Рішення № 100784070, 29.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9133/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, зобов`язання вчинити дії ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з вказаним позовом до Відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ - 43968090), Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ – 43005393), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф – 3363-50 від 14.05.2021 року;

- зобов`язати ДПС України в інтегрованій картці платника єдиного внеску ОСОБА_1 виключити нарахування єдиного внеску в сумі 26539,26 грн. за 2017-2019 роки як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність: приватну нотаріальну діяльність;

- судові витрати покласти на Головне управління ДПС у Львівській області.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 21.03.1996 року до 17.12.2010 року позивач здійснювала приватну нотаріальну діяльність і була зареєстрована в податковому органі, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність. У зв`язку із переходом на роботу у Львівський окружний адміністративний суд на посаду судді реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності наказом Головного управління юстиції у Львівській області від 17.12.2010 року за № 1415, було анульовано. Контролюючим органом 14.05.2021 прийнято податкову вимогу про сплату боргу за №Ф-3363-50, якою відповідачем нараховано суму боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 22 579,26 грн. Позивач зазначає, що вимога Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3363-50 від 14.05.2021 прийнята з порушенням вимог чинного податкового законодавства та законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування, а тому підлягає визнанню протиправною і скасуванню.

Ухвалою від 10 червня 2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідачі подали до суду відзиви на позовну заяву (вх. № 58681 від 12.08.2021 року, вх. № 61001 від 25.08.2021), які є аналогічні за змістом. Відповідачі вказують, що оскаржувана в даній справі вимога від №Ф-3363-50 від 14.05.2021 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 22 579,26 грн., є законною та обґрунтованою, винесеною відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно інформаційної системи АІС "Податковий блок" в інтегрованій картці платника податку наявна заборгованість у сумі 22 579, 26 грн. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

07 вересня 2021 року позивачем подано відповідь на відзив.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Згідно наказу Головного управління юстиції у Львівській області від 17 грудня 2010 року за № 1415, припинено з 17 грудня 2010 року нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та анульовано реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, видане управлінням юстиції 21.03.1996 року за № 37.

Листом Головне управління ДПС у Львівській області від 03.06.2020 року за № 24239/10/51.5-12 на лист позивача було повідомлено, зокрема про те, що в період з 01.01.2017 по 31.12.2019 самозайняті особі ОСОБА_1 , автоматично нараховувались податкові зобов`язання зі сплати єдиного внеску. У зв`язку з несплатою даних зобов`язань станом на 03.06.2020 року у самозайнятої особи ОСОБА_1 , рахується податковий борг у сумі 26 539, 26 грн.

ГУ ДПС України у Львівській області направило ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3363-50 від 14.05.2021 року, згідно якої зобов`язана сплатити суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 22 579, 26 грн.

Вважаючи вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону №2464-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону №2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ встановлено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону №2464-VI взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, здійснюється органом доходів і зборів із внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону №2464-VI).

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №2464-VI (в редакції від 08.07.2010) реєстр застрахованих осіб – автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Згідно абз. 2 ч.2 ст.30 Закону №2464-VI (в редакції від 08.07.2010) відомості про фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, подаються безпосередньо зазначеними особами.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-6 затверджений Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок №21-6).

Відповідно до п.1.1 Порядку №21-6, Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - платники єдиного внеску).

Згідно п. 4.1. Порядку №21-6, платники єдиного внеску (крім фізичних осіб), на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", беруться на облік в органах Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви за формою згідно з додатком 4.

Платники єдиного внеску (фізичні особи), на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", беруться на облік в органах Пенсійного фонду за місцем проживання не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви за формою згідно з додатком 4 або 5. Заява зазначеними платниками подається в 10-денний термін із дня початку провадження відповідної діяльності або укладення трудового договору з найманим працівником чи укладення договору цивільно-правового характеру з фізичною особою. (п.4.2 Порядку №21-6).

З вищенаведених положень Порядку №21-6 вбачається, що з прийняттям 08.07.2010 Закону №2464-УІ взяття на облік платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю і, зокрема, нотаріальною діяльністю, здійснюється виключно за заявою таких осіб.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №458 затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників (далі – порядок №458), який також поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464.

Відповідно до п.1,3,4 розділу ІІІ Порядку №458, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, органом доходів і зборів здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви про взяття на облік платником єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1. На основі документів, зазначених у пункті 2 цього розділу, вносяться відповідні записи в реєстр страхувальників, а одержані копії документів підшиваються до облікової справи платника єдиного внеску. Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, органом доходів і зборів наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва.

