Рішення № 100792537, 26.10.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2625/21

Провадження № 2-1488/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

26 жовтня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Сокол О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,-

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2021 року позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача борг за спожиту електроенергію, просив стягнути з відповідача на користь позивача борг по оплаті за спожиту електроенергію в розмірі 14898 грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 1103, 00 грн., пені в розмірі 8081, 00 грн., витрати від інфляції в розмірі 1869 грн. 70 коп., 2270 грн. сплаченого судового збору та витрати на надання правничої допомоги в розмірі 10000 грн., а всього стягнути 35952 грн. 10 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 09.04.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір про користування електричною енергією №1656, відповідно до умов якого боржник є споживачем електричної енергії. ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. Починаючи з 01.01.2019 року Товариство є розподільником електричної енергії, а тому рахунок за електроенергію сформовано на загальну суму 14898, 79 грн., який ОСОБА_1 станом на 01.01.2019 року сплачено не було. З огляду на особову картку споживача, ОСОБА_1 продовжує споживати електричну енергію, про що свідчить зміна показників, але оплати не здійснює, при цьому показники спожитої електроенергії Споживача вносяться зі слів останнього з рахунку, за інформацією з месенджеру, що свідчить про їх реальність. Таким чином Товариство має право на звернення до суду з заявою про стягнення з боржника заборгованості за спожиту електричну енергію, що виникла внаслідок не повної сплати рахунку та становить в розмірі 14898, 79 грн. Відповідно результатів розрахунку на суму боргу 14898, 79 грн. за період з 01.02.2019 року до 20.07.2021 року з яких складається з 3% річних в розмірі 1102, 00 грн., пені 8081, 61 грн., витрати від інфляції 1869, 70 грн., загальний розмір, що підлягає стягненню з відповідача становить 25952, 10 грн. Крім того з відповідача підлягають стягнення витрати понесені в зв`язку з наданням позивачем правової допомоги в розмірі 10000 грн.

Ухвалою судді від 10 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, щодо заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку, відзивів, заяв, клопотань до суду не надала.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача, на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відносини, які виникають між споживачем електроенергії та енергопостачальником регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року № 2019-VIII, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, і є обов`язковими для виконання кожною із сторін.

Судом встановлено, що ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312.

Відповідач ОСОБА_1 отримувала вказану послугу з постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , уклавши договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1656 від 09.04.2007 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії.

Відповідно до п.1 Договору, заявником взято на себе зобов`язання постачати боржнику електричну енергію, відповідно до умов Договору, а Боржником взято зобов`язання оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбаченими цим Договором.

Пунктом 31 Договору засвідчено обізнаність Споживача з Правилами користування електричною енергією для населення.

Відповідно до п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 p. № 1357 (надалі - ПКЕЕН), та п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (надалі - ПРЕЕ) які діяли протягом виникнення заборгованості, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 21 ПКЕЕН знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

11.06.2018 року набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312 (далі - Постанова № 312).

Згідно з п. 1.1.1 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачами (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Відповідно до п.6 Постанови № 312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР якправонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Починаючи з 01.01.2019 року Товариство є розподільником електричної енергії, а тому рахунок за електроенергію сформовано на загальну суму 14898,79 грн., який ОСОБА_1 станом на 01.01.2019 року сплачено не було.

З огляду особової картки, ОСОБА_1 , особового рахунку НОМЕР_1 продовжує споживати електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить зміна показників, але оплати не здійснює. При цьому, показники спожитої електроенергії ОСОБА_1 вносяться зі слів останньої, з рахунку; за інформацією з месенджеру, що свідчить про їх реальність.

Згідно п. 4.19 ПРРЕЕ розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції під час укладення відповідного договору).

Відповідно до пп. 1), 2), 8) п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів, а також звернутися до оператора системи розподілу стосовно відключення (обмеження) електропостачання на об`єкт споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливих споживачів, визначених Кабінетом Міністрів України, та має право на застосування санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 ЦК України).

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, як встановили суди попередніх інстанцій, прострочив виконання грошового зобов`язання, тому на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

Судом встановлено, що за період з 01 січня 2019 року по 20.07.2020 року, відповідач своєчасно не вносила плату за спожиту електроенергію, в результаті чого утворилась заборгованість, у розмірі - 25952, 10 грн., яка складається із заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 14898,79 грн., інфляційні втрати за період з 01 січня 2019 року по 20 липня 2020 року у розмірі 1869, 70 грн., пені у розмірі 8081, 61 грн., а також 3% річних за період з 01 січня 2019 року по 20.07.2020 року у розмірі 1102, 00 грн., які нараховано відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ці обставини підтверджуються долученими до справи доказами, які надано позивачем, в свою чергу відповідач не скористалася правом подати докази на спростування заявлених вимог та належного виконання зобов`язання по сплаті за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2270 грн.

Щодо витрат на надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У даній цивільній справі відсутній договір про надання професійної правової (правничої) допомоги, відсутні повноваження адвоката, а також розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Керуючись ст.1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 4, 6, 11, 509, 526, 530, 625, 638, 642, 714 ЦК України, ст.2, 10, 49, 76-81, 89, 141, 264 - 265, 274, 279, 280, 284, 354 ЦПК -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» борг за спожиту електроенергію в розмірі 14898 грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 1102 грн., пені в розмірі 8081 грн. 61 коп., інфляційні витрати в розмірі 1869 грн. 70 коп., а всього стягнути 25952 грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» судовий збір в розмірі 2270 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі», адреса: 08132, Київська область, м.Вишневе, вул.Київська 2-б, ЄДРПОУ 23243188, НОМЕР_2 , номер рахунку НОМЕР_3 , ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669, код 9322277, одержувач ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі».

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В. Проць