Рішення № 100784921, 19.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2021 року м. Рівне №460/5522/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо неврахування ч.1 ст.27, ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відмови застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018-2020 роки при призначенні пенсії з 01.03.2021 та зобов`язання здійснити з 01.03.2021 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням такого показника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з квітня 2006 року позивач отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Зазначено, що з 01.03.2021 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Вважає, що має право на пенсію з застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2018-2020 роки, а тому призначення пенсії без врахування таких показників, на думку позивача, необґрунтоване та протиправне. За таких обставин, просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 31.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.23-24).

09.07.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.25-26), у якому відповідач позов не визнав та проти заявлених позовних вимог заперечив. На обґрунтування заперечень зазначив, що з 01.03.2021 автоматизованим способом позивача переведено на пенсію за віком на умовах Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по країні за 2014-2016 роки. Наголосив, що позивач, починаючи з 2006 року став учасником правовідносин у сфері пенсійного страхування шляхом отримання пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", яка є різновидом пенсії за віком в розумінні Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а тому вважає, що підстави для здійснення первинного пенсії за віком у 2021 році відсутні. Стверджує, що пенсію за віком позивача обраховано у відповідності до положень чинного пенсійного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, з 18.04.2006 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.13-14).

З 01.03.2021 автоматизованим способом ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.15).

28.04.2021 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області з заявою про перерахунок та виплату з 01.03.2021 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник, за 2018-2020 роки, з урахуванням вже проведених виплат (а.с.9-10).

Листом №3757-3775/Ж-02/8-1700/20 від 18.05.2021 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача, що підстав для застосування положень ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (тобто врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії) при переведенні з пенсії за віком, призначеної на умовах Закону України "Про державну службу", на пенсію за віком на умовах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" немає (а.с.11-12).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо непризначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, що враховувався при обрахунку розміру пенсії 2018-2020 роки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723 від 01.01.2006 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до положень ст.9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.10 Закону № 1058, особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що призначена позивачу пенсія за нормами Закону №3723 не входила до правового регулювання Закону №1058, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб. Позивач, отримуючи пенсію за Законом №3723, не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом №1058.

Таким чином, призначення позивачеві пенсії за віком з 01.03.2021 відповідно до приписів Закону № 1058 відбулось вперше.

Згідно з положеннями ч.2 ст.40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

В свою чергу, приписами ч.1 ст.45 Закону №1058 встановлено, що:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

В силу вимог ч.2 ст.45 Закону №1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

У той же час, ч.3 ст.45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст цих норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно з Законом №3723, то призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058-IV, зроблене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що ч.3 ст.45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої за цим законом.

Поряд з цим, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Висновки аналогічного за змістом характеру викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 18.01.2019 у справі № 577/5237/16-а, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17.

Таким чином, враховуючи, що 28.04.2006 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, то призначення пенсії відповідно до Закону №1058 в березні 2021 року слід розцінювати як таке, що відбулося вперше.

З огляду на наведене, відповідач зобов`язаний був з 01.03.2021 призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідач, призначивши ОСОБА_1 інший вид пенсії, а саме: пенсію за віком відповідно до Закону №1058 без врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, порушив її права та охоронювані законом інтереси щодо належного пенсійного забезпечення, які підлягають судовому захисту, а відтак, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

Доводи відповідача про те, що позивач вже отримував пенсію за віком на підставі Закону №3723, а тому призначення пенсії за віком у відповідності Закону №1058 слід розглядати як переведення з одного виду пенсії на інший, суд до уваги не бере, як такі, що суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства.

Водночас, суд зауважує, що в даному випадку пенсія за віком на підставі Закону №1058 буде вважатися такою, що призначена позивачу вперше, так як до березня 2021 року позивач отримував пенсію за віком на підставі Закону №3723.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дії), то порушене право позивача у даному випадку підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивача з 01.03.2021 відповідно до Законів України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених ним дій та прийнятого рішення.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані, а тому позов підлягає до задоволення.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС суд стягує на користь позивача сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ( вул. Короленка, 7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020 роки), при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.03.2021 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.03.2021 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати у вигляду судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2021 року

Суддя Н.С. Гудима