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах ДФС, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття на облік/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (пункт 2 розділу І Порядку №1162). Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI (пункт 3 розділу І Порядку №1162).

Відповідно до п.1,2 розділу ІІІ Порядку №1162, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, фіскальним органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац третій частини другої статті 20 Закону №2464-VI).

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з реєстру застрахованих осіб визначається Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (далі – Положення №10-1).

З метою забезпечення обробки інформації в реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення №10-1).

Облікова картка відкривається в разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом №2464-VI (пункт 2 розділу ІІІ Положення №10-1).

За змістом пункту 2 розділу ІV Положення №10-1 до облікових карток реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску до ДПС України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів, визначає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015 (далі – Порядок №435).

Пунктом 15 розділу ІV Порядку №435 передбачено, що фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти (додаток 5).

При вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з 2011 по 2018 роки, у зв`язку з роботою на посаді судді Львівського окружного адміністративного суду і анулюванням реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, позивач не проводила незалежної професійної діяльності, не звітувалась ні в податковий орган, ні в пенсійні органи. У період з 01.01.2011 по 16.01.2020 у зв`язку з набранням чинності Закону №2464-УІ позивач не подавала ні в Головне управління ПФУ у Львівській області чи до ГУ ДФС у Львівській області (ГУ ДПС у Львівській області) заяви про взяття її на облік платником єдиного внеску як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

Заяву про взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як фізичну – особу – підприємця позивач подала лише 17.01.2020 року.

Позивач вказує, що в період роботи на посаді судді з 25.01.2011 по 24.04.2018 вона отримувала заробітну плату і з неї був сплачений єдиний соціальний внесок.

Головним управлінням ДПС у Львівській області самостійно, без заяви позивача, взято її на облік платником єдиного внеску та нараховано єдиний соціальний внесок за 2017 рік – 8448 грн., за 2018 рік- 9828,72 грн., за 2019 рік – 8262,54 грн., за 2020 рік – 9595,30 грн.

ГУ ДПС України у Львівській області направило ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3363-50 від 14.05.2021 року, згідно якої зобов`язана сплатити суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 22 579, 26 грн.

Аналіз пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку №1162, розділу ІІІ Порядку №458, п. 4.1. Порядку №21-6, ст.5 Закону №2464 – УІ вказує на те, що цими Порядками та Законом №2464-УІ не передбачено для контролюючого органу можливості самостійного взяття на облік як платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності. Взяття такої особи на облік платників єдиного внеску можливе виключно за її заявою.

Як передбачено у пункті 4 розділу VI Порядку №1162, фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою "платник не подав заяви для взяття на облік".

Щодо доводів відповідача про те, що Законом України від 06.12.2016 №1774 -УІІІ внесено зміни до Закону №2464-УІ, які набули чинності 01.01.2017, зокрема у першому реченні абз. 2 п.2 ч.1 ст.7 слова «має право самостійно» замінено словом «зобов`язаний», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 – УІ в редакції станом на 01.01.2017, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Однак, відповідно до ст.5 Закону №2464 – УІ в редакції станом на 01.01.2017, облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік осіб, зазначених: в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви. Платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з Пенсійним фондом безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік.

Відповідачем доказів подання позивачем заяви про взяття на облік платників єдиного внеску та доказів надсилання позивачу повідомлення про взяття її на облік не подано.

Відтак, підстав для нарахування позивачу грошових зобов`язань по єдиному внеску у відповідача не виникло.

В Постанові Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі №520/3939/19, в якій, встановлено, що позивач після отримання свідоцтва від 28 жовтня 2016 року №1836, яким йому присвоєно (підтверджено) кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», заяву за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу не подавав. Натомість 21 лютого 2018 року відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності до ІКП з КБК 71040000, що не узгоджується з нормами Порядку №1162, якими визначена процедура взяття на облік платників єдиного внеску.

Суд зазначає, що дана справа відповідає ознакам типової, наведених у Постанові Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі №520/3939/19, а саме:

- перебування позивача, який є фізичною особою - підприємцем та особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, на обліку контролюючого органу як платника єдиного внеску;

- установлення контролюючим органом за власною ініціативою платнику єдиного внеску - фізичній особі - підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності, що обумовило виникнення в останнього обов`язку сформувати та подати до органів доходів і зборів окремий звіт;

- визначення статусу фізичної особи - підприємця з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності на рівні підзаконних нормативно-правових актів;

- можливість подвійного нарахування єдиного внеску за результатами здійснення одного й того ж виду господарської діяльності - як підприємницької, так і незалежної професійної діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, суд, при розгляді даної справи застосовує висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №520/3939/19, відповідно до яких системний аналіз норм Закону №2464-VI та Положення №10-1 свідчить про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи - підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до Пенсійного фонду України щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом №2464-VI як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

З огляду на положення пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав на неможливість застосування до правовідносин щодо сплати єдиного внеску положень Податкового кодексу України.

За наявного існуючого правового регулювання Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що взяття та перебування на обліку платників єдиного внеску фізичної особи - підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом №2464-VI не передбачено.

Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що хоча процедура щодо обліку платників єдиного внеску й була встановлена підзаконним нормативно-правовим актом, однак у частині визначення видів платників єдиного соціального внеску вона суперечить Закону №2464-VI, тому немає підстав вважати, що дії органу, який використовував таку процедуру, узгоджуються з принципом належного врядування, оскільки надано перевагу приписам нормативно-правового акта, нижчому за ієрархією від указаного Закону.

Велика Палата Верховного Суду також підкреслює, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання порушує принцип правової визначеності.

При цьому застосовними у цій справі є висновки Європейського суду з прав людини справа "Серков проти України" (цитовані у пункті 65 цієї постанови), оскільки принцип найбільш сприятливого тлумачення національного законодавства на користь платників податків так само може бути застосований до платників загальнообов`язкових внесків, у тому числі єдиного внеску.

З урахуванням зазначених висновків Верховного Суду, суд зазначає, що відповідачем безпідставно у лютому 2018 року взято на облік позивача, як особу, що здійснює незалежну професійну діяльність, за наслідками чого нараховано єдиний внесок.

З відзиву представника відповідача вбачається, що заборгованість позивача по єдиному внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) становила за 2017 – 2019 року 2457, 18 грн., терміном нарахування 19.04.2018 року на суму 8448, 00 грн., терміном нарахування 20.05.2018 року на суму 2457, 18 грн., терміном нарахування 19.07.2021 на суму 2457, 18 грн., терміном нарахування 19.10.2018 року на суму 2457, 18 грн., терміном нарахування 21.01.2019 року на суму 2457, 18 грн., терміном нарахування 19.04.2019 року на суму 2457, 18 грн., терміном нарахування 19.07.2019 року на суму 2457, 18 грн., терміном нарахування 21.10.2019 року, таким чином відповідач розпочав нарахування позивачу з 2017 року, як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність, єдиного внеску та продовжено його нарахування.

Окрім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.12.2019 у справі №440/2149/19, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем. Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про те, що Головним управлінням ДПС у Львівській області безпідставно здійснено нарахування позивачу єдиного внеску, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2021 №Ф-3363-50 є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України в інтегрованій картці платника єдиного внеску ОСОБА_1 виключити нарахування єдиного внеску в сумі 26539,26 грн. за 2017-2019 роки як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність: приватну нотаріальну діяльність, суд зазначає наступне.

Статтею 71 ПК України передбачено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 р. №5 (далі за текстом Порядок №5), чинним на час розгляду справи.

У розумінні підпункту 2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника (далі ІКП) форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пп.1 п.1 р.ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

З огляду на пп.2 п.4 р.V Порядку №5 статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/«Вручено, судовий розгляд»).

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 19.02.2019 р. у справі №825/999/17 (провадження №К/9901/39491/18), від 26.02.2019 р. у справі №805/4374/15-а (провадження №К/9901/25450/18) та від 25.03.2020 р. у справі №826/9288/18 (провадження №К/9901/23554/19), відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у нього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Разом з тим, обов`язок щодо відображення в інтегрованій картці платника відсутності податкового боргу виникне з дня набрання законної сили рішенням суду, яким визнано протиправним та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Суд враховує, що захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. При цьому суд не здійснює захист прав на майбутнє, без встановлення фактичного порушення, ґрунтуючись лише на припущенні про можливість неправомірної поведінки суб`єкта владних повноважень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога в цій частині є передчасною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3363-50 від 14.05.2021 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ - 43968090), суму сплаченого судового збору у розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.11.2021 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна