Рішення № 100785037, 02.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2021 року м. Рівне №460/10289/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Т. О. Комшелюк, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного боргу, який рахується за ОСОБА_1 поза межами 1095 днів у сумі 48231,28грн відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій № 0001064000 від 12.08.2016 року, рішення про застосування фінансових санкцій № 0001074000 від 12.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0001084000 від 12.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0001094000 від 12.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0000344000 від 25.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0000424000 від 31.08.2016 року; 2) зобов`язати відповідача винести рішення про списання безнадійного боргу ОСОБА_1 поза межами 1095 днів у сумі 48231,28грн відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій № 0001064000 від 12.08.2016 року, рішення про застосування фінансових санкцій № 0001074000 від 12.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0001084000 від 12.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0001094000 від 12.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0000344000 від 25.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0000424000 від 31.08.2016 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за позивачем рахується податковий борг на суму 48231,28грн, по якому минув строк позовної давності і який на думку позивача має ознаки безнадійного боргу, а тому підлягає списанню на підставі п.101.1 ст. 101 Податкового кодексу України. 25.05.2021 позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу Головного управління ДПС у Рівненській області заяву про списання безнадійного боргу за результатами розгляду якої відповідачем направлено лист № 6969/6/17-0013-01-10 від 17.06.2021 в якому повідомлено, що підстави для списання безнадійного боргу відсутні у зв`язку з наявністю у платника податків ОСОБА_1 нерухомого майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною щодо несписання безнадійного боргу, який рахується за позивачем, у зв`язку з чим просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав про що подав відзив на позовну заяву згідно якого відповідачем не прийнято рішення по списання податкового боргу з посиланням на те, що процедура погашення податкового боргу має тривати до повного погашення податкового боргу, зокрема шляхом реалізації тієї частини майна позивача, що перебуває у податковій заставі на підставі акту опису майна від 10.02.2021, рішення про опис майна у податкову заставу від 10.02.2021. Враховуючи вищевикладене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Ухвалою суду від 26.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Рівненській області 12.08.2016 року було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0001064000 від 12.08.2016 року на суму 17 000грн, рішення про застосування фінансових санкцій № 0001074000 від 12.08.2016 року на суму 17 000грн, податкове повідомлення-рішення № 0001084000 від 12.08.2016 року на суму 14058 грн, податкове повідомлення-рішення № 0001094000 від 12.08.2016 року на суму 1грн, податкове повідомлення-рішення № 0000344000 від 25.08.2016 року на суму 2,68грн та податкове повідомлення-рішення № 0000424000 від 31.08.2016 року на суму 170грн.

Вказані рішення були направлені платнику 12.08.2016 року супровідним листом № 745/14/17-00-40-22.

25.05.2021 позивач засобами поштового зв`язку направив на адресу відповідача заяву про списання безнадійного боргу.

На виконання п. 4.2 розділу IV Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013 року, позивачем подано відповідачу для розгляду документи на підтвердження наявності безнадійного боргу та за результатами їх розгляду просив прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Листом № 6969/6/17-0013-01-10 від 17.06.2021 року відповідач повідомив, що у зв`язку з наявністю у платника податків ОСОБА_1 нерухомого майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу, підстави щодо списання податкового боргу в ГУ ДПС у Рівненській області, відсутні.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із пп. 14.1.11 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній таких ознак;

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутств фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено я юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок ( недостатності майна зазначеної особи, з умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс мажорних обставин), підтверджених у порядку передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених я: юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією;

Відповідно до пп. 19-1.1.22 п. 19.1 ст. 19 ПК України, контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 ПК України, безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.

Згідно з п. 101.2. ст. 101 ПК України, під терміном «безнадійний» розуміється:

101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

101.2.3. податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;

101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

101.2.6. податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

При цьому, відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, у тому у числі й винесення податкової вимоги.

При цьому слід врахувати, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013 року, далі - Порядок № 577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Станом на момент звернення до суду за позивачем рахувався податковий борг із датою виникнення понад 1095 днів на загальну суму 48231,28грн відповідно до:

Рішення про застосування фінансових санкцій № 0001064000 від 12.08.2016 року на суму 17 000грн;

Рішення про застосування фінансових санкцій № 0001074000 від 12.08.2016 року на суму 17 000грн;

Податкового повідомлення-рішення № 0001084000 від 12.08.2016 року на суму 14058грн;

Податкового повідомлення-рішення № 0001094000 від 12.08.2016 року на суму 1грн;

Податкового повідомлення-рішення № 0000344000 від 25.08.2016 року на суму 2,68грн;

Податкового повідомлення-рішення № 0000424000 від 31.08.2016 року на суму 170грн.

