Рішення № 100783319, 06.10.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2021 р. справа № 300/2397/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідно до змісту якого просить: визнати дії щодо зменшення розміру пенсії з 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку протиправними; зобов`язати перерахувати пенсію з 01 січня 2018 року у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії за вислугу років із зменшенням основного розміру пенсії на 70 % замість 89% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру пенсії позивача. Вважає, що вказане суперечать нормам чинного законодавства, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення пенсії та перерахунку різні за змістом та механізмом їх проведення. Стверджує, що на момент звільнення його вислуга складала 33 роки, розмір пенсії становив 89% відповідних сум грошового забезпечення, право на яку він набув, а відтак, відповідачем невірно застосовано при перерахунку пенсії зменшений відсоток та протиправно зменшено розмір пенсії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивачу призначено пенсію з 01.08.1983 в розмірі 74% сум відповідних сум грошового забезпечення. Зауважує, що відповідно до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» №51-IV від 04.07.2002, який набрав чинності 01.01.2003, пенсію позивачу перераховано та обчислено у розмірі 89% відповідних суми грошового забезпечення. Крім того зазначає, що позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 70% грошового забезпечення, визначеного відповідно до вимог Постанови №103 та чинної на час перерахунку редакції ст.13 Закону 2262-ХІІ, при цьому зміни в законодавстві не призвели до зміни розміру пенсії, що спростовує факт звуження прав позивача на пенсійне забезпечення. Стверджує, що застосування при обчисленні пенсії позивача нового грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2018 і норми Закону №2262-ХІІ, яка діяла до проведення перерахунку, порушує принцип дії закону у часі, визначений статтею 58 Конституції України. Звертає увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду (а.с.29).

Позивач правом подання відповіді на відзив не скористався.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 призначена пенсія з 01.08.1983 за вислугу років у розмірі 74% грошового забезпечення, відповідно до Положення про порядок призначення та виплати пенсії військовослужбовцям та їх сім`ям, що підтверджується розрахунком №18669 від 03.09.1983 (а.с.35).

Згідно із протоколом про перерахунок пенсії від 30.11.1990 пенсію позивача перераховано з 01.01.1991 у відповідності із законом СРСР від 28.04.1990 у розмірі 75% грошового забезпечення (а.с.35 зворот).

З 01.01.2003 Головним управлінням пенсійного фонду в Івано-Франківській області пенсію ОСОБА_1 перераховано та обчислено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення, що сторонами не заперечується (а.с.18).

З 01.01.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 проведено перерахунок пенсії. При цьому, відповідач застосував новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70%, який визначений частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с.22).

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 28.04.2021, в якій просив здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2018, виходячи із 89% грошового забезпечення (а.с.19).

Листом від 19.05.2021 №3376-2984/А-02/8-0900/21 відповідач відмовив позивачу в перерахунку його пенсії з 01.01.2018 в розмірі 89% грошового забезпечення зазначивши, що перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 проведено з врахуванням чинної редакції статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Пенсію позивача перераховано з нового грошового забезпечення у розмірі 70% (максимальний) грошового забезпечення, станом на 19.05.2021 у Головного управління немає законних підстав і повноважень для перерахунку пенсії (а.с.20).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (надалі також - Закон №2262-XII) у визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно частини 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі також - Порядок №45).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі також - Постанова №704) встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" пунктами 1, 2 якої, що були чинними до 05.03.2019, було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 №986, чинної станом на час призначення ОСОБА_1 пенсії, пенсії за вислугу років 25 років і більше обчислюються в наступних розмірах: особам офіцерського складу, які мають вислугу років 25 років, звільненим в запас по віку чи хворобі і досягнули на день звільнення 55-річного віку або звільненим у відставку по віку чи хворобі, - 60% окладів грошового забезпечення і за кожен рік вислуги понад 25 років - 3 відсотки окладів грошового забезпечення, але всього не більше 75% окладів грошового забезпечення.

Постановою Верховної Ради України № 2263-XII від 09.04.1992 з 01.01.1992 введено в дію Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яким визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, в тому числі і військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР.

Згідно частини 1 статті 63 вказаного Закону перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно пункту "а" частини 1 статті 12 зазначеного Закону право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

У відповідності до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції станом на час прийняття Закону, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, - 80 процентів (ч.2 ст.13 Закону).

Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 25.03.1996 за №103/96-ВР до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» внесено зміни, виклавши частину 2 статті 13 коментованого Закону в наступній редакції: "Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів".

В 2002 році у вказану статтю знову були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №51-IV від 04.07.2002, які набрали чинності з 01.01.2003, згідно яких загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Судом встановлено, що відповідачем здійснювались перерахунки пенсії позивача відповідно до черговості змін, внесених до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

Зокрема, як стверджує відповідач, з 01.01.2003 на підставі змін, внесених Законом України №51-IV від 04.07.2002, позивачу було перераховано та обчислено пенсію у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою ХД-16801 (Міноборони) від 01.01.2006, основний розмір пенсії ОСОБА_1 становив 89% грошового забезпечення при вислузі років - 33 роки (календарних 30) (а.с.18).

Суд зазначає, що норми Законів України від 25.03.1996 за №103/96-ВР і від 04.07.2002 №51-IV не мали жодного обмеження щодо їх застосування і, відповідно, правових перешкод для перерахунку пенсії з 75% до 89% законодавством визначено не було. Відповідний стаж позивача дозволяв здійснювати такий перерахунок.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 за №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

В подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 за №1166-VII, який набрав чинності 19.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (на підставі якої позивачеві обраховано спірний розмір пенсії), згідно яких цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).

Таким чином, з 19.04.2014 положення частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.

Отже, на час перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до вказаної статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 за результатом розгляду зразкової справи № 240/5401/18 дійшла висновку про те, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Постанови №103 протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 89% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, відтак слід зобов`язати відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 89 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.

Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд зазначає наступне.

Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України № 2235-III «Про громадянство України» заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.

В частині 2 статті 2 Закону України № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.

Згідно з частиною 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Системний аналіз вказаної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає. Такого особливого визначення правовідносин, яке врегульовано положеннями частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, не міститься в жодній із статей Закону №1788-ХІІ і Закону №1058-ІV. Умовами застосування вказаної норми права є дії органу пенсійного фонду, який повинен був самостійно здійснити правильний перерахунок пенсії, без активних дій пенсіонера.

З огляду на особливість спірних правовідносин і фактичних обставин, твердження відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків, визначених Великою Палатою Верховного Суду в судовому рішенні в справі №510/1286/16-а, предмет судового розгляду якої стосувався особи, якій пенсію призначено як державному службовцю, є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 89% до 70% сум відповідного грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 89 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.