Рішення № 100783173, 02.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Справа № 280/8075/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні періоду роботи з 02.03.1992 по 30.05.1994 до пільгового страхового стажу, передбаченого Списком №1;

зобов`язати відповідача зарахувати позивачу період роботи з 02.03.1992 по 30.05.1994 до пільгового страхового стажу, передбаченого Списком №1, з подальшим перерахунком його пенсії з дати її призначення – 28 травня 2021 року.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що з 25.05.2021 перебуває на обліку та отримує пенсію призначену ГУ ПФУ в Запорізькій області, проте як йому стало відомо, період роботи з 02.03.1993 по 30.05.1994 на ТОВ «Ювенергочорметремонт» не зараховано позивачем до пільгового стажу за Списком №1. Посилається на приписи ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 3, 4.2, 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, та наголошує, що аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. На підставі вищевикладеного наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 07.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 01 жовтня 2021 року надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. №56835), у якому посилається на приписи ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пояснює, що період роботи позивача з 02.03.1993 по 30.05.1994 на ТОВ «Ювенергочорметремонт» не можливо зарахувати до пільгового стажу по Списку №1, оскільки необхідно надати атестацію робочого місця та оригінал уточнюючої довідки про підтвердження спеціального стажу за вказаний період. На підставі вищевикладеного, зауважує, що позивачу не було зараховано до стажу період роботи з 01.08.1992 по 30.05.1994 та роз`яснено процедуру, порядок звернення для зарахування стажу до пенсії, якої позивач не став дотримуватись і звернувся до суду, у зв`язку із чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 18.07.1985, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема:

- 02.03.1992 прийнятий на Запорізьке підприємство «Ювенергочорметремонт» електромонтером 4 розряду по ремонту електрообладнання в сталеплавильному прокатному цеху заводу «Дніпроспецсталь» (наказ № 8 від 02.03.1992, запис №10);

- 30.05.1994 – звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ №56 від 30.05.1994, запис №12).

Так, довідкою ТОВ «Ювенергочорметремонт» № 7 від 26.05.2016 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що позивач з 02.03.1992 по 30.05.1994 був зайнятий повний робочий день ремонтом металургійного обладнання в місцях його встановлення, на ділянках (робочих місцях) діючих виробництв, де основні робочі, які ведуть технологічний процес користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, що передбачено Списком № 1 розділ 3 підрозділ 2а, шифр 1030200а-1753а; 1030300а-1753а, Постанова КМУ № 162 від 11.03.1994. Атестація робочого місця проведена відповідно до: наказу №43 від 05.07.1994 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», робота зареєстрована в Державній експертизі умов праці в Запорізькій області, Реєстраційний номер 3-000483 від 13.06.1996; наказу №34 від 15.12.2000 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», робота зареєстрована в Державній експертизі умов праці в Запорізькій області, Реєстраційний номер П-3-00048-3 від 06.03.2001; наказу №104 від 29.12.2005 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці»; наказу №20 від 14.12.2010 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці».

Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 28.05.2021 отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій вимагав здійснити перерахунок його пенсії з дати її призначення – 28.05.2001 шляхом зарахування періоду роботи з 02.03.1992 по 30.05.1994 включно у ТОВ «Ювенергочорметремонт» до пільгового стажу за Списком №1.

Однак, листом від 29.07.2021 №10034-10022/П-02/8-0800/21 відповідач із посиланням на п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», п. 1, 4 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, повідомив, що позивачу необхідно за період роботи на ТОВ «Ювенергочорметремонт» з 01.08.1992 по 30.05.1994 надати атестацію робочого місця та надати оригінал уточнюючої довідки про підтвердження спеціального стажу за період роботи 02.03.1992 по 30.05.1994.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (надалі по тексту - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі по тексту - Закон №1058-ІV).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є насамперед наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку.

Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Положеннями статті 56 Закону №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів. Уточнююча довідка з підприємства надається лише у випадку відсутності записів у трудовій книжці.

Відповідачем встановлено та не є спірним, що відповідно до трудової книжки та наданих документів позивачем, його загальний страховий стаж становить 42 роки 11 місяців 29 днів, з яких до пільгового стажу роботи за Списком №1 зараховано 6 років.

Так, у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача зарахувати йому період роботи з 02.03.1992 по 30.05.1994 до пільгового страхового стажу, передбаченого Списком №1, разом із тим з листа-відповіді від 29.07.2021 №10034-10022/П-02/8-0800/21 та відзиву на позовну заяву вбачається, що позивачу не було зараховано до пільгового стажу період роботи з 01.08.1992 по 30.05.1994, що саме позивачем не спростовано.

Таким позовні вимоги в частині зарахування позивачу періоду роботи з 02.03.1992 по 31.07.1992 до пільгового страхового стажу, передбаченого Списком №1, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Тобто, спірним у даному випадку є зарахування періоду роботи з 02.03.1992 по 30.05.1994 на ТОВ «Ювенергочорметремонт» через відсутність вчасного проведення підприємством атестації робочих місць робочих місць.

Щодо посилань відповідача про проведення атестації робочих місць, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Згідно з пунктами 1, 2, 4, 9, 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Так, суд зазначає, що довідка ТОВ «Ювенергочорметремонт» № 7 від 26.05.2016 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній містить інформацію про те, що позивач у спірний період працював повний робочий день та був зайнятий ремонтом металургійного обладнання в місцях його установки, на ділянках діючих виробництв, де основні робочі мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. Зазначена довідка містить посилання на Списком 1 розділ 3 підрозділ 2а, 3а- 1030200а-1753а; 1030300а-1753а, - Постанови КМУ №162 від 11.03.1994.

Також судом було встановлено та сторонами не спростовується, що первинна атестація робочого місця позивача за Списком № 1 була проведена згідно із наказом від 05.07.1995 №43. Наступна атестація робочого місця позивача була проведена згідно із наказами від 15.12.2000 №34, від 29.12.2005 №104, від 14.12.2010 №20.

Крім того, факт роботи позивача у спірний період на зазначеній посаді підтверджено записами трудової книжки, яка в силу приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи ту обставину, що відповідачем не заперечується факт роботи позивача на посаді електромонтера по ремонту електрообладнання в сталеплавильному прокатному цеху у період з 01.08.1992 по 30.05.1994, суд приходить до висновку, що незарахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу позивача лише через порушення роботодавцем терміну проведення чи/або не проведення чергової атестації робочих місць є необґрунтованим, адже доказів того, що у зазначений вище період на даному підприємстві докорінно змінились умови і характер праці за посадою електромонтер, представником відповідача не надано, а матеріали справи не містять.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивачу не було зараховано до стажу період роботи з 01.08.1992 по 30.05.1994 та роз`яснено процедуру, порядок звернення для зарахування стажу до пенсії, зокрема необхідність надання атестації робочого місця та оригіналу уточнюючої довідки про підтвердження спеціального стажу за вказаний період, якої позивач не став дотримуватись і звернувся до суду, оскільки як встановлено судом та не заперечено відповідачем 25.05.2021 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №12 ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою встановленого зразка про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, до якої було додано весь пакет документів, у тому числі оригінал довідки ТОВ «Ювенергочорметремонт» № 7 від 26.05.2016 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивачем було дотримано форму звернення та надано до територіального управління Пенсійного фонду України всі необхідні документи для зарахування спірного періоду роботи на посаді електромонтера в ТОВ «Ювенергочорметремонт». Отже, відмовляючи позивачеві у зарахуванні періоду роботи з 01.08.1992 по 30.05.1994 до пільгового страхового стажу, передбаченого Списком №1, відповідач діяв протиправно.

Згідно з приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 681,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 77, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового страхового стажу за Списком №1 періоду його роботи з 01.08.1992 по 30.05.1994.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період його роботи з 01.08.1992 по 30.05.1994 до пільгового стажу за Списком №1, здійснивши перерахунком його пенсії з дати її призначення – 28 травня 2021 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 681,00грн. (шістсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак