Ухвала суду № 100795502, 29.10.2021, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/95/21

Провадження № 1-кп/730/16/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2021 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді – Данько О.В.

з участю секретаря судового засідання - Граб С.О.

прокурора – Ракути В.М.

третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про скасування арешту – ОСОБА_1

представника третьої особи – адвоката Квацби Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Борзнянського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження №12020270090000299 від 01.08.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України.

26 жовтня 2021 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18.08.2020 року арешт на належний їй на праві спільної сумісної власності трактор «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , з причепом 2 ПТС-4, д.н.з. НОМЕР_4 , які зареєстровані на її чоловіка ОСОБА_4 та повернути чи передати на відповідальне зберігання їй як співвласнику.

Клопотання обгрунтоване тим, що вона як співвласник арештованого майна не є підозрюваною чи обвинуваченою особою, арешт майна порушує її право на вільне володіння вказаним майном, суперечить принципу недоторканості права власності. Слідчий суддя при накладенні арешту на майно прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно, крім того послався як на правову підставу накладення арешту на майно на ч. 2, 3 ст. 170 КПК України в редакції, яка втратила чинність, не з`ясував кому належить майно, не врахував наслідки арешту майна для її сім`ї, його використання в сільських умовах для ведення домашнього господарства. Вказує на порушення вимог КПК при проведення огляду трактора та неналежні умови зберігання вищевказаного транспортного засобу.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримала і просила його задовольнити із зазначених в клопотанні підстав. Зазначила, що вони з чоловіком мають у власності велику земельну ділянку і трактор необхідний їм для її обробітку та утримання господарства. Вказала, що трактор піддається впливу атмосферних явищ, що призводить до псування належного їй майна. В їх господарстві обладнані навіси, встановлені відеокамери, двір охороняється собаками, є всі умови для збереження даного транспортного засобу в разі передачі їй на відповідальне зберігання.

Представник третьої особи в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав зазначених в клопотанні та врахувати важливість вказаного майна для сім`ї ОСОБА_1 , яка проживає в сільській місцевості та на даний момент вимушена винаймати трактор для обробітку землі. Вказав, що в даній справі призначено судово- трасологічну експертизу, проте прокурор не забезпечив доступ експерта до об`єктів експертизи, розгляд кримінального провадження затягується і власники позбавлені можливості користуватися своїм майном. Зазначив, що ухвала Бахмацького районного суду про накладення арешту на майно є необгрунтованою, оскільки клопотання про арешт майна подано не належним суб`єктом, тоді як відповідно до вимог ст. 64-2 КПК України, таке клопотання повинно бути подане прокурором.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, дане майно є речовими доказами у справі, та не досліджувалося в суді. В ухвалі Бахмацького районного суду відсутні вказівки на те, що клопотання про арешт майна подане неналежним суб`єктом.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , шлюб між ними укладено 10.08.1985 року. ОСОБА_4 є власником трактора марки «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 .

Ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2020 року було задоволено клопотання слідчого про арешт майна й з метою забезпечення збереження речового доказу було накладено арешт на трактор колісний марки «МТЗ-80», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , з причепом 2ПТС-4, д.н.з. НОМЕР_4 , з вмістом в ньому 5 фрагментів стовбурів дерев породи дуба, діаметр яких становить: 49см., 52см., 42см., 42см., 46см., загальна кубатура яких 1,556 куб.м., із забороною розпоряджатись та користуватись цим майном, залишивши його зберігати на території тимчасового тримання транспортних засобів Борзнянського ВП Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області до вирішення питання по суті в кримінальному провадженні.

На території домогосподарства ОСОБА_4 побудовоно п`ять навісів. Крім того, він користується земельною ділянкою 1,5411 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Щодо обгрунтованості арешту майна.

За змістом положень ч.1 ст.170 КПК України арешт майна – це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів; при цьому, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям або предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Під час досудового розслідування слідчим суддею накладено арешт саме на майно - трактор з причепом та навантаженою деревиною, що є речовим доказом по справі, а тому застосування арешту є обгрунтованим.