Вказані грошові зобов`язання виникли у 2016 році і є узгодженими.

Отже, з моменту виникнення вказаного податкового боргу минуло більше трьох календарних років, а відтак 1095-денний строк, визначений в статті 102 ПК України сплинув, що зумовлює визнання такого податкового боргу безнадійним.

Таким чином, у податкового органу існувало право на стягнення, в тому числі і зарахування поточних платежів у рахунок погашення податкового боргу, протягом 1095 днів з наступного дня після настання певної події - неподання податкової декларації, звіту, та/або спливу граничного строку сплати грошових зобов`язань, а також після фактичного подання декларації, але не пізніше наступних 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. За спливом даного строку податковий орган мав визнати не стягнений та не погашений податковий борг безнадійним і прийняти рішення про його списання.

Верховний Суд у рішенні від 06.02.2018 по справі К/9901/99/17 зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Відповідно до п. 101.4 ст. 104 ПК України, органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Ураховуючи викладені вище положення Податкового кодексу України, податковий борг із датою виникнення понад 1095 днів, який станом на момент звернення до суду становив 48231,28грн, підлягав визнанню безнадійним, що не було враховано відповідачем.

Таким чином, доводи контролюючого органу про те, що такий борг не підлягає списанню як безнадійний, у зв`язку з наявністю у платника податків ОСОБА_1 нерухомого майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу, було зроблено не дослідивши підстав виникнення усієї суми боргу, а тому не ґрунтуються на нормах законодавства, суперечать засадам Податкового кодексу України, регламентованим статтею 4, і порушують права позивача, оскільки правовою підставою, з наявністю якої Податковий кодекс України та Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків пов`язують визнання заборгованості безнадійною, є сплив відповідного строку давності.

Тим більше, судом встановлено, що рішення про опис майна у податкову заставу № 70 та акт опису майна були складені 10.02.2021, тобто вже після спливу 1095-денного строку з дати виникнення податкового боргу.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем було неправомірно, за відсутності правових підстав не проведено належного дослідження підстав виникнення всього боргу позивача та відмовлено у списанні такого згідно заяви ОСОБА_1 від 24.05.2021.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Рівненській області щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 згідно листа відповідача від 24.05.2021б/н є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача винести рішення про списання безнадійного боргу ОСОБА_1 поза межами 1095 днів у сумі 48231,28грн. відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій № 0001064000 від 12.08.2016 року, рішення про застосування фінансових санкцій № 0001074000 від 12.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0001084000 від 12.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0001094000 від 12.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0000344000 від 25.08.2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0000424000 від 31.08.2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком № 577.

Відповідно до положень пунктів 3.1, 3.2 Порядку № 577, визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню контролюючим органом, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України), є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

У рішенні від 03.04.2008 по справі "Корецький та інші проти України" Європейський суд з прав людини визначив, що закон має бути сформульований з достатньою чіткістю. Щоб положення національного закону відповідали цим вимогам, він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права особи. Закон має достатньо чітко визначати межі дискреції суб`єкта влади та порядок її реалізації.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження – це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Таким чином, прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу є дискреційними повноваженнями керівника контролюючого органу і суд не може перебирати на себе повноваження контролюючого органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вказаного Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до пунктів 2, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та його списання згідно заяви ОСОБА_1 від 24.05.2021 б/н.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає задоволенню частково.

На підставі ч. 3 ст. 139 КАС України суд присуджує на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1135грн, сплачений згідно квитанції № 46 від 20.07.2021

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства Украни, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області щодо відмови у списанні безнадійного боргу, який рахується за ОСОБА_1 поза межами 1095 днів у сумі 48231,28грн відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій № 0001064000 від 12 серпня 2016 року, рішення про застосування фінансових санкцій № 0001074000 від 12 серпня 2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0001084000 від 12 серпня 2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0001094000 від 12 серпня 2016 року, податкового повідомлення-рішення № 0000344000 від 25 серпня 2016 року та податкового повідомлення-рішення № 0000424000 від 31 серпня 2016 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області повторно розглянути питання щодо визнання податкового боргу ОСОБА_1 безнадійним та його списання згідно заяви ОСОБА_1 від 24 травня 2021 року № б/н, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в розмірі 1135грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12, ЄДРПОУ ВП 44070166).

Повний текст рішення складений 02 листопада 2021 року

Суддя Т.О. Комшелюк