Рішення № 100783872, 03.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4767/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Захарової О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому позивач просить:

1) визнати протиправною відмову відповідача, викладену в листі від 30 серпня 2021 року за № 3457-3412/Б-02/8-1200/21, в зарахуванні позивачу до страхового стажу періодів проходження служби в органах внутрішніх справ України з 05.08.2013 по 06.11.2015 та служби в Національній поліції України у період з 07.11.2015 по 17.06.2016;

2) зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди проходження служби в органах внутрішніх справ України з 05.08.2013 по 06.11.2015 та служби в Національній поліції України у період з 07.11.2015 по 17.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся із заявою від 02.08.2021 до ГУ ПФУ в Луганській області про включення до страхового стажу позивача періоду служби в органах внутрішніх справ України з 05.08.2013 по 06.11.2015; включення до страхового стажу позивача період служби в Національній поліції з 07.11.2015 по 17.06.2016.

Позивачем отримано лист відповідача від 30.08.2021 вих. № 3457-3412/Б-02/8-1200/21, в якому ГУ ПФУ в Луганській області відмовлено в зарахуванні вказаних вище періодів до страхового стажу, оскільки за вказані періоди не нараховувалися страхові внески (єдиний внесок).

Позивач вважає, що несплата Луганським державним університетом внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка та Національною академією внутрішніх справ страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду служби, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, в якому працює застрахована особа.

На думку позивача, сам факт ненадходження відрахувань до Пенсійного фонду України із зарплати чи грошового забезпечення за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні позивачу страхового стажу у період служби з 05.08.2013 по 17.06.2016.

Ухвалою суду від 09 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху (арк. спр. 48-49).

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 53-54).

Від ГУ УПФУ в Луганській області 13 вересня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 29-31).

03.08.2021 до управління надійшло звернення позивача від 02.08.2021, в якому позивач просив включити до його страхового стажу період служби в органах Міністерства внутрішніх справ України на посаді рядового складу з 05.08.2013 по 06.11.2015 та період служби в Національній поліції з 07.11.2015 по 17.06.2016. До звернення від 02.08.2021 позивач надав копії документів.

У листі Луганського Державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка Міністерства внутрішніх справ України від 27.05.2021 № Б-7 зазначено, що у період навчання позивача в Луганському Державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України не нараховувався.

У наданій позивачем разом із заявою від 02.08.2021 довідці від 17.05.2021 № 37 про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, виданій Національною академією внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України від 19.05.2021 № 46/01/3019 зазначено, що за період з вересня 2014 року до червня 2016 року з усіх виплат не нараховувались страхові внески (єдиний внесок).

З посиланням на положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідач зазначає, що до дискреційних повноважень Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області відноситься розрахунок вислуги років. Позивач не звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, відповідач не приймав жодного рішення з цього питання. Враховуючи вік позивача, питання щодо призначення йому пенсії за вислугу років не постає, оскільки позивач станом на дату звернення з цим позовом немає необхідної вислуги років.

Відповідач зазначає, що за період з 05.08.2013 по 17.06.2016 страхові внески за позивача не нараховано та не сплачено, тому законодавчих підстав для зарахування періоду навчання до страхового стажу позивача немає.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (арк. спр. 21-31)

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 01.09.2014 позивач з 05.08.2013 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 06.11.2015 прийнятий на службу в Національну поліцію та проходить службу до теперішнього часу (арк. спр. 44).

Згідно з довідкою Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка від 27.05.2021 № 170 ОСОБА_1 з 05.08.2013 був зарахований на посаду курсанта 1-го курсу Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, наказом МВС України від 07.08.2014 № 792 переведений до Національної академії внутрішніх справ (арк. спр. 34).

Згідно з довідкою Національної академії внутрішніх справ від 24.04.2018 № 46/2685 ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням терміну навчання 18.06.2016 відраховано з числа курсантів та відряджено у розпорядження ГУ Національної поліції у Луганській області для подальшого проходження служби (арк. спр. 43).

З наданих позивачем документів встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою, в якій просив зарахувати до страхового стажу періоди проходження служби в органах внутрішніх справ та служби в Національній поліції, додавши до заяви про нараховані суми грошового забезпечення під час навчання за 2014-2016 роки та сплачені страхові внески (арк. спр. 38-41).

В довідці Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка від 27.05.2021 № Б-7 зазначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення курсантів вищих навчальних закладів МВС України не нараховувались згідно з роз`ясненням Пенсійного фонду України від 07.06.2012 № 13151/03-20 (арк. спр. 33).

