
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
02 листопада 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/13983/21Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі його територіального підрозділу Шевченківського районного відділу у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі його територіального підрозділу Шевченківського районного відділу у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області , відповідно до якого просить:
визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі його територіального підрозділу - Шевченківського районного відділу у місті Полтаві УДМС України в Полтавській області, оформлену листом № М-9/6/5312-21/5312/9-21 від 14 серпня 2021 року, у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорта громадянина України замість втраченого, у формі паспортної книжечки (зразка 1994 року);
зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі його територіального підрозділу - Шевченківського районного відділу у місті Полтаві УДМС України в Полтавській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року), відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою ВР України 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ, замість втраченого нею паспорта.
Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 - 2270,00 грн.
Так, заявлені до судового розгляду вимоги носять характер немайнових.
Зважаючи на викладені вище приписи Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до адміністративного суду даного позову становить 908,00 грн.
Однак, при зверненні до суду з даним позовом документу про сплату судового збору не надано.
Натомість долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, що вмотивоване скрутним майновим станом, на підтвердження чого долучено довідку про доходи № 5439624363441413 від 05 серпня 2021 року № 1184, складену відділом обслуговування №14 Головного управління пенсійного фонду в Полтавській області.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, його розстрочення або відстрочення є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, має навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є неприпустимим.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд наголошує, що долучена довідка про доходи № 5439624363441413 від 05 серпня 2021 року № 1184, складена відділом обслуговування №14 Головного управління пенсійного фонду в Полтавській області, не дає підстав для висновку, що сума належного до сплати за подання цього позову судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, оскільки поняття доходу є значно ширшим, ніж поняття пенсії.
Таким чином, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлені Законом України "Про судовий збір" розмірі та строк.
Разом з тим, документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/12251/20.
За приписами підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів.
Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до приписів підпункту 2 пункту 1 розділу V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за № 1306/31174, до Державного реєстру включаються, зокрема, дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів.
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначений розділом Х цього Положення, відповідно до пунктів 1, 6 якого фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі. Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.
Позивач не позбавлений права повторно заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви з підстав заявлених раніше, однак в такому випадку ним необхідно надати документи в підтвердження розміру його річного доходу за попередній календарний рік або доказів на підтвердження наявності будь-якої з обставин, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Клопотання про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі його територіального підрозділу Шевченківського районного відділу у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк на усунення недоліків десяти днів з дня вручення копії даної ухвали та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн (за реквізитами: Номер рахунку - UA 588999980313101206084016712; Код за ЄДРПОУ – 37959255; Отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Призначення платежу : Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.Г. Ясиновський
Судове рішення № 100784793, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 02.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/13983/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: