Рішення № 100785745, 03.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1014/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ УПФУ в Херсонській області ), в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, врахувавши до середньомісячної заробітної плати виплачені матеріальні допомоги, відповідно до довідки від 06.03.2019 року № 03/02/19, починаючи з січня 2014 року.

II. Позиція позивача, заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що у лютому та квітні 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявами про перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця, додавши нову форму довідки про складові заробітної плати, затверджену Постановою правління Пенсійного фонду України 14.02.2011 № 5-1, в частині інших виплат, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки постановою Верховного Суду України № 21-35оа13 від 06.11.2013 р. надано роз`яснення, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Проте, листами від 05.03.2019 р. та від 11.04.2019 р. відповідач протиправно відмовив у проведенні такого перерахунку, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.

07.06.2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, яким просить відмови у задоволені позовних вимог, оскільки позивачу призначена пенсія, як державному службовцю з 23.01.2014 року, проте починаючи з 15.12.2015 діючим законодавством України не визначено суб`єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов`язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу". Крім того, на виконання пунктів 4-7 Перехідних положень закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.03.2019 року позивача було автоматично переведено та обчислено розмір його пенсії відповідно умов, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійної справи, оскільки розмір пенсії обчислений відповідно до вказаного Закону є більше за отримуваний по Закону України " Про державну службу". При цьому, відповідач вказує, що позивачем пропущено 6-ти місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України. З огляду на вказане, відповідач вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за довідкою від 06.032019 № 03/02/19, починаючи з січня 2014 р. з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

14.06.2019 р. позивачем надано відповідь на відзив, в якій він не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, оскільки під час оформлення його пенсії довідка, затверджена постановою правління ПФУ, не передбачала такого виду складових, як матеріальна допомога, а тому він не міг вплинути на визначення розміру середньої заробітної плати. При цьому, про порушене право щодо правильного і повного обчислення пенсії, він дізнався після становлення судової практики з цього приводу і роз`яснень Верховного Суду України. Відтак, вважає, що у даному випадку слід застосовувати норми спеціального Закону № 1058- IV від 09.07.2003 р. щодо строків, а не норми КАС України, на які посилається відповідач. Позивач також не погоджується з доводами відповідача з приводу того, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" у новій редакції від 10.12.2015 за №889-VIII, відповідно до якого призначені пенсії державного службовця не перераховуються, оскільки в даних спірних правовідносинах відповідачем не включено до обрахунку при призначенні пенсії у відповідності до вимог Закону № 3723-ХІІ всіх складових оплати праці, з яких утримано внесок на держане соціальне страхування, на які він мав право до набрання чинності Законом № 889-VІІІ. Така позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №695/3489/16-а (провадження №К/9901/18653/18) і від 04.09.2018 у справі №3 75/1392/16-а (провадження № К/9901/18403/18; №К/9901/18401/18).

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 21.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 03.07.2019 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а.

Ухвалою суду від 01.11.2021 р. поновлено провадження у справі.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 з 10 липня 2013 року перебуває на обліку в Скадовському відділі обслуговування громадян ( сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 р.

19.02.2014 року розпорядженням УПФУ в Скадовському районі № 134968 переведено пенсію ОСОБА_1 за віком відповідно до статі 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ згідно його заяви від 23.01.2014 р. ( а.с. 29, 32) та обчислено розмір пенсії на підставі довідок, виданих Скадовською міською радою № 03-11-49 від 21.01.2014 та № 03-11-50 від 21.01.2014 р. ( а.с. 37)

05.03.2019 року рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області № 965110134968 здійснено автоматично переведення пенсії позивача за віком з Закону України "Про державну службу" на Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". ( а.с. 56 зворотній бік)

06.03.2019 р. Скадовською міською радою складено довідку про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 03/02/19, видану ОСОБА_1 про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 2004 до 2006 року становили всього 1599,27 грн., у т.ч. 2005 рік - матеріальна допомога на оздоровлення - 856,37 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 742,90 грн. ( а.с. 15).

08.02.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з включенням до середньої заробітної плати матеріальні допомоги та виплати заборгованість по пенсії, починаючи з січня 2014 року, посилаючись на роз`яснення Верховного суду України (постанова №21-35оа13 від 06.11.2013 року) в якому зазначається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. ( а.с. 10).

05.03.2019 року відповідач листом № 148/К-99-1 повідомив, що з набранням чинності з 01.05.2016 року Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII "Про державну службу" не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям. ( а.с. 13)

12.03.2019 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії додавши Довідку Скадовської міської ради про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 06.03.2019 р. № 03/02/19 ( а.с. 11-12)

11.04.2019 року відповідач листом № 252/К-99-1 повідомив позивача, що листом від 05.03.2019 р. № 148/К-99-1 надані відповідні роз`яснення щодо перерахунку пенсій держслужбовцям, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії з включенням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за довідкою Скадовської міської ради від 06.032019 № 03/02/19.

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно з частиною другою статті 37-1 Закону № 3723-XII перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частиною першою статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

VI. Оцінка суду

Аналіз наведених вищевказаних приписів законодавства, дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, входили до системи оплати праці державного службовця.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 2 квітня 2018 року (справа № 306/48/16-а), від 5 червня 2018 року (справа № 275/593/17), від 16 грудня 2019 року (справа № 308/2129/17) та Великою Палатою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року (справа № 510/1286/16-а).

Вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, суд звертає увагу на те, що застосування строку звернення до адміністративного суду передує вирішенню спору по суті.

За позицією відповідача при зверненні до суду у травні 2019 року з даним позовом позивачем порушено шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки пенсія позивачу, як державному службовцю була призначена з 23 січня 2014 року.

Відповідно до частини 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року (справа № 510/1286/16-а) вказала, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про призначення йому пенсії у неналежному розмірі, отримавши довідку Скадовської міської ради про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу” від 06.03.2019 р. № 03/02/19, яку надав відповідачу разом із заявою від 12.03.2019 р.

Отримавши лист відповідача від 11.04.2019 року про відмову у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, позивач 16.05.2019 року звернувся до суду з даним позовом, що свідчить про дотримання встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку.

Як встановлено судом, у даній справі спірним питанням є право на виплату пенсії, обчислену з урахуванням всіх складових заробітної плати, на які було нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та на врахування яких позивач мав право під час призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

При цьому, довідкою Скадовської міської ради про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу” від 06.03.2019 р. № 03/02/19 позивачу на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З огляду вказане, суд вважає, що при призначенні пенсії позивача не було враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховано збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з чим відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача за довідкою Скадовської міської ради від 06.032019 № 03/02/19, оформлена листом від 11.04.2019 року № 252/К-99-1 є протиправною.

Щодо дати, з якої має здійснюватися перерахунок пенсії позивача, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач звернувся до Управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії та надав довідку про складові заробітної плати для обчислення розміру пенсії лише 12 березня 2019 року, що на думку суду свідчить про відсутність вини пенсійного органу щодо неврахування для обчислення пенсії спірних додаткових виплат.

За таких обставин до спірних правовідносин має бути застосовано положення статті 98 Закону № 1788-ХІІ, якою передбачено, що перерахунок пенсії проводиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Частиною другою цієї норми встановлено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами Закону № 1788-ХІІ. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Враховуючи, звернення позивача із відповідною заявою про перерахунок пенсії 12 березня 2019 року та з огляду на вказане правове регулювання, призначена позивачу пенсія підлягає перерахунку з 12 березня 2018 року (тобто за час, який передував дванадцятимісячному терміну до моменту подання позивачем до Управління ПФУ додаткових документів для перерахунку пенсії), а не з дня призначення пенсії - січня 2014 року, як це вказує позивач.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 24 грудня 2020 року (справа № 510/1286/16-а).

Щодо посилання позивача на приписи ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV, відповідно до якої, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, то суд вважає їх помилковими, оскільки буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.

Натомість, у даній справі, що розглядається позивач звернувся до суду з позовом у зв`язку із тим, що пенсійний орган не врахував йому при призначенні пенсії суми отриманих ним виплат, з яких сплачено страхові внески, а отже, ці суми не нараховані і є спірними.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ( пункти 2-4 частини першої статті 5 КАС України).

При цьому, суд вказує, що ч. 3 ст. 9 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, обрання способу захисту є виключним правом особи, що звертається за захистом своїх прав та інтересів. Праву позивача на вибір способу захисту кореспондує обов`язок доведення перед судом його належності, тобто здатності ефективно сприяти відновленню порушених прав та інтересів.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії використовується як спосіб відновлення порушеного права у зв`язку з тим, що при призначенні пенсії позивачу протиправно не було враховано всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 2 квітня 2018 року (справа № 306/48/16-а), від 5 червня 2018 року (справа № 275/593/17), від 16 грудня 2019 року (справа № 308/2129/17) та Великою Палатою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року (справа № 510/1286/16-а).

З огляду на встановлені судом обставини, ураховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а та з метою найбільш ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії як державному службовцю з урахуванням середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки Скадовської міської ради від 06.03.2019 року № 03/02/19, починаючи з 12 березня 2018 року та виплатити йому суми недоотриманої пенсії із вказаної дати.

Разом з тим, суд вказує, що пунктом 2 частини 2 ст. 245 КАС України передбачено повноваження суду при вирішенні справи, зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк ( пункт 19 частини першої ст. 4 КАС України).

Проте, суд відмічає, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 11.04.2019 року № 252/К-99-1 не може вважатися індивідуальним актом у розумінні п. 19 ст. 4 КАС України, оскільки фактично за своїм змістом містить роз`яснення щодо перерахунку пенсії держслужбовцям, а тому вимога позивача в частині визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця не відповідає належному способу захисту порушеного права позивача, а тому не підлягає задоволенню.

VII. Висновок суду

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (частини 2, 3 ст. 14 КАС України).

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. (ч. 2 ст.77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується платіжним документом від 14.05.2019 р. № 16947.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вказує, оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 384,20 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд,-.

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо неврахування для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за довідкою Скадовської міської ради від 06.032019 № 03/02/19, оформлену листом від 11.04.2019 року № 252/К-99-1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії як державному службовцю з урахуванням середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки Скадовської міської ради від 06.03.2019 року № 03/02/19, починаючи з 12 березня 2018 року та виплатити йому суми недоотриманої пенсії із вказаної дати.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 384,20 грн. ( триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 112010201