Листом від 30.08.2021 № 3457-3412/Б-02/8-1200/21 Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області надано позивачу відповідь, якою позивачу роз`яснено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 21 серпня 2019 №770 відомості у вигляді звіту, встановленої форми, подаються до територіальних органів Пенсійного фонду України органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (страхувальники). Кінцеві строки подання таких звітів не пізніше 11 жовтня 2022 року. В період навчання з 05.08.2013 по 18.06.2016 з усіх виплат не нараховувалися страхові внески (єдиний внесок), тому зарахувати даний період до страхового стажу відсутні підстави (арк. спр. 45-46).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: 11) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу»;

Страхувальниками відповідно до цього Закону є: 2) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону (пункт 2 статті 14 Закону № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (частина перша статті 44 Закону № 1058-IV);.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду (частина друга статті 44 Закону № 1058-IV).

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону № 1058-IV) .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до статті 2 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 5 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

На підставах, установлених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначаються також пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, позбавленим військових або спеціальних звань (у тому числі під час перебування їх у запасі або у відставці), а також звільненим зі служби у зв`язку із засудженням за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища, або притягненням до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, та членам їх сімей.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті (частина друга статті 48 Закону №2262-ХІІ).

Відповідно до статті 49 №2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що діючим законодавством визначені різні види пенсії та умови їх призначення; органи Пенсійного фонду України за заявою про призначення пенсії встановлюють право особи на пенсію за призначенням якої звернулася особа, при цьому, обраховують стаж необхідний для призначення певного виду пенсії на день звернення із заявою про призначення пенсії; за наслідками розгляду заяви орган, що призначає пенсію, приймає відповідне рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії.

Отже, обрахування стажу, який надає право на пенсію, за призначенням якої звертається особа, здійснюється органом Пенсійного фонду при призначенні пенсії за заявою про призначення пенсії та у відповідності до вимог того закону, за яким призначається пенсія.

При цьому суд звертає увагу на відмінність умов призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом № 2262-ХІІ і призначення пенсії за Законом № 1058-IV, зокрема наявність необхідної вислуги років на відповідних посадах та в органах, визначеної Законом № 2262-ХІІ. В той же час, при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV право на пенсію виникає при наявності визначеного цим законом загального стажу та досягнення певного віку на день звернення за призначенням пенсії.

Зважаючи на те, що у позивача на час звернення до відповідача із заявою про зарахування періодів проходження служби до загального страхового стажу відсутній стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років або пенсії за віком, та також зважаючи, що позивач продовжує службу в органах поліції, суд вважає, що відмова відповідача у зарахуванні періоду навчання та служби в органах поліції до загального стажу на даний час не порушує прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що з 28.08.2019 набрав чинності Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 770 (далі - Порядок № 770).

Цей Порядок установлює механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі - територіальні органи Пенсійного фонду України) необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р. у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб).

Пунктом 4 Порядку № 770 передбачено, що у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (далі - страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи), до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.

Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки:

- за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2003 р. - не пізніше ніж 1 грудня 2019 р.;

- за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2007 р. - не пізніше ніж 1 травня 2020 р.;

- за період з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2011 р. - не пізніше ніж 1 жовтня 2020 р.;

- за період з 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2015 р. - не пізніше ніж 1 жовтня 2021 р.;

- за період з 1 січня 2015 р. по 31 грудня 2016 р. - не пізніше ніж 11 жовтня 2022 року.

Кінцеві строки подання страхувальниками або уповноваженими органами звіту до територіальних органів Пенсійного фонду України, зазначені у цьому пункті, можуть бути змінені відповідними державними органами за погодженням з Пенсійним фондом України, але не пізніше ніж до 11 жовтня 2022 року.

З аналізу положень Порядку № 770 слідує, що страхувальник, тобто орган, яким нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, зобов`язаний подати інформацію (звіт) з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків до органів ПФУ у визначені цим Порядком строки для внесення їх до реєстру застрахованих осіб. Після цього, територіальний орган Пенсійного фонду вносить до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого звіту інформацію про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків

Суд зауважує вважає, що у даному випадку право позивача порушено неподанням звіту та невнесенням до Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування інформації про наявність у позивача не облікованого трудового стажу та сплачених сум страхових внесків, що на переконання суду, свідчить про невірно обраний позивачем спосіб захисту у спірних відносинах.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки встановлені у цій справі обставини не дають підстав стверджувати про прийняття протиправного рішення по відношенню до позивача.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; фактичне місце мешкання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова