Рішення № 100782588, 02.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/9254/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №67 від 08.05.2020 року про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019 року у зв`язку із смертю її сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження військової служби помер її син військовослужбовець ОСОБА_2 .. Позивачем було подано заяву про виплату одноразової грошової допомоги до якої додано пакет документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її сина. Проте, відповідачем прийнято рішення №67 від 08.05.2020 року, яким документи повернуто на доопрацювання. Вказане рішення обгрунтоване тим, що в акті службового розслідування Військової частини А3091 зазначено, що ОСОБА_2 на час смерті не перебував у стані алкогольного сп`яніння, тоді як відповідно до листа Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 21.11.2019 року №81 у крові померлого виявлено етиловий спирт у концентрації 0,87%. Тому, Комісією повернуто документи до Житомирського обласного військового комісаріату з подальшим зверненням до Військової частини А3091 щодо внесення змін до акта службового розслідування. Крім того, Комісія вказала на необхідність з`ясувати через органи судово-медичної експертизи чи є смерть ОСОБА_2 від гострого панкреатиту наслідком вживання алкоголю. Позивач вважає таке рішення протиправним, а тому за захистом порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 29.07.2020 року.

Відповідач, скориставшись своїм правом, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що у висновках комісії, яка проводила відповідне службове розслідування зазначається, що прапорщик ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, однак, витяг з протоколу 11 Регіональної військово-лікарської комісії від 03.01.2020 №4 свідчить, що захворювання колишнього військовослужбовця, прапорщика ОСОБА_2 , одержане ним під час проходження військової служби: "Гострий панкреатит. Етиловий спирт у крові 0,87% у сечі 1, 65%", що послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №2439, виданим 03.09.2019 року. Таким чином, акт службового розслідування і медичні висновки суперечать між собою, а це згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, являється підставою для повернення документів на доопрацювання, так як матеріали службового розслідування після отримання висновків експерта потребують уточнення. Відповідач стверджує про правомірність дій Міністерства оборони України щодо повернення документів на доопрацювання.

Представник позивача, у свою чергу, подав до суду пояснення, у яких відмітив, що витягом з протоколу 11 Регіонального ВЛК від 03.01.2020 року підтверджується, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 пов`язані з проходженням ним військової служби. Таким чином, 11 Регіональна ВЛК в протоколі від 03.01.2020 року не надавала самостійну оцінку причині смерті ОСОБА_2 , а лише описала (переписала) обставини, зазначені в медичних документах щодо причини смерті і підтвердила, що смерть ОСОБА_2 пов`язана із проходженням ним військової служби. Лікарським свідоцтвом про смерть №2439 від 03.09.2019, виданим Бердичівським міжрайонним відділенням судового-медичної експертизи Житомирської облдержадміністрації підтверджується, шо смерть ОСОБА_2 настала внаслідок гострого панкреатиту. Інші суттєві зміни, які сприяли смерті, але не пов`язані із захворюванням чи його ускладненням, але безпосередньо є причиною смерті - відсутні, отруєння і травми - відсутні. Представник позивача вважає, що матеріалами справи підтверджується, що смерть ОСОБА_2 не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння, цей стан не є причиною його смерті.

29.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 02.09.2020 року у зв`язку із поданим клопотанням відповідача.

02.09.2020 року протокольною ухвалою суду, підготовче засідання відкладена на 16.09.2020 року у зв`язку із поданим клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

16.09.2020 року підготовче засідання відкладено на 30.09.2020 року з тих підстав, що суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

30.09.2020 року у зв`язку із поданим клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 28.10.2020 року.

28.10.2020 року підготовче засідання відкладено на 10.11.2020 року у зв`язку з поданим клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року підготовче провадження закрито, призначено розгляд справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 02.12.2020 року. Викликано у судове засідання для допиту судово-медичного експерта ОСОБА_3

02.12.2020 року судове засідання не відбулось, у зв`язку з поданим клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату. Чергове судове засідання у справі призначено на 20.01.2021 року.

20.01.2021 року у зв`язку з поданим клопотанням судово-медичного експерта, судове засідання відкладено на 04.02.2021 року

04.02.2021 року у судовому засіданні суд заслухав пояснення експерта ОСОБА_3 , який підтвердив, що на момент смерті ОСОБА_2 в крові останнього встановлено етиловий спирт в концентрації 0,87 % у сечі у концентрації 1,65%.

Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити його клопотання та витребувати у Військової частини А3091 уточнений акт службового розслідування щодо причин та обставин смерті ОСОБА_2 .

У зв`язку з необхідністю витребування у військової частини А3091 уточненого акту службового розслідування щодо причин та обставин смерті ОСОБА_2 судове засідання відкладено на 18.03.2021 року.

05.03.2021 року на адресу суду надійшов уточнений акт службового розслідування щодо причин та обставин смерті ОСОБА_2

18.03.2021 року судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 14.04.2021 року.

14.04.2021 року судове засідання відкладено на 28.04.2021 року у зв`язку з поданим клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

28.04.2021 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19.05.2021 року.

19.05.2021 року протокольною ухвалою суду вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , який 28.07.1998 року був призваний Бердичівським РВК Житомирської області на військову службу в Збройні сили України.

