Ухвала суду № 100786071, 01.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 листопада 2021 року справа № 580/8791/21

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративної справи № 580/8791/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538)

про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

27.10.2021 вх.41844/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27.04.2021 № 971040139706 про перерахунок пенсій ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 01.04.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Черкаської обласної прокуратури від 01.04.2021 за № 21-153 вих-21 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У першій вимозі йдеться про індивідуальний акт і самостійний спосіб поновлення порушеного права, друга позовна вимога потребує уточнення у контексті обраного способу захисту порушеного права позивача, яке не визначено.

Варто зазначити, що у справі № 580/1683/21 ЄДРСР 99833565 про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про перерахунок та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Черкаської області від 20.10.2020 без обмеження її граничного розміру з урахуванням проведених виплат, суд апеляційної інстанції зазначив: норма Закону № 1789-ХІІ, а саме частина 18 статті 50-1, що визначала розрахунок визначення відсоткового розміру пенсії, з 01.01.2015 є нечинною. У даному випадку необхідно керуватися діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону № 1697-VII. Відповідно до частини 2 статті 86 Закону № I697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Головне управління діяло відповідно до чинного законодавства України у межах повноважень покладених на органи Пенсійного фонду України.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ (далі - Закон №3668). Згідно статті 2 Закону №3668-VI, що набрав чинності 01.10.2011 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2020) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, що втратили працездатність. З часу набрання чинності Законом №3668 він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668). На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений зазначеним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Зазначені положення Закону №3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тому є чинними і належать виконанню. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а та від 10.12.2020 у справі №580/492/19.

Відповідно до статті 13 Закону України 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено: п.5 – висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; п.6 – висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм права.

Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача у контексті критеріїв частини 2 статті 2 КАС України.

Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будьяких правовідносинах, ВП ВС у справі № 522/1528/15ц розмежувала превентивний та ефективний способи захисту. Верховний Суд у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Позивач не зазначив про яке порушене право чи інтерес йдеться з боку відповідача, який покликаний врахувати практику Верховного Суду і керується чинними нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 5, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: позовної заяви із уточненими позовними вимогами; зазначенням порушеного права і обрання способу захисту.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що встановлений в даній ухвалі строк на усунення недоліків може бути продовжений відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова