Рішення № 100783849, 29.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4069/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Бутенко К.В.,

за участю:

представників позивача: Красій А.В., Романенка Д.О.,

представника відповідача: Курганова В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Автолайн Компані» до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправними дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Автолайн Компані» (далі- позивач, ПП «Автолайн Компані») до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі – відповідач, Сєвєродонецька МВЦА), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з направлення ПП «Автолайн Компані» Повідомлення від 08.07.2021 № 2503 про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Сєвєродонецька №5 та № 110.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами конкурсу з визначення автомобільного перевізника на автобусних маршрутах загального користування у м.Сєвєродонецьк №№ 5 та 110, проведених у грудні 2018 року, з ПП «Автолайн Компані» було укладено два договори б/н від 09.01.2019 на маршрути №№ 5 та 110.

06.07.2021 позивачем було отримано Повідомлення відповідача від 05.07.2021 №2311 про одностороннє дострокове розірвання зазначених договорів з 10.07.2021, що на думку позивача, було вже початково направлено з порушенням вимог п. 4.5. договорів. Після направлення ряду заяв та скарг від 07.07.2021 до різних органів та народних депутатів щодо ознак корупції в діях посадовців відповідача, останнім від 08.07.2021 було направлено позивачу нове Повідомлення про одностороннє розірвання договорів зі зміною дати розірвання на 10.08.2021 та про втрату чинності попереднього Повідомлення.

Зазначене останнє повідомлення від 08.07.2021 № 2503 про одностороннє розірвання вищезгаданих договорів, яке за своєю правовою природою не є рішенням (індивідуальним актом), та дії відповідача з його надсилання позивач вважає незаконними та протиправними, оскільки про дострокове одностороннє розірвання договорів мало бути прийнято рішення (наказ чи розпорядження) керівника органу, яким тимчасово виконуються повноваження Виконкому Сєвєродонецької міської ради - Сєвєродонецькою МВЦА, а повідомленням мало повідомлятися про прийняття відповідного рішення.

Рішення про одностороннє розірвання договорів відповідачем в особі керівника Сєвєродонецької міської ВЦА не приймалось, що робить дії відповідача з направлення Повідомлення про одностороннє розірвання договорів очевидно протиправними.

Також позивач зазначив, що в абзаці 1 сторінки 2 Повідомлення відповідач посилається як на підставу його направлення на п. 4.4. договорів.

Так, у п. 4.4. договорів визначено перелік підстав для їх дострокового розірвання в односторонньому порядку, однак, на жодну з передбачених договорами підставу відсутнє посилання у Повідомленні. Серед викладеного у договорах переліку підстав одностороннього їх розірвання відсутні такі підстави як невиконання вимог листів чи отримання листа з переліком нібито порушень вимог договорів від Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки. При цьому, у Повідомленні відсутнє чітке зазначення, які саме пункти умов договорів нібито порушувалися позивачем.

Згідно абзацу 2 пп. 2 п. 55 Порядку 1081 розірвання договору відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору (дозволу).

Одночасно з цим, приписами п. 4.6. договорів передбачено, що виявлені під час перевірок порушення оформляються відповідним актом встановленого зразку, один примірник якого надається керівнику Перевізника.

Згідно п. 4.7. договорів, Перевізник повідомляє Організатора не пізніше 10 днів після отримання Акту про усунення викладених у Акті перевірки порушень. При цьому, жодним рішенням зразок Акту не встановлено.

Жодного разу ПП «Автолайн Компані» не отримувало жодного Акту перевірки з виявленими порушеннями для їх усунення в 10-денний строк, а лише звичайні листи з надуманими вимогами.

Зазначені обставини, на думку позивача, виключають наявність фактів невиконання Перевізником таких попереджень Організатора, оскільки вони ніколи не направлялись, у відповідності до вимог та умов договорів ні у формі Актів, ні у формі попереджень з Актами.

Крім того, позивач зазначив, що в Повідомленні про одностороннє розірвання договорів було зазначено завідомо неправдиві відомості щодо неотримання (ігнорування) відповіді від нашого підприємства на лист Сєвєродонецької МВЦА № 1400 від 25.05.2021 та невиконання вимог листа від 24.12.2020 № 2080. що не відповідає дійсності.

Так, на лист Сєвєродонецької МВЦА від 25.05.2021 № 1400, який було отримано 01.06.2021 ПП «Автолайн Компані», було надано відповідь двома листами від 10.06.2021 №№2/238 та 2/239 з додатками на 16 та 18 аркушах, відповідно, про що Сєвєродонецькою МВЦА було проставлено на других екземплярах штампові відмітки з мокрим підписом.

При цьому, вже 13.07.2021 відповідачем з порушенням строків розгляду звернень були надані відповіді №№ 2675 та 2676 саме на листи позивача від 10.06.2021.

На лист же відповідача від 24.12.2020 № 2080 ПП «Автолайн Компані» було надано відповідь від 14.01.2021 № 2/22 з запитом уточнюючої інформації, яка залишилася без реагування саме з боку Сєвєродонецької МВЦА.

Більше того, позивач вважає, що відповідач завідомо навмисно та свідомо, безпідставно та необґрунтовано відмовляв йому у внесенні до таблиці п. 1.1. діючих договорів змін щодо реєстраційних номерних знаків транспортних засобів, що обслуговуватимуть маршрути з метою оновлення та покращення рухомого складу у зв`язку з його зміною, покращення обслуговування маршрутів. Так, на листи-звернення позивача від 07.04.2021 № 2/169 та від 10.06.2021 були отримані відмови відповідача від 14.05.2021 №1231 та від 13.07.2021.

При цьому, позивач зазначив, що згідно положень п. 2.3.20 договорів, Перевізник зобов`язаний не змінювати марки, моделі та кількість рухомого складу на маршруті без згоди Організатора. З зазначеного випливає, що отримувати згоду Організатора на зміну транспортних засобів на маршруті тих самих марок та моделей, але з іншими реєстраційними номерними знаками Перевізник не зобов`язаний, що не є порушенням умов Договору.

Також позивач вказав, що проведення згаданих відповідачем у Повідомленні та інших листах перевірок посадовими особами сектору транспорту та зв`язку управління економічного розвитку Сєвєродонецької ВЦА від 17.12.2020 та 23.12.2020 та Управління транспорту Сєвєродонецької міської ВЦА від 18.05.2020 та від 15.06.2021 мало здійснюватися за наявності та на підставі відповідного Доручення (рішення) керівника Сєвєродонецької МВЦА про їх проведення з визначенням уповноваженого органу, якому доручалось їх проведення, посадових осіб, які направлялися на перевірку, строків їх проведення.

Проведення таких перевірок без наявності відповідних Доручень (рішень) свідчить про їх проведення без належних правових підстав. Якщо ж здійснення таких контрольних заходів входить до повноважень цих структурних підрозділів Сєвєродонецької МВЦА за відповідними Положеннями, то вони мали здійснюватися за відповідними рішеннями керівника відповідного структурного підрозділу з визначенням його працівника, який направлявся на їх проведення, строків таких перевірок, маршрутів та перевізників, а не коли забажається, кому забажається, де забажається чи кого забажається. І такі обставини мали місце саме через фактичну відсутністю порушень умов договорів Перевізником, а тому і привели до відсутності належно оформлених Актів затвердженої форми про виявлені порушення.

Підсумовуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати протиправними дії Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з направлення ПП «Автолайн Компані» Повідомлення від 08.07.2021 № 2503 про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Сєвєродонецька №5 та № 110 (т.1 а.с.1-5).

Відповідач позов не визнав, заперечував проти його задоволення, з цього приводу подав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив наступне.

Згідно рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 829 від 10 жовтня 2018 року «Про організацію проведення конкурсу з визначення автомобільного перевізника на автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецьк», «Умов конкурсу на визначення автомобільного перевізника з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецька» та законодавства України, проведено конкурс з визначення автомобільного перевізника на автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецьк.

Рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 1028 від 28 грудня 2018 року «Про затвердження протоколу засідання конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецьк», затверджено протокол засідання конкурсного комітету №1 від 04 січня 2018 р. та укладено договори на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м.Сєвєродонецька із перевізниками - ПП «Автолайн Компані» та ТОВ «Сєвєродонецьке АТП-10974», які підписано сторонами 09 січня 2019 року.

За інформацією наданою Головним управлінням Служби Безпеки України в Донецькій та Луганській областях про порушення умов договорів перевізником ПП «Автолайн Компані» наданих листом від 06.10.2020 №78/3/25/3301 із фото та відео-фіксацією, сектором транспорту та зв`язку військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк та потім управлінням транспорту Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в межах компетенції, було проведено декілька обстежень виконання договірних відносин перевізника ПП «Автолайн Компані».

У процесі обстежень, виявлено грубі систематичні порушення, а саме: невідповідність державних номерних знаків, що затверджені у договорах на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецька №5 та №110 та у додаткових угодах до них, на відміну тим, що фактично працюють на маршрутах міста.

Надалі було направлено листи із вимогою припинення порушень та з попередженням щодо можливого розірвання договорів № 2080 від 24.12.2020 та № 1400 від 25.05.2021.

Після цих листів, коли перевізник не виправив систематичних порушень, було направлено лист від 05.07.2021 № 2311 на адресу ПП «Автолайн Компані» із повідомленням про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Сєвєродонецька №5 та №110.

Лист направлений від 05.07.2021 № 2311 на адресу ПП «Автолайн Компані» із повідомленням про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецька №5 та №110, вважається не чинним у зв`язку із порушенням процедури надання повідомлення.

Натомість на адресу ПП «Автолайн Компані» було направлено повторне повідомлення про дострокове розірвання договорів, листом №2503 від 08.07.2021, з датою коли договори будуть вважатися достроково розірвані з 09.08.2021, тому законність та строки інформування перевізника згідно договорів, дотримано.

Відповідач також зазначив, що п.п.4.3., 4.4., 4.5 договору від 09.01.2019 передбачено, що договір може бути достроково розірваний з ініціативи будь-якої із сторін у випадку систематичного невиконання умов цього договору іншою стороною, або за ініціативою обох сторін.

Договір може бути достроково розірвано в односторонньому порядку, зокрема у разі невиконання або неналежного виконання Перевізником умов цього договору. Про одностороннє розірвання договору сторона-ініціатор повинна письмово повідомити другу сторону не пізніше, ніж за десять днів до дати, з якої договір буде вважатись розірваним».

З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскільки договором від 09.01.2019 передбачено право організатора на його дострокове розірвання, зважаючи на допущені порушення перевізником умов договору від 09.01.2019, а також враховуючи дотримання відповідачем порядку розірвання договору, вимога позивача про визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання вчинити дії не підлягає до задоволення.

Більш того, на думку відповідача, договором від 09 січня 2019 року чітко встановлено підстави, процедуру складання, та строків направлення повідомлення стороні договору про одностороннє розірвання договору - що відповідачем було дотримано в повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що позивач не був обізнаним про виявлені порушення через неотримання акту виявлених порушень (зміст та форма якого не встановлена жодним нормативно правовим актом, про що зазначає і позивач) жодним чином не стосується предмета спору, оскільки позивач оскаржує саме дії відповідача спрямовані на направлення повідомлення стороні договору про одностороннє розірвання договору, а не бездіяльність відповідача пов`язану зі складанням акту виявлених порушень, чи направлення повідомлення про усунення виявлених правопорушень.

Крім того, твердження позивача про те, що він начебто не був обізнаним з виявленими порушення, спростовується Листом громадської організації «Асоціація пасажирських автоперевізників Луганської області» від 10.09.2020, інформацією наданою Головним управлінням Служби Безпеки України в Донецькій та Луганській областях про порушення умов договорів перевізником ПП «Автолайн Компані» листом від 06.10.2020 №78/3/25/3301, чисельними перемовинами сторін договору, а також відповідями відповідача, які надавалися позивачем на лист № 1400 від 25.05.2021 із вимогою про припинення порушень та з попередженням щодо можливого розірвання договорів, зі змісту яких вбачається, що позивачу чітко відомо про виявлені правопорушення, оскільки позивач просить включити до договорів саме автомобілі, які були виявлені під час перевірок, та виключити з переліку автомобілі, які передбачені договором.

Зазначене, на думку відповідача, свідчить про повну та всебічну обізнаність позивача про виявлені порушення.

Також відповідач вказав на те, що лист від 08.07.2021 №2503 не є актом індивідуальної дії в розумінні норм КАС України, оскільки підстави розірвання договору визначаються у договорі на перевезення пасажирів.

Крім того, лист не є рішенням відповідача в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку № 1081 і носить виключно інформаційний та роз`яснювальний характер, що безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє прав та обов`язків позивача, він не тягне за собою будь-яких наслідків для позивача, а носить виключно інформаційний та роз`яснювальний характер.

В даному випадку, на думку відповідача, позивач звернувся за захистом прав, які жодним чином відповідачем не порушені, оскільки сам факт направлення листа, який не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні норм КАС України, не свідчить про допущене ним порушення і що воно будь-яким чином мало негативні наслідки для Позивача у справі.

З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі (т.1 а.с.66-70).

22.09.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій серед іншого зазначив, що предметом позову є оскарження протиправності та незаконності дій відповідача з дострокового розірвання договорів на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м.Сєвєродонецька.

Зазначеними договорами чітко визначено та врегульовано відносини між його сторонами, в тому числі, умови дострокового їх розірвання в односторонньому порядку, якими конкретно визначено перелік відповідних підстав.

Додані до відзиву копії листів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та Асоціації пасажирських автоперевізників Луганської області, які не є сторонами договорів, не мають жодної юридичної сили в рамках правовідносин позивача та відповідача, визначених умовами незаконно розірваних договорів, що є предметом цього позову (не встановлюють ніяких прав та обов`язків для їх сторін), а також, не можуть доводити ніякої

обізнаності позивача про виявлені порушення, оскільки ці листи отримувалися саме відповідачем, а не позивачем, про що зазначає відповідач у відзиві. Тобто, зі змісту цих листів ніяким чином не може вбачатися така обізнаність позивача про виявлені кимось порушення, а тому вони і не спростовують відповідні твердження позивача у позовній заяві.

З цього, на думку позивача, додані до відзиву копії листів не можуть бути належними доказами чи обґрунтуваннями законності оскаржуваних дій відповідача, оскільки, вони не доводять законності та дотримання його дій умовам договорів.

На власні листи відповідача № 2080 від 24.12.2020 та № 1400 від 25.05.2021, на які посилається відповідач, останнім було отримано належні, чіткі, зрозумілі, відповіді, згідно вимог чинного законодавства України, умов договорів, які, в свою чергу, протиправно та свідомо або залишалось без будь-якого реагування, або мало необґрунтовану та безпідставну відмову у задоволенні.

На підставі викладеного, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (т.1 а.с.81-84).

Правом на подачу заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Судом по справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалами суду від 03.08.2021 та 09.08.2021 відмовлено у задоволенні заяв про забезпечення позову ПП «Автолайн Компані» (т.1 а.с.36-38,52-54).

Ухвалою суду від 11.08.2021 відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з встановленням дати підготовчого засідання (т.1 а.с.57).

Ухвалою суду від 16.09.2021 задоволено клопотання представника Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області Курганова Віталія Сергійовича про визнання поважними причини пропуску строку на подання відзиву у справі №360/4069/21. Визнано поважними причини пропуску строку на подання відзиву Сєвєродонецькою міської військово-цивільною адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області. Продовжено Сєвєродонецькій міській військово-цивільній адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області встановлений судом строк на подання відзиву на позов. Клопотання представника Приватного підприємства «Автолайн Компані» Потаніна Віталія Олександровича про відкладення підготовчого засідання по справі №360/4069/21 задоволено. Встановлено Приватному підприємству «Автолайн Компані» строк для надання відповіді на відзив до 24 вересня 2021 року. Встановлено Сєвєродонецькій міській військово-цивільній адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області строк на подачу заперечень на відповідь на відзив (у разі скористання відповідачем такого права) до 06 жовтня 2021 року. Підготовче засідання відкладено на 07 жовтня 2021 року на 10 год. 00 хв. (т.1 а.с.77-78).

Ухвалою суду від 07.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №360/4069/21 на тридцять днів (т.1 а.с.90).

Ухвалою суду від 07.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.1 а.с.92).

Протокольною ухвалою суду від 25.10.2021 в судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку з витребуванням від відповідача доказів та пояснень (т.1 а.с.228).

В судове засідання прибули представники сторін.

Представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили суд задовольнити їх з підстав, зазначених у позові, надали суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви та відповіді на відзив.

Представник відповідача позов не визнав, заперечував проти його задоволення з підстав, зазначених у відзиві, надав суду пояснення аналогічні відзиву та письмовим поясненням.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 1028 від 28 грудня 2018 року «Про затвердження протоколу засідання конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецьк», укладено договори на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м.Сєвєродонецька №№5 та 110 із перевізником - ПП «Автолайн Компані», які підписано сторонами 09 січня 2019 року (т.1 а.с.11-13,14-16).

Відповідно до вказаних договорів серед інших умов передбачені підстави дострокового їх розірвання.

Так, договір може бути достроково розірваний з ініціативи будь-якої із сторін у випадку систематичного невиконання умов цього договору іншою стороною, або за ініціативою обох сторін (п.4.3.).

Договір може бути достроково розірвано в односторонньому порядку:

-у разі письмової відмови від виконання умов цього договору однією із сторін;

-у разі невиконання або неналежного виконання Перевізником умов цього договору;

-у разі скасування або визнання недійсним у судовому (чи іншому передбаченому діючим законодавством) порядку рішення конкурсного комітету на підставі якого був укладений договір з компенсацією усіх пов`язаних з цим збитків;

-у разі, якщо Перевізник без поважних причин не приступив до перевезення пасажирів на маршруті впродовж 10 календарних днів з моменту підписання цього договору, або без письмового узгодження із Організатором припинив перевезення на термін більш ніж 10 днів;

-у разі, якщо перевізник не виконує пункт 2.3.4 цього договору і забезпечує регулярність перевезень на маршруті, на рівні менше 90% від рухомого складу;

-у разі виявлення письмово підтверджених фактів подання на конкурс, за результатами якого Перевізник визнаний переможцем на маршруті, недостовірної інформації. Такі факти мають бути встановленими рішенням компетентного органу.

-у разі ненадання організатору звіту про роботу пасажирського транспорту на даному маршруті (кількість машино-днів в господарстві та роботі), а також кількість виконаних рейсів, кількість перевезених пасажирів, регулярність руху, кількості скоєних ДТП, укомплектованість водіями).

-у разі перешкоджання та ненадання відповідних умов для здійснення Організатором, у межах його повноважень, контролю за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту та умов виконання цього договору.

-у разі невиконання Перевізником пункту 2.36 цього Договору (п.4.4.).

Про одностороннє розірвання договору сторона-ініціатор повинна письмово повідомити другу сторону не пізніше, ніж за десять днів до дати, з якої договір буде вважатись розірваним (п.4.5.).

Сторони домовились про наступне. Після десятиденного терміну з дня отримання Перевізником акту перевірки Організатор має право організувати перевірку усунення виявлених порушень. Якщо порушення (аналогічні попереднім або інші) виявлені повторно, Організатор в односторонньому порядку припиняє дію Договору на перевезення пасажирів на маршруті з Перевізником, про що надсилає Перевізнику письмове повідомлення за десять днів до дати, з якої договір буде вважатись розірваним (п.4.8.).

В окремих спірних випадках Організатор може винести питання припинення дії Договору з Перевізником на розгляд конкурсного комітету (п.4.9.).

Також судом встановлено, що рішеннями виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №491 від 09.04.2019, №519 від 24.04.2019, №186 від 13.03.2020 затверджені додаткові угоди до вказаних вище договорів, які стосувались змін у маршруті руху міського автобусного маршруту загального користування №5; включення та виключення зі списку договорів транспортних засобів (т.2 а.с.27-36).

Також судом встановлено, що 28.07.2020 Президентом України був виданий Указ №297/2020 «Про утворення військово-цивільної адміністрації», відповідно до якого утворено військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської області.

В подальшому, Указом Президентом України від 19.02.2021 №62/2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій у Луганській області» утворено Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області. Також вказаним Указом реорганізовано військово-цивільну адміністрацію міста Сєвєродонецьк Луганської області шляхом приєднання до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

02.03.2021 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно реєстрації Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

05.07.2021 за №2311 Сєвєродонецька МВЦА направила ПП «Автолайн Компані» повідомлення про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецька №5 та №110, відповідно до якого у зв`язку із невиконанням вимог вказаних у листі військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 24.12.2020 №2080, ігноруванням вимог, що вказані у листі 1400 від 25.05.2021, беручи до уваги систематичні порушення вимог договорів на перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування №5 та №110 м.Сєвєродонецька вказаних у листі від Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 30.06.2021 №3422/27.3/23-21, згідно п.4.4. (діючих договорів) повідомила про одностороннє розірвання договорів на перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування №5 та №110 м.Сєвєродонецька. Договори будуть вважатись достроково розірваними з 10.07.2021 (т.1 а.с.9-10).

В подальшому, 08.07.2021 за №2503 відповідач направив позивачу повідомлення про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецька №5 та №110, відповідно до якого у зв`язку із невиконанням вимог вказаних у листі військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області від 24.12.2020 №2080, ігноруванням вимог, що вказані у листі 1400 від 25.05.2021, беручи до уваги систематичні порушення вимог договорів на перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування №5 та №110 м.Сєвєродонецька вказаних у листі від Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 30.06.2021 №3422/27.3/23-21, згідно п.4.4. (діючих договорів) повідомила про одностороннє розірвання договорів на перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування №5 та №110 м.Сєвєродонецька.

Повідомлення про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецька №5 та №110, направлене листом від 05.07.2021 №2311, вважати нечинним.

Договори будуть вважатись достроково розірваними з 09.08.2021 (т.1 а.с.7-8).

Позивач оскаржує дії відповідача з направлення повідомлення від 08.07.2021 №2503 про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецька №5 та №110.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються: Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі – Закон №2344-III), Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» від 3 лютого 2015 року №141-VIII (далі – Закон №141-VIII); Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081 (далі – Порядок №1081).

Всі вказані нормативно-правові акти використовуються судом в редакціях чинних на час виникнення між сторонами спірних правовідносин.

За приписами статті 1 Закону №141-VIII для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.

Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Згідно частини першої статті 3 Закону №141-VIII військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. […]

У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Безпосереднє керівництво військово-цивільними адміністраціями здійснюють їх керівники (частина сьома статті 3 Закону №141-VIII).

Згідно частини третьої статті 6 Закону №141-VIII керівник військово-цивільної адміністрації: організовує роботу відповідної військово-цивільної адміністрації та здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання військово-цивільною адміністрацією покладених на неї повноважень (пункт 2); видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад). Проекти наказів керівника військово-цивільної адміністрації, які є нормативно-правовими актами, підлягають оприлюдненню в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти оприлюднюються негайно після їх підготовки. Накази та розпорядження керівника військово-цивільної адміністрації можуть бути оскаржені до суду (пункт 8).

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону №141-VIII юридична особа - новоутворена військово-цивільна адміністрація є юридичною особою, що тимчасово здійснює повноваження правонаступника прав та обов`язків юридичних осіб:

рад, що припиняються, - з дня внесення запису про державну реєстрацію такої новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

виконавчих комітетів рад, що припиняються, та/або військово-цивільних адміністрацій, що припиняються, - з дня, наступного за днем прийняття керівником новоутвореної військово-цивільної адміністрації рішення про її можливість здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 3 Закону № 2344-ІІІ установлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 6 Закону № 2344-ІІІ органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Вказані повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради кореспондуються з повноваженнями, зазначеними у підпунктах 10,11 пункту а частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Окрім того підпунктом 12 пункту а частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв`язку.

Згідно частини першої статті 42 Закону № 2344-ІІІ договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Організатор перевезень (орган виконавчої влади, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, який самостійно або із залученням робочого органу проводить конкурс) зобов`язаний забезпечити дострокове розірвання договору (анулювання дозволу) з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі:

наявності фактів порушення ним умов договору (дозволу). Розірвання договору (анулювання дозволу) відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору (дозволу). У такому разі для роботи на внутрішньообласному, внутрішньорайонному та міському автобусному маршрутах призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення строку дії договору (дозволу), який було розірвано (анульовано), а в разі його відмови чи відсутності - призначається до проведення конкурсу інший автомобільний перевізник, транспортні засоби якого відповідають за параметрами, класом, категорією, комфортністю і пасажиромісткістю вимогам, передбаченим для відповідного виду перевезень, один раз на строк не більш як три місяці;

підтвердження інформації про факт подання перевізником-претендентом недостовірних відомостей для участі у конкурсі з перевезення пасажирів;

Контроль за виконанням умов договору (дозволу) здійснює організатор та інші органи виконавчої влади згідно з компетенцією, за наявності відповідного звернення або доручення організатора (пункти 55,56 Порядку № 1081).

Таким чином, з огляду на вказані приписи норм матеріального права, слід зазначити, що на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладені повноваження із забезпечення обслуговування населення засобами транспорту, в тому числі із залученням з цією метою на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави також для висновку, що орган виконавчої влади, а в даному випадку військово-цивільна адміністрація, як тимчасовий державний орган, що здійснює повноваження міської ради та її виконавчого комітету - це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо контролю за виконанням договору перевезення пасажирів, відповідно й правовідносини, що складаються між суб`єктом владних повноважень та перевізником містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС України, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.

При цьому, відповідно до підпункту «г» пункту 16 статті 4 КАС України адміністративний договір - це спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону замість видання індивідуального акта.

У відповідності до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 3 частини першої статті 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

В розумінні адміністративного процесу:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначаються обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9 частини п`ятої статті 160 КАС України).

Отож, процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, з-поміж іншого, позивачем було обґрунтовано порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод та інтересів.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджують позивачі, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Однак, порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

На підставі викладеного та з урахуванням приписів статей 2, 5, 9 КАС України, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З наведеного випливає, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між правопорушенням та способом захисту права.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини, що фактично виникли між сторонами, стосуються розірвання адміністративного договору в односторонньому порядку за ініціативою суб`єкту владних повноважень. При цьому, жодного рішення – акту індивідуальної дії, яким би були розірвані достроково вказані договори, Сєвєродонецькою МВЦА не прийняті.

Таким чином, суд констатує, що предметом позову у такому разі мають бути дії Сєвєродонецькою МВЦА щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договорів на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м.Сєвєродонецька, оскільки саме вони мають негативний вплив на права, обов`язки та інтереси позивача.

Між тим, позивач визначив предметом позову дії відповідача з направлення повідомлення від 08.07.2021 №2503 про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м.Сєвєродонецька №5 та №110.

Досліджуючи зміст направленого відповідачем повідомлення, судом встановлено, що воно не відповідає критеріям рішення суб`єкта владних повноважень, не змінює та не припиняє прав та обов`язків позивача, а має виключно інформативний та роз`яснювальний характер.

При цьому, сам позивач не заперечує, що повідомлення про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів за своєю правовою природою не є рішенням – актом індивідуальної дії.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача з направлення повідомлення про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів також не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, оскільки факт направленням листа-повідомлення це певна форма поведінки Сєвєродонецької МВЦА, яка направлена лише на інформування позивача про майбутнє розірвання договорів.

Суд, ще раз акцентує увагу на тому, що безпосередньо права позивача порушуються фактом дострокового розірвання договорів, а не діями з направлення інформативного листа-повідомлення, яким роз`яснюються, з яких підстав та з якої дати договори достроково розриваються.

При цьому, з позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача щодо дострокового розірвання договорів в односторонньому порядку позивач до суду не звернувся.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача з направлення повідомлення про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача, підстави для задоволення позову відсутні, як наслідок, у задоволенні позову слід відмовити.

Твердження позивача у відповіді на відзив про те, що предметом спору є саме протиправність та незаконність дій відповідача з дострокового розірвання договорів на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м.Сєвєродонецька, суд вважає неприйнятними з наступних підстав.

Як вже зазначав суд, відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За приписами частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відповідної заяви позивач щодо зміни предмету позову до суду не подав, предметом позову так і залишились дії Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з направлення ПП «Автолайн Компані» повідомлення від 08.07.2021 № 2503 про одностороннє розірвання діючих договорів на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Сєвєродонецька №5 та № 110.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги ПП «Автолайн Компані» такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі плати судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 257, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Автолайн Компані» до Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправними дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 03 листопада 2021 року.

Суддя Н.М. Басова