Рішення № 100792584, 03.11.2021, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/568/21

Провадження № 2/378/216/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2021 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Гончарук Ю. С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ставище цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулось ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» з посиланням на те, що 19.07.2018 між товариством та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, цивільно-правової відповідальності від нещасного випадку на транспорті «КАСКО» №370012/4600/0000098 від 19.07.2018р., відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 .

24 жовтня 2018 року на автодорозі М-05 Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ленд Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 19.12.2018 року визнано відповідача винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП..

Внаслідок ДТП автомобілю Ленд Тойота нанесено механічні пошкодження.

Позивач та власник автомобіля Ленд Тойота 19.07.2018 року уклали договір добровільного комплексного страхування.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування ПрАТ «СК «УНІКА»,, страхового акту № 00276768 та умов Договору страхування №370012/4600/0000098 розмір страхового відшкодування склав - 28 661,39 грн., яке ПрАТ «СК «УНІКА» було перераховано на розрахунковий рахунок станції технічного обслуговування.

На підставі полісу № АМ/006905534 позивач звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування. 08.01.2019 року ПАТ «НАСК «Оранта» було здійснено виплату страхового відшкодування позивачу в добровільному порядку в розмірі 20612,30 грн.

За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані позивачу на дату подання позову, становить 8049,39 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства грошові кошти в сумі 8049 грн. 39 коп., шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 2270 грн. судового збору.

18 серпня 2021 року ухвалою Ставищенського районного суду Київської області було відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи вказане товариство повідомлене належним чином (а. с. 111), в позовній заяві представник ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» просив розгляд справи без участі представника позивача (а. с. 5).

Відповідач до суду подав заяву, в якій позовні вимоги визнав, справу просить розглядати у його відсутність (а.с. 114).

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи вказане товариство повідомлене належним чином (а. с. 112). Письмові пояснення від вказаного тогвариства до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, письмову заяву відповідача про визнання позову, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19.07.2018 між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №370012/4600/0000098 від 19.07.2018р., предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням належним на праві власності страхувальнику автомобілем «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 (а. с. 15-16). За пунктами 1.2.10, 1.2.11 цього Договору, умови виплати страхового відшкодування: 1. згідно п. 9.3 Договору, варіант 2 - із розрахунком Кошторису збитків (в разі перерахування коштів на СТО) - на базі СТО офіційного дилера марки ТЗ; без врахування експлуатаційного зносу. За п. 1.2.7 вказаного Договору (на умовах повне КАСКО) строк дії договору - з 17 серпня 2018 року по 16 серпня 2019 ( а.с. 15-16).

24 жовтня 2018 року на автодорозі М-05 Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ленд Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 19.12.2018 року, яка набрала законної сили 02.01.2019, відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 84-85).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 24 жовтня 2018 року за участю автомобілів Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 , та ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, що підтверджується вищевказаною постановою суду (а. с. 84-85) та актом огляду транспортного засобу (дефектною відомістю) від 25.10.2018 (а. с. 21)

Відповідно до страхового акта № 00276768 від 02.11.2018 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, визначеного на підставі рахунку-фактури СТО - ТОВ «Саміт Моторз Україна» становила - 28661 грн. 39 коп. (а. с. 8, 17).

5 листопада 2018 ПрАТ «СК «УНІКА» по платіжному дорученню № 051617 здійснило виплату страхового відшкодування ТОВ «Саміт Моторз Україна» в сумі 28661 грн. 39 коп. відповідно до умов Договору №370012/4600/0000098 від 19.07.2018 (а. с. 7).

Факт виконання ремонтних робіт підтверджується ремонтною калькуляцією від 28.10.2018 (а. с. 18-20) та рахунком-фактурою СТО - ТОВ «Саміт Моторз Україна» (а. с. 17), в яких визначено перелік робіт по ремонту застрахованого автомобіля Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до страхового полісу серії № АМ/006905534, який діяв на дату настання зазначеної ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_2 , ( ОСОБА_1 ) була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», тобто страховиком відповідача з страховим лімітом 100 000 грн. (а.с. 46)

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача як водія автомобіля «ВАЗ 2109», була застрахована вПАТ «НАСК «ОРАНТА», позивач звернувся в порядку суброгації до цієї страхової компанії з вимогою відшкодувати ПрАТ «СК «Уніка» витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування, після чого ПАТ «НАСК «ОРАНТА» сплатило ПрАТ "СК "Уніка" по платіжному дорученню № 1523 від 8 січня 2019 року страхове відшкодування у сумі 20612,30 грн, що становить вартість відновлювального ремонту «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу (а.с. 47).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подавав, не скористався своїм правом та не заявив у ході розгляду справи в суді клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи, а отже, доказів, що вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 , є неправильною, не подавав.

Таким чином, різниця між сумою страхового відшкодування, сплаченого за договором добровільного страхування наземного транспорту, цивільно-правової відповідальності від нещасного випадку на транспорті (повне КАСКО) потерпілій особі , та сумою, отриманою від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» становить 8049 грн. 39 коп.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Закріплена у ст. 204 ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, пов`язані безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій Верховним Судом у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17).

Ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 990 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт складається страховиком у формі, яка ним встановлюється.

Ураховуючи те, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ОСОБА_2 , спричинено механічних пошкоджень, страховиком за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО», №370012/4600/0000098 складено страховий акт від 02 листопада 2018 року №00276768, яким цей випадок визнаний страховим, та прийнято рішення про виплату страхувальнику ОСОБА_2 страхового відшкодування у сумі 28661,39 грн (а. с. 8).

П. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у строк, встановлений договором.

ПрАТ "СК "Уніка" сплатило у зв`язку з пошкодженням під час ДТП належного ОСОБА_2 автомобіля страхове відшкодування у сумі 28661,39 грн. (а. с. 7).

За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Отже, деліктне зобов`язання, за яким ОСОБА_1 повинен відшкодувати збитки, спричинені унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, продовжує існувати, але з моменту сплати ПрАТ "СК "Уніка" страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №370012/4600/0000098 потерпілому ОСОБА_2 , позивач став кредитором у вказаному зобов`язанні.

За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

П. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана однієї особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до п. 22.1, п. 22.2 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

З огляду на викладене, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах ліміту відповідальності виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Водночас згідно зі ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на зазначене, якщо розмір завданої шкоди перевищує належним чином визначену страхову суму (регламентну виплату), відшкодування шкоди в обсязі такої різниці здійснюється в межах окремого деліктного зобов`язання за участі деліквента (особи, яка винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди) та потерпілого (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №753/4696/16-ц).

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Враховуючи те, що для відновлення автомобіля ОСОБА_2 окремі вузли, деталі та комплектуючі підлягали заміні (а. с. 21-22), позивач на виконання договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО», №370012/4600/0000098 сплатив потерпілому ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 28661,39 грн. шляхом перерахування коштів ТОВ «Саміт Моторз Україна» (СТО), що складає вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, з особи, відповідальної за завдані збитки, якою є ОСОБА_1 , на користь позивача має бути стягнута різниця між витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу, та сплаченим страховиком ПАТ «НАСК «ОРАНТА» страховим відшкодуванням за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/006905534, що становить 8049 грн. 39 коп. Такий висновок суду відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом у постановах від 11 грудня 2019 року у справі №522/15636/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі №227/2996/16-ц, від 25 листопада 2019 року у справі №668/7779/15-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 50 відсотків судового збору у сумі 1135 грн., сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору з державного бюджету, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 204, 626 ч. 1, 990 ч. 1, 988 ч. 1 п. 3, 993, 1166 ч. 1, 1188 п. 1 ч. 1, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 8 ч. 2, 27 Закону України "Про страхування", п. 22.1, п. 22.2 ст. 22, ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 141, 142, 206 ч. 4, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" 8049 (вісім тисяч сорок дев`ять) гривень 30 копійок на відшкодування витрат, пов`язаних із сплатою страхового відшкодування, та витрати по сплаті судового збору у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень.

Повернути приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УНІКА" з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень, сплачених по платіжному дорученні № 002518 від 09 липня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне рішення виготовлено 3 листопада 2021 року.

Суддя Н. М. Марущак