Ухвала суду № 100792034, 02.11.2021, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/414/21

Провадження № 2/288/159/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді –Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань - Костюк О.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Корнинська селищна рада Попільнянського району Житомирської області про виділ реальної частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Корнинська селищна рада Попільнянського району Житомирської області про виділ реальної частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності.

02 листопада 2021 року від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до суду надійшла заява про затвердження мирової угоди.

В судовому засіданні позивач просила затвердити мирову угоду між сторонами та закрити провадження по справі.

Позивач та її представник підтримали заяву.

Відповідач не заперечував щодо задоволення даної заяви та просив затвердити мирову угоду.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що іменується надалі - позивач, з одного боку, та

ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що іменується надалі – відповідач, надалі разом - сторони, діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, дійшли згоди про можливість врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди про наступне:

1. Виділити у приватну власність Позивачу, ОСОБА_1 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 : коридор (за планом 2-1) площею 3,3 кв.м.; кімната (за планом 2-2) площею 9,9 кв.м.; кімната (за планом 2-3) площею 17,5 кв.м, веранда (за планом 1) площею 14,0 кв.м. та сарай (за планом літера Б) площею 20,3 кв.м.; убиральня (за планом В) площею 1,0 кв.м..

2. Виділити у приватну власність Відповідачу ОСОБА_3 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 : коридор (за планом 1) площею 6,0 кв.м.; коридор (за планом 1-1) площею 5,1 кв.м.; кухня (за планом 1-2) площею 12,5 кв.м, та сарай (за планом літера Г) площею 13,1 кв.м.; погріб (за планом п/г) площею 13,1 кв.м.; колодязь.

Суд, вислухавши позивача, її представника, відповідача, розглянувши мирову угоду, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає заяву про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно з частини 7 статті 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до вимог статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Пункт 5 частини 1 статті 255 ЦПК України вказує, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Відповідно до частини 2 статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Вивчивши мирову угоду суд вважає, що вона не суперечить закону, стосується лише прав та обов`язків сторін та предмета позову, умови мирової угоди не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому приходить до висновку про необхідність затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог частини 3 статті 207 ЦПК України наслідки ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди судом сторонам роз`яснено.

Згідно частин 1, 2 статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

За наведених обставин суд, вважає за необхідне затвердити мирову угоду, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст. ст. 49, 207, 208, 255, 256, 258, 260-261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Затвердити мирову угоду, укладену 02 листопада 2021 року між ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

За умовами мирової угоди:

1. Виділити у приватну власність Позивачу, ОСОБА_1 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 : коридор (за планом 2-1) площею 3,3 кв. м.; кімната (за планом 2-2) площею 9,9 кв. м.; кімната (за планом 2-3) площею 17,5 кв. м, веранда (за планом 1) площею 14,0 кв. м. та сарай (за планом літера Б) площею 20,3 кв. м.; убиральня (за планом В) площею 1,0 кв. м..

2. Виділити у приватну власність Відповідачу ОСОБА_3 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 : коридор (за планом 1) площею 6,0 кв. м.; коридор (за планом 1-1) площею 5,1 кв. м.; кухня (за планом 1-2) площею 12,5 кв. м, та сарай (за планом літера Г) площею 13,1 кв. м.; погріб (за планом п/г) площею 13,1 кв. м.; колодязь.

3. Судові витрати покладаються на позивача та відповідача в рівних частинах.

4 Сторонам наслідки укладення мирової угоди відомі/ закриття провадження у справі та неможливість звернення до суду з тим самих підстав і з тим же предметом спору/.

Мирова угода набуває чинності з моменту її затвердження та діє до виконання сторонами своїх взятих на себе зобов`язань відповідно до ст. 208 ЦПК України.

Сторонам роз`яснено наслідки укладання мирової угоди, передбачені ст. 256 ЦПК України.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Корнинська селищна рада Попільнянського району Житомирської області про виділ реальної частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності – закрити.

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченого законодавством для виконання судових рішень.

Роз`яснити сторонам наслідки затвердження даної мирової угоди: повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко