Рішення № 10079375, 03.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

03.06.2010Справа №2-28/1752-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Челсі», м. Кривий Ріг.

До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон», м. Сімферополь.

Про стягнення 147741,13 грн.

Суддя С.О.Лукачов

представники:

Від позивача – Тригуб В.І., представник, довіреність від 30.10.2009 р.

Від відповідача – Кутас А.В., представник. довіреність № 1 від 06.01.2010 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Челсі» звернулось до господарського суду АРК з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» про стягнення боргу за прострочення оплати товару в розмірі 147741,13 грн., у тому числі 43305,60 грн. заборгованості, 8228,06 грн. інфляційні витрати, 3% річних у сумі 2633,20 грн., інфляційні витрати у сумі 76312,05 грн. та 3% річних у сумі 17262,22 грн., які нараховані на непогашену суму заборгованості, яка стягнута по рішенню господарського суду АР Крим від 25.08.2009р. по справі №2-24/3008-2009.

Заявою від 25.05.2010р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 133972,05 грн., у тому числі 37879,20 грн. заборгованості, інфляційні витрати у сумі 7462,20 грн., 3% річних у сумі 2616,61 грн., інфляційні витрати у сумі 66288,77 грн. та 3% річних у сумі 19725,27 грн., що нараховані на непогашену суму заборгованості, яка стягнута по рішенню господарського суду АР Крим від 25.08.2009р. по справі №2-24/3008-2009.

Позовні вимоги мотивовані не виконанням відповідачем договірних зобов’язань по оплаті за поставлений товар.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. У відзиві на позов зазначає, що заборгованість дійсно існує, але позивачем невірно здійснені розрахунки суми позову.

Крім того, відповідач подав суду додатковий відзив на заяву про уточнення позовних вимог, у якому зазначив, що заява позивача про уточнення позовних вимог повинна бути повернута судом без розгляду з підстави несплати державного мита за вимоги викладені у заяві про уточнення позовних вимог.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, суд -

встановив :

27.12.2007 р. між ТОВ «Челсі» (постачальник) та ВАТ «Кримзалізобетон» (покупець) укладений договір № 27/12-07-КЖБ (далі договір, а.с. 10-12).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти його і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов’язується поставити покупцю товар відповідно специфікації, що надається до договору, а покупець зобов’язаний прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Поставка товару здійснюється залізничним транспортом, на умовах FCA – ст. Інкерман-2 Придніпровської залізничної дороги відповідно Інкотермс-2000 (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.5 договору у додатку до залізничної накладної та сертифікату (паспорту) якості, що направляються разом із товаром, постачальник зобов’язаний направити покупцю протягом 4-х днів з дати відвантаження наступний пакет документів: рахунок – фактура; податкова накладна, розрахункова накладна або акт приймання –передачі. Датою поставки товару вважається дата, що вказана у залізничній накладної на штемпеле станції відправлення у підтвердження грузу до перевезення (пункт 3.6 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів від дати поставки товару на підставі рахунків –фактур, що виставлені постачальником за фактично поставлений товар.

Відповідно до квитанцій про приймання вантажу №45431987 та №45431999 (а.с.16,19) позивачем здійснена поставка щебеню на загальну суму 43305,60 грн., що підтверджена рахунками – фактурами №1-00003617 від 01.12.2008р. та №1-00003625 від 02.12.2008р. та актами приймання – передачі з відповідними номерами (а.с.14-15,17-18).

Оплату за отриманий товар відповідач здійснив не у повному обсязі, у зв’язку з чим за останнім склалася заборгованість у розмірі 37879,20 грн., яка не погашена відповідачем та підлягає стягненню.

Рішенням господарського суду АР Крим від 25.08.2009р. по справі №2-24/3008-2009 за позовом ТОВ «Челсі» до відповідача ВАТ «Кримзалізобетон» про стягнення заборгованості за поставлений товар по договору №27/12-07-КЖБ від 27.12.2007р., позов задоволений частково.

З відповідача на користь позивача було стягнуто 691516,80 грн. заборгованості, 691516,80 грн. заборгованості, 65804,15 грн. індексу інфляції, 10139,66 грн. 3 % річних, 7674,60 грн. державного мита та 296,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 37879,20 грн. заборгованості позов залишений без розгляду.

В частині стягнення 3897,50 грн. індексу інфляції та 507,18 грн. 3 % річних у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до статті 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оплату основної заборгованості стягнутої судом у розмірі 691516,80 грн. відповідач здійснив частково у сумі 81931,36 грн., у зв’язку з чим залишена без оплати сума заборгованості у розмірі 81931,36 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних за період з 01.12.2008р. по 08.12.2008р. за не здійснення своєчасної оплати заборгованості у розмірі 37897,20 грн., розрахована позивачем у розмірі 2616,61, грн., індекс інфляції у сумі 7462,20 грн.

У зв’язку з невиконанням відповідачем обов’язків по оплаті заборгованості стягнутої рішенням господарського суду АР Крим від 25.08.2009р. по справі №2-24/3008-2009 позивачем нараховано до стягнення інфляційні витрати у розмірі 66288,77 грн. та 3% річних у сумі 19725,27 грн.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Відповідач не представив суду контррозрахунок суми позову, а також не надав доказів сплати заборгованості, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати позивача по сплаті держмита в сумі 1477,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Стосовно відзиву відповідача на уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до статті 46 ГПК України Державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.

Аналіз вивчення матеріалів позовної заяви та заяви позивача про уточнення позовних вимог, свідчить про те, що позивач в процесі розгляду справи фактично зменшив позовні вимоги, оскільки їх розмір заявлений до стягнення, що вказаний у позові зазначений позивачем загалом 147741,13 грн., а в заяві про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 133972,05 грн.

З платіжного доручення №1455 від 15.03.2010р. доданого до позовної заяви, вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив державне мито в сумі 1477,41 грн., що спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на заяву про уточнення позовних вимог.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 03 червня 2010р.

Рішення оформлено та підписано у відповідності зі статтею 84 ГПК України 08 червня 2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд –

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 3, код в ЄДРПО України 01267308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Челсі» (50065, м. Кривий Ріг, вул. Революційна, 17, код ЄДРПО України 32692795) заборгованість у сумі 37879,20 грн., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 7462,20 грн., 3% річних у сумі 2616,61 грн., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 66288,77 грн., 3% річних у сумі 19725,27 грн., витрати з оплати державного мита у сумі 1339,72 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лукачов С.О.