Оскільки, арешт на вказане майно був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, то посилання ОСОБА_1 на те, що вона не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої є необгрунтованим, оскільки у даному випадку накладення арешту можливе на майно будь-якої особи (ч. 3 ст. 170 КПК України).

На даній стадії кримінального провадження суд не здійснює оцінку доказів, а тому, питання про визнання протоколу огляду – недопустим доказом, на що вказує заявниця, судом не вирішується.

Розглядаючи питання скасування арешту на майно, суд з`ясовує чи існує потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження та обгрунтованість його накладення. У даному провадженні суд не може надати оцінку належності суб`єкта звернення з клопотанням про арешт майна, оскільки задовольнивши клопотання слідчого про арешт майна, Бахмацький районний суд в ухвалі від 18.08.2020 року прийшов до висновку, що воно подане належним суб`єктом. З цих підстав в апеляційному порядку вказана ухвала не оскаржувалася.

Щодо існування потреби в подальшому арешті майна.

На даний час у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.246 КК Українитриває судовий розгляд. 15 квітня 2021 року за клопотанням сторони захисту призначено судово-трасологічну експертизу (цілого по частинам).

Ухвалою Борзнянського районного суду від 07.07.2021 року задоволено клопотання експерта ОСОБА_5 щодо забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта дослідження, зокрема і до навантаженої на причіп деревини.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки повідомили, що на тракторі містився пристрій для навантаження.

Речові докази в даному кримінальному провадженні судом ще не досліджувалися. Тому, у разі повернення трактора та причепу власнику існує ймовірність демонтування вказаного пристрою. Крім того, в ході судового розгляду може виникнути необхідність проведення з вказаним транспортним засобом певних процесуальних дій.

За загальним правилом речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження ухвали про закриття кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що потреба в подальшому арешті майна на даній стадії кримінального провадження існує.

Оцінюючи наслідки арешту майна для сім`ї заявниці, яка займається сільськогосподарською діяльністю та обробляє велику земельну ділянку, розумність і співмірність обмеження права її права власності завданням кримінального провадження, суд бере до уваги суспільну значимість та поширеність вчиненого кримінального правопорушення, а також необхідність забезпечення повноти та неупередженості судового розгляду. А тому вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження на даному етапі судового розгляду є виправданим.

Наявність в господарстві ОСОБА_1 навісів для зберігання та засобів для охорони вказує на існування умов для зберігання трактора, проте не забезпечить в повній мірі обмеження доступу до нього сторонніх осіб, в тому числі і самих обвинувачених.

Посилання ОСОБА_1 на неналежні умови зберігання транспортного засобу є лише припущеннями, які нічим не підтверджені й не свідчать про відсутність потреби в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Крім того, приписами ч.4 ст.100 КПК України визначено механізм компенсації завданої шкоди внаслідок втрати, пошкодження чи знищення речового доказу.

Також, на думку суду, ОСОБА_1 не доведено належність їй арештованого майна як спільного сумісного майна подружжя, оскільки невідомі правові підстави набуття даного майна (договір купівлі-продажу, дарування, прийняття спадщини).

Суд не може взяти до уваги акт про підтвердження неможливості виконання ухвали суду від 15.10.2021 року, оскільки він складений в односторонньому порядку та підписаний лише обвинуваченими. Натомість повідомлень від експерта про неможливість виконання ухвали суду про призначення експертизи з повідомленням причин такого невиконання досуду не надходило.

Вищенаведені обставини дають підстави для висновку, що втручання у право власності ОСОБА_1 на даній стадії судового провадження відповідає вимогам законності і не було свавільним, забезпечує справедливий баланс між загальним суспільним інтересом та вимогами захисту основоположних прав особи.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , всупереч принципу змагальності учасників кримінального провадження, визначеного ст. 22 КПК України, не доведено, що в подальшому застосуванні арешту на вищезазначене майно відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано, в зв`язку з чим дане клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.170-174 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна – відмовити.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя Борзнянського районного суду О.В. Данько