Ухвала суду № 100783355, 02.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"02" листопада 2021 р. справа № 300/6581/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання до вчинення дій та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся 29.10.2021 до суду з адміністративним позовом до Луганської обласної прокуратури, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті позивачу заробітної плати (за чергування у вихідні та святкові дні у період роботи з листопада 2018 року по квітень 2020 року та вихідної допомоги при звільненні); зобов`язати Луганську обласну прокуратуру здійснити нахування та виплатити заробітну плату (за чергування у вихідні та святкові дні у період роботи з листопада 2018 року по квітень 2020 року та вихідної допомоги при звільненні) ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати (за чергування у вихідні та святкові дні у період роботи з листопада 2018 року по квітень 2020 року та вихідної допомоги при звільненні) по день остаточного розрахунку.

З`ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем вимог до позовної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, пунктами 4 та 5 частини п"ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на зміст позовних вимог, ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу, за час перебування на посаді заступника прокурора області, "заробітної плати" за чергування у вихідні та святкові дні в період роботи з листопада 2018 року по квітень 2020 року. Проте, в позовній заяві ОСОБА_1 не вказав жодних обставин щодо порушеного права позивача на отримання "заробітної плати" за чергування у вихідні та святкові дні в період роботи з листопада 2018 року по квітень 2020 року. Так, ОСОБА_1 не зазначив жодних положень нормативно-правових актів, якими регламентовано виплату таких коштів, та віднесення їх до виплат, що становлять "заробітну плату". Окрім цього, до позовної заяви не долучено доказів в підтвердження обставин набуття права на отримання таких виплат (зокрема, в підтвердження фактів чергування позивача у вихідні та святкові дні в період його роботи з листопада 2018 року по квітень 2020 року (накази, табелі обліку робочого часу тощо), ненарахування та не виплати таких коштів роботодавцем в зазначений період (відомості про нарахування заробітної плати, платіжні документи, банківські виписки тощо). Поданий лист відповідача за № 27-121-вих 21 від 23.09.2021 містить лише інформацію щодо розрахунку з позивачем на день його звільнення з посади (30.04.2020). Водночас в позовній заяві не вказано про те, що позивач з поважних причин не може здобути такі докази самостійно, та відповідно долучити їх до позовної заяви.

Отже, позивачу необхідно в позовній заяві обгрунтувати наявність та порушення його права на отримання виплат за чергування у вихідні та святкові дні в період роботи з листопада 2018 року по квітень 2020 року.

Також відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За змістом частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на зміст адміністративного позову, позивач просить: зобов`язати Луганську обласну прокуратуру здійснити нахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні відповідно (на підставі статті 44 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України); стягнути з відповідача (на підставі статті 117 КЗпП України на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати (за чергування у вихідні та святкові дні у період роботи з листопада 2018 року по квітень 2020 року та вихідної допомоги при звільненні) по день остаточного розрахунку.

В обґрунтування дотримання строку звернення до суду з позовом в цій частині позовних вимог, ОСОБА_1 вказав, що з позовом про стягнення заробітної плати (вихідної допомоги, виплати за чергування у вихідні та святкові дні) та про стягнення середнього заробітку за час затримки проведення повного розрахунку, він вправі звернутися до суду в трьохмісячний строк, який передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України. Позивач зазначив, що дізнався про порушення своїх прав після отримання листа Луганської обласної прокуратури від 23.09.2021 № 27-121вих-21. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що ним не пропущено, визначений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, тримісячний строк звернення до суду з дня, коли він дізнався про порушення свого права.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що вихідна допомога при звільненні (стаття 44 КЗпП України) та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні (статті 117 КЗпП України) не входить до структури заробітної плати.

Вказаний висновок суду базується на усталеній судовій практиці Верховного Суду щодо застосування норм статей 44, 116, 117 КЗпП України.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 в справі № 711/4010/13-ц зазначила:

« 52. Відповідно до пункту 1.3 Інструкції для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До цього фонду, який складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору та суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не належать до фонду оплати праці (пункти 3.8 і 3.9 Інструкції).

53. Отже, вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури (близькі за змістом висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (пункт 34); від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (пункт 60))».

Відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У Рішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012 Конституційний Суд України роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Разом із тим суд звертає увагу, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби (непроведення повного розрахунку при звільненні з посади в органах прокуратури України). Отже, під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають застосуванню саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, з аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п"ята статті 122 цього Кодексу).

Тобто, у цій категорії справ процесуальний закон визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

ОСОБА_1 подав цей позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 26.10.2021, що підтверджується відміткою на поштовому конверті.

Тобто позов подано через більш як один рік та п"ять місяців після звільнення ОСОБА_1 з роботи та проведення з ним розрахунку при звільненні.

Позивач зазначив, що про факт непроведення з ним повного розрахунку при звільненні (невиплату вихідної допомоги та коштів за чергування у вихідні та святкові дні), він дізнався з листа Луганської обласної прокуратури від 23.09.2021 № 27-121вих-21.

Однак, вказаний лист не містить інформації щодо невиплати коштів за чергування у вихідні та святкові дні за період з листопада 2018 до квітня 2020.

При цьому, ОСОБА_1 не вказав коли отримав такий лист (не долучив доказів його отримання), оскільки на дату подання адміністративного позову - 26.10.2021 минув місячний строк звернення до суду з дати формування такого листа - 23.09.2021.

Окрім цього, є доречним звернути увагу, що з огляду на суттєвий розмір вихідної допомоги при звільненні (один середньомісячний заробіток). Тобто, за таких обставин, розумно можна припустити, що одразу після звільнення повинен був дізнатися про факт ненадходження на його банківський рахунок коштів вихідної допомоги при звільненні.

Зрештою, в позовній заяві, не викладено жодного пояснення того, що ОСОБА_1 з 30.04.2020 (дати проведення з ним розрахунку при звільненні) до отримання від Луганської обласної прокуратури листа від 23.09.2021 № 27-121вих-21, маючи значний юридичний досвід (зокрема, як зазначив в позовній заяві п. ОСОБА_1 - більше 25 років роботи в органах прокуратури України) з об"єктивних обставин не знав і не міг дізнатися про те, що з ним не проведено повного розрахунку при звільненні (невиплачено вихідну допомогу та кошти за чергування у вихідні та святкові дні).

Таким чином, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду з пропуском місячного строку, який передбачений частиною п"ятою статті 123 КАС України.

За вказаних обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вважаю, що позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання до вчинення дій та стягнення коштів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- позовну заяву, в якій вказати обставини з долученням відповідних доказів щодо обгрунтування порушеного права позивача на отримання "заробітної плати за чергування у вихідні та святкові дні" в період роботи з листопада 2018 року по квітень 2020 року;

- заяви про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом та поданням доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.