Рішення № 100791776, 03.11.2021, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1649/21

Провадження по справі №2/276/1028/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Бобра Д.О.

за участю секретаря судового засідання: Свиридок А.В.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та його скасування, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що 03 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис №83083 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 15777,20 грн. 05.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким Палом Вікторовичем, згідно заяви стягувача ТОВ «Вердикт Капітал», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65975636 про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 15777,20 грн. 20.07.2021 року приватним виконавцем в межах виконавчого провадження винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Про існування виконавчого провадження він дізнався в серпні 2021 року. Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 15.09.2021 року його заяву про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі №83083 від 03.06.2021 року за виконавчим провадженням №65975636. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у зв`язку з чим підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Зазначає, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив наявність спору щодо розміру заборгованості, виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, здійсненого відповідачем, тому на його думку він не може вважатися доказом безспірності заборгованості позивача. Нотаріус вчинив виконавчий напис без доказів направлення та отримання письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, чим було порушено його право щодо надання заперечень проти розрахунку заборгованості, визначеної відповідачем. Разом з тим, жодних повідомлень чи будь-яких документів щодо наявної заборгованості та належно оформленої вимоги щодо її погашення від відповідача на його адресу не надходило, а він дізнався про зазначену заборгованість лише по місцю роботи. Вважає, що виконавчий напис підлягає скасуванню, оскільки відсутнє безспірне боргове зобов`язання між ним та відповідачем.

Позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 03 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем і зареєстрований в

реєстрі за №83083 про звернення стягнення та стягнути з відповідача на його користь витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908,00 гривень.

Ухвалою Володарсько – Волинського районного суду Житомирської області від 27.09.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Треті особи письмових заперечень до суду не подали, що свідчить про відсутність у них заперечень проти позову.

Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 03 червня 2021 року вчинено виконавчий напис №83083, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал»заборгованості в розмірі 15777,20 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким Павлом Вікторовичем відкрито виконавче провадження №65975636 від 05.07.2021 року з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича №83083 від 03.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 15777,20 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича у виконавчому провадженні №65975636 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича №83083 від 03.06.2021 року постановлено звернути стягнення на доходи ОСОБА_1 .

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича від 24.09.2021 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича №83083 від 03.06.2021 року до розгляду питання по суті.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно із підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі також - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно із підпунктами 3.1, 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу визнання виконавчого напису, вчиненого 03.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал»заборгованості в розмірі 15777,20 грн., таким, що не підлягає до виконання.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог кредитора.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.

Суду не надано доказів на підтвердження належного отримання боржником вимоги про погашення заборгованості та/або не наведено причин не отримання позивачем направленої ТОВ «Вердикт Капітал» вимоги, а відповідно і відсутності заперечень позивача щодо розміру заборгованості.

Доведеність наявної суми заборгованості є обов`язком стягувача, який у даній справі не довів суду належними та допустимими доказами її розмір, зокрема, не надавши суду ні нотаріально посвідченого договору, ні розрахунку заборгованості з обгрунтуванням її складових, ні первинних бухгалтерських документів про отримання позивчем коштів та їх неповернення.

Із досліджених судом документів та змісту виконавчого напису достовірно не вбачається те, що дійсно на момент вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, та що вищезазначена заборгованість складалася саме з такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року та Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/10374/17 від 21.09.2021 року, яка зазначила, що вчинення виконавчого напису на підставі нотаріально не посвідченого кредитного договору є порушенням статтей 87,88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, а отже самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню.

Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за договором об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги ТОВ «Вердикт Капітал».

Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Таким чином убачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі договору, який нотаріально не посвідчувався, за відсутності засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригіналів розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

В матеріалах справи відсутні переконливі докази, які б свідчили про безспірність заборгованості, як і відсутні докази того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена відповідачем при подачі документів нотаріусу, та боржник про заборгованість достеменно знав, однак, проігнорував вимогу про її погашення.

Інші доводи та обґрунтування позовних вимог також заслуговують на увагу та свідчать про відсутність достатніх законних підстав, які б давали можливість приватному нотаріусу вчинити спірний виконавчий напис, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження безспірності заборгованості, яка заперечується позивачем, є недоведеним факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, та дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вищезазначених вимог закону, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908 гривень.

Керуючись статтями 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та його скасування, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 03 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем і зареєстрований в реєстрі за №83083 про звернення стягнення з ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місце знаходження: м.Київ вул.Кудрявський узвіз 5Б, код ЄДРПОУ 36799749.

Третя особа 1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місце знаходження: м.Київ вул.Мала Житомирська 6/5.

Третя особа 2: Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович, місце знаходження: м.Житомир вул.бульвар Новий 5 офіс 2, 8.

Головуючий суддя: Д.О. Бобер