Ухвала суду № 100785128, 03.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 листопада 2021 року м. Рівне№460/14820/21

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., розглядаючи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в день звільнення в повному обсязі грошової компенсації за невикористані дні відпустки за 2021 рік в кількості 35 діб замість нарахованих 26 діб у наказі Головного управління ДФС у Рівненській області від 22.09.2021 №103-о «Про оголошення наказу»; зобов`язати відповідача додатково нарахувати та виплатити грошову компенсацію за різницю в кількості 9 діб, що у грошовому виразі становить 2741,85 грн, за невикористані дні відпустки за 2021 рік в кількості 35 діб замість нарахованих у наказі про звільнення 26 діб, а також стягнути грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні;

визнати протиправним та скасувати наказ від 22.09.2021 №103-о «Про оголошення наказу» в частині пункту 4 Наказу «Виплатити капітану податкової міліції ОСОБА_1 компенсацію за невикористані відпустки за 2013, 2015, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки в кількості 127 календарних днів», зобов`язати відповідача внести зміни до наказу від 22.09.2021 №103-о «По особовому складу» в частині пункту 4 Наказу наступним змістом: «Виплатити капітану податкової міліції ОСОБА_1 компенсацію за невикористані відпустки за 2013, 2015, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки в кількості 127 календарних днів».

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується – Закон України №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270 гривні.

Згідно з абзацом другим частини 3 статті 6 Закону України №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач у позовній заяві вказує про звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 19.10.2020 у справі №240/934/20 врахував висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору у порядку пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Крім того, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ від 22.09.2021 №103-о «Про оголошення наказу», що є немайновою вимогою.

Тому, позивач має надати суду докази сплати суми судового збору.

З огляду на заявлення позивачем позовної вимоги зобов`язального характеру щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, та позовної вимоги про скасування наказу в частині і зобов`язання внести в нього зміни, суд дійшов висновку про необхідність сплати позивачем судового збору за дві вимоги немайнового характеру, тобто у загальному розмірі 1816 грн 00 коп.

Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.

Частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За правилами частини першої статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина друга статті 79 КАС України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).

Частиною першою статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга статті 94 КАС України).

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За приписами статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Системний аналіз вказаних вище норм КАС України дає підстави для висновку, що позивач повинен надати суду усі належні докази, якими обґрунтовується його правова позиція, разом з позовною заявою. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 73 КАС України). Статусу допустимих такі докази набувають лише за умови їх належного посвідчення. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення та повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Позивач всупереч вказаним вимогам не надав суду докази, засвідчені у встановленому порядку.

Крім того, копію наказу від 22.09.202 №103-о позивач надав без другої сторінки, а відтак в наказі відсутній пункт 4, на який зсилається позивач в позовній заяві.

За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1816 грн 00 коп (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за наступними реквізитами: «Отримувач коштів - ГУК у Рівненській області/Рівнен.міс.тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38012494; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) -899998; Рахунок отримувача- UA168999980313191206084017527; Код класифікації доходів бюджету – 22030101; Призначення платежу- *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)», або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору; доказів, доданих до позовної заяви, засвідчених у встановленому порядку.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними дій та бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя К.М. Недашківська