Ухвала суду № 100789876, 01.11.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/3153/20

Провадження № 2-п/331/88/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Світлицької В.М.,

при секретарі – Рухловій М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2020 року по цивільній справі № 331/3153/20,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.07.2013 року у сумі 30 832, 63 грн., що складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду від 25.11.2020 року, відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив переглянути справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначено, що про день та час судового засідання відповідачу відомо не було, судові повістки про виклик до суду на адресу відповідача не надходили. Позивачем не було додано до позовної заяви жодного первинного документу бухгалтерського обліку щодо отримання відповідачем кредиту та здійснення погашень та нарахувань прострочених та не сплачених відсотків та тіла кредиту, комісій тощо. Розрахунок здійснений банком є одностороннім документом, який в силу закону не є належним та допустимим доказом наявності боргу. Вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту є необґрунтованими та безпідставними, відповідач сплачував грошові кошти на погашення кредиту, нарахована сума позивачем за кредитним договором не відповідає дійсності.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи про перегляд заочного рішення без їх участі, просила заяву задовольнити в повному обсязі, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Враховуючи, що, як зазначає ОСОБА_1 , про заочне рішення суду він дізнався 18.10.2021 р. з моменту ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, він має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Згідно частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність лише однієї з підстав, зазначених у наведеній нормі цивільного процесуального законодавства, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення.

Відповідно до інформації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 на час розгляду справи було за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 викликався судом у судові засідання шляхом направлення повісток за вищевказаною адресою, які були повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» та «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з матеріалами справи, судові повістки надсилалися відповідачу ОСОБА_1 на останню відому суду адресу та заочне рішення було ухвалено з врахуванням положень ст. 223 ЦПК України.

З вищенаведених обставин вбачається, що суд належним чином надсилав на останню відому адресу відповідача ОСОБА_1 процесуальні документи суду, та повідомляв його про дату та місце проведення судових засідань, чим надавав можливість приймати участь у змагальному процесі, із реалізацію всіх прав учасника процесу, передбачених цивільним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки ОСОБА_1 відповідно до положень ЦПК України, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем реєстрації, та нимю доказів, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного заочному, суду не надано.

На підставі викладеного, суд не вбачає законних підстав для скасування заочного рішення по цій справі.

Керуючись статтями 287, 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про скасування заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2020 року по цивільній справі № 331/3153/20 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Проте, у відповідності до частини четвертої статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: В.М. Світлицька