28.11.1998 року ОСОБА_2 присвоєно військове звання-прапорщик, а з 14.02.2019 року він займав посаду техніка інформаційно-телекомунікаційного вузла у Військовій частині А3091, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 .

На підставі наказу військової частини А3091 від 05.08.2019 року №189 ОСОБА_2 надано щорічну основну відпустку з 05.08.2019 року по 12.09.2019 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть №2439 від 03.09.2019 року, виданого Бердичівським міжрайонним відділенням судово-медичної експертизи Житомирської облдержадміністрації, ОСОБА_2 помер в результаті гострого панкреатиту.

Згідно з актом проведення службового розслідування за фактом смерті ОСОБА_2 від 10.09.2019 року (форма НВ-2), складеного військовою частиною А3091, смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 на території домоволодіння по АДРЕСА_1 . Цього ж дня, близько 18:00 год. ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_4 , приїхавши до села, знайшли біля свого будинку тіло ОСОБА_2 без ознак життя. Хвороба, що призвела до смерті і причина смерті ОСОБА_2 - гострий панкреатит. Технічних, організаційних, психофізіологічних причин смерті Комісія не вбачає. ОСОБА_2 на момент смерті не перебував в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин тощо. Особи, які допустили порушення законодавчих чи інших нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок - відсутні.

Згідно акту судового-медичного дослідження трупа (висновок судово-токсикологічної експертизи №2049 від 17.10.2019 року) у ОСОБА_2 виявлено у крові етиловий спирт у концентрації 0, 87%.

За результатом поданих позивачем документів комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про повернення документів до Житомирського обласного військового комісаріату на доопрацювання з подальшим зверненням до військової частини А3091 щодо внесення змін до акта службового розслідування, з тих підстав, що в акті службового розслідування Військової частини А3091 зазначено що ОСОБА_2 на час смерті не перебував у стані алкогольного сп`яніння, тоді як відповідно до листа Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 21.11.2019 року №81 у крові померлого виявлено етиловий спирт у концентрації 0,87%.

Незгода позивача із рішенням відповідача про направлення документів на доопрацювання, зумовила звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20 грудня 1991 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІІ.

Положеннями ст.41 Закону №2232-ХІІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Згідно з п.1 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

В силу ч.9 ст.163 вищезазначеного Закону порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно п.3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до п.4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби.

Пунктом 10 наведеного Порядку передбачено, що члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

- заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

- витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

- документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

- свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

- свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

- свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

- довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

- сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

- свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

- рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

- рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Відповідно до п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується зокрема членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

При цьому, суд зазначає, що така допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі нещасного випадку, що мав місце під час проходження служби.

Згідно з пунктом 10 Порядку від 25 грудня 2013 року № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи, зокрема: документ, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

Водночас, у відповідності до статті 16-4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року N 2232-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Аналогічні підстави для відмови у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги визначені у пункті 19 Порядку від 25 грудня 2013 року № 975.

Подання зазначених у пункті 11 Порядку від 25 грудня 2013 року № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у смерті внаслідок нещасного випадку, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року N 2232-XII (зокрема, коли нещасний випадок є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання відповідної допомоги.

В контексті наведеного, суд зауважує, що відповідно до пунктів 13, 15 Порядку від 25 грудня 2013 року № 975 уповноважений орган за результатом розгляду поданих документів може прийняте одне з двох рішень або висновок про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову у виплаті такої допомоги.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), у той же час, у протоколі №67 від 08.05.2020 відображено висновки комісії Міноборони, що документи слід повернути до Житомирського ОВК на доопрацювання, з огляду на суперечливість даних, які містяться в акті службового розслідування від 10.09.2019 року та листі Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 21.11.2019 року №81, оскільки відповідно до акту службового розслідування командира Військової частини А3091 від 10.09.2019 причиною смерті ОСОБА_2 став гострий панкреатит та відповідно до листа Бердичівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи від 21.11.2019 року №81 в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт (0,87%).

Суд зазначає, що дослідженню у цій справі підлягає саме законність прийнятого рішення, тобто, чи прийнято таке у межах та у спосіб визначених законодавством повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем одне із передбачених законодавцем рішень за результатами розгляду питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги не прийнято. Тобто, має місце факт ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноваження.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неприйняття за результатами розгляду заяви позивача передбаченого чинним законодавством рішення і зобов`язати Міністерства оборони України розглянути заяву по суті з прийняттям відповідного рішення, що відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення позивача в правах.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №747/678/16-а, від 15.01.2020 у справі №825/987/16, який в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як матері загиблого військовослужбовця, суд зазначає, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у спірних правовідносинах відповідач не приймав рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги як матері загиблого військовослужбовця та не надавав оцінку поданим позивачем документам, зокрема, не встановлював наявність або відсутність підстав для призначення позивачу такої допомоги з огляду на обставини загибелі (смерті) її сина.

Враховуючи викладені обставини та наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ: 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Житомирський обласний військовий комісаріат (вул. С. Параджанова, 4, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 07873079) про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо прийняття за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 рішення відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути подані ОСОБА_1 документи для отримання одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 листопада 2021 року.

Суддя Р.М.Шимонович