/79-10 9140,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги відповідача по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката є правомірними.

Однак при цьому суд звертає увагу на п.12 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

В п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 року № 01-/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" наголошується на тому, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду України від 03.02.2004 року № 04/079 зі справи № 36/207 також наголошується на необхідності обґрунтування у розгляді справи витрат на оплату адвоката.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги ТОВ "Поділляагротранс" щодо відшкодування витрат на оплату послуг адвоката на загальну суму 9140,00 грн.

Таким чином позов підлягає задоволенню в стягненні 81000 грн. основного боргу, 2978, 00 грн. пені, 1223,85 грн. відсотків річних, 6193,36 грн. інфляційних, а також 9140,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на відповідча.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_2 21000 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ТОВ "Поділляагротранс" вул. Сергеева - Ценського, 14 м. Вінниця 21032 (р/р 2600348010313 у Вінницькій філії ВАТ КБ "Хрещатик" МФО 302786 код 33553300) 81000 грн. заборгованості по погашенню поворотної фінансової допомоги, 2978,00 грн. пені, 1223,85 грн. відсотків річних, 6193,36 грн. інфляційних нарахувань, 9140,00 грн. витрат по олаті послуг адвоката, 913,95 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 червня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Сергеєва-Ценського, 14, м. Вінниця, 21032)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1, 21000 )