Ухвала суду № 100784735, 01.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

01 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4277/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у порядку, передбаченому статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 440/4277/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2021 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі-відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії; зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 15.03.2021, компенсацію втрати частини доходів з огляду на порушення термінів виплати державної пенсії (основної та додаткової), донарахованої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 у справі №440/308/19, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 15.03.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 у справі №440/308/19 за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 15.03.2021, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів. у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.

На виконання вищезазначеного рішення суду 20.09.2021 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/4277/21.

21.10.2021 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній просить:

- визнати дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 440/4277/21 протиправними,

- постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України,

- копію ухвали направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 440/4277/21,

- про результати виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі № 440/4277/21 повідомити Полтавський окружний адміністративний суд протягом 15 днів після отримання окремої ухвали.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії призначено до розгляду в письмовому провадженні.

27.10.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на електронну пошту суду надійшли заперечення на заяву, в яких ГУ ПФУ в Полтавській області зазначило, що на виконання рішення суду від 31.05.2021 по справі №440/4277/21 здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої та виплаченої 15.03.2021 в сумі 33373,90 грн за періоди з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 № 440/308/19, яке набрало законної сили 16.04.2019. Розрахунок компенсації здійснено на загальну суму доплати 33373,90 грн. Зазначено, що індекс споживчих цін за період за період невиплати грошового доходу визначено шляхом множення місячних індексів включно за період з травня 2019 року по лютий 2021 року, розмір компенсації склав 2689,93 грн. Також наголошено, що фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості їх прийняття.

Розглядаючи заяву позивача та заперечення відповідача, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа №1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ від 02.06.2016.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальні та спеціальні способи судового контролю.

Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому статтями 287 та 382 Кодексу адміністративного судочинства України, а спеціальний - закріплений у статті 383 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин першої та шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

При цьому правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду та підтверджених відповідними доказами, поданими позивачем.

З резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №440/4277/21, яке набрало законної сили 20.08.2021, судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов`язано нарахувати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 у справі №440/308/19 за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 01.01.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 15.03.2021.

Разом з тим, з наявного у матеріалах заяви розрахунку суми компенсаційної виплати ОСОБА_1 , здійсненого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №440/4277/21 та ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2021, який надано відповідачем разом із запереченням на заяву позивача судом встановлено, що пенсійний орган здійснив розрахунок компенсації ОСОБА_1 не з 01.01.2014, а починаючи з травня 2019 року і не по 15.03.2021, а по лютий 2021 року.

Таким чином, здійснюючи розрахунок компенсації позивачу не з 01.01.2014, як зобов`язано рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №440/4277/21, а починаючи з травня 2019 року, та не по 15.03.2021, а по лютий 2021 року пенсійний орган діяв протиправно.

Також відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі – Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 3 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно із пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Враховуючи вищевикладені норми, компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу, тобто приріст індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100 (без врахування інфляції місяця, за який виплачується доход).

Відповідачем до заперечень на заяву позивача надано здійснений ним розрахунок суми компенсаційної виплати ОСОБА_1 , як зазначено відповідачем, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №440/4277/21. Згідно вказаного розрахунку відповідачем в внизу стовпчика "доплата пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014" зазначені цифри 33373,90; внизу стовпчика "індекс споживчих цін" - 1,080553; внизу стовпчика "індекс споживчих цін за період невиплати*100 (округ)" - 108,06; внизу стовпчика "величина приросту" - 8,06; внизу стовпчика "компенсація" - 2689,93. Стовпчик "індекс споживчих цін" заповнений повністю за період з травня 2019 року по лютий 2021 року. Всі інші графи такого розрахунку не заповненні за період з травня 2019 року по лютий 2021 року.

Відтак, наявний у матеріалах заяви розрахунок суми компенсаційної виплати ОСОБА_1 не містить детального розрахунку із зазначенням всіх величин та індексів, згаданих вище, по кожному окремо взятому місяцю, у тому числі починаючи з 01.01.2014 року, зокрема, не містить детального розрахунку добутку нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за кожен відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100, чим позбавлено як позивача, так і суд можливості встановити належне та в повному обсязі здійснення пенсійним органом розрахунку такої компенсації ОСОБА_1 у відповідності до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.

За такої обставини дії органу пенсійного фонду щодо порядку розрахунку суми компенсації не відповідають вимогам законодавства України.

Також, суд звертає увагу, що у запереченні відповідача зазначено, що фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд звертає увагу на правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 04.05.2020 у зразковій справі №160/3586/19.

У цій справі, Верховний Суд дійшов висновку, що надані боржником документи не підтверджують виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час розгляду поданого відповідачем звіту повної виплати перерахованої суми пенсії позивачу здійснено не було.

Крім того, у цій ухвалі в пунктах 27-28 Верховний Суд вказав, що вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги, тощо. неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007.

Отже, суд вважає безпідставними посилання відповідача на ту обставину, що виплата компенсації втрати частини доходів на виконання рішення у справі №440/4277/21 буде виплачуватися в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Сам відповідач зазначає, що позивачу на виконання рішення суду від 31.05.2021 у справі №440/4277/21 здійснено лише розрахунок сум, проте виплата зазначених сум (компенсації) не здійснена, у зв`язку із чим суд не може погодитись з твердженням Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області щодо належного виконання рішення суду.

У той же час, суд наголошує, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідачем не доведено та, наданими ним доказами, не підтверджено виконання судового рішення від 31.05.2021 у справі №440/4277/21, а також вжиття відповідачем належних заходів задля його виконання в частині виплати коштів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідач, виконуючи рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №440/4277/21 в частині виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії, допустив протиправну бездіяльність, чим порушив права позивача на соціальний захист.

Вказане призвело до неналежного виконання відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі №440/7947/20 та, як наслідок, порушення відповідачем приписів статей Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів в частині обов`язковості виконання судового рішення, що відповідно до частини другої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Зважаючи на положення вказаної норми, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, копію якої направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №440/4277/21.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №440/4277/21 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 229, 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем по виконанню рішення суду у справі № 440/4277/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійною фонду України в Полтавській області, вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №440/4277/21, що полягають у здійсненні ОСОБА_1 розрахунку суми компенсації виплати на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 № 440/4277/21 та ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2021 за період з травня 2019 року по лютий 2021 року.

Копію окремої ухвали направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №440/4277/21.

Про вжиті заходи повідомити Полтавський окружний адміністративний суд не пізніше тридцяти днів з дня отримання копії окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Довгопол