Рішення № 100782415, 03.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року м. Житомир справа №240/8851/21

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яркон" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області від 12.05.2021 №526-П про проведення фактичної перевірки ТОВ "Яркон";

- стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" сплачені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у наказі ГУ ДПС у Житомирській області від 12.05.2021 №526-п міститься лише посилання на статті Податкового кодексу України, але конкретно не вказано інформації, яка свідчить про можливі факти порушення ТОВ "Яркон" податкового законодавства. Відсутня також інформація про надходження будь-яких повідомлень від державних органів про факти, які можуть слугувати підставою для проведення фактичної перевірки.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Через відділ документального забезпечення суду від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначає, що лист ДПС України від 06.05.2021 №10520/7/99-00-09-02-03-07 містить відомості про порушення ТОВ "Яркон" законодавства у сфері виробництва і обігу пального, на підставі чого законом передбачено проведення фактичної перевірки. Даний лист містить перелік підприємств, прийнятий за результатами засідання Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №29 з питань протидії незаконному обігу пального, на якому доручено провести інвентаризацію відповідності даних про резервуари/ємності та їх кількість на території акцизних складів, що використовуються в місцях оптової торгівлі пальним суб`єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, а також залишків пального у таких резервуарах/ємностях шляхом здійснення фактичних перевірок місць оптової торгівлі пальним.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що зміст листа Державної податкової служби України від 06.05.2021 № 10520/7/99-00-09-02-03-07 також не містить жодних фактів конкретних порушень позивачем податкового законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих представниками сторін письмових пояснень, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 13.05.2021 на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 12.05.2021 №526-п працівники Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області прибули для проведення фактичної перевірки на автозаправну станцію Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон", яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Східна, 88/2.

З наказом Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 12.05.2021 №526-п було ознайомлено заступника директора ТОВ "Яркон" Орлика Ю.Ю., а також надано направлення на перевірку Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, а саме: від 13.05.2021 №1322; від 13.05.2021 №1326; від 13.05.2021 №1329.

З Додатку №8 до наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12.05.2021 № 526-п вбачається, що метою проведення перевірки є дотримання вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, за період з 01.07.2019 по дату закінчення перевірки.

Позивачем було відмолено у допуску працівників ГУ ДПС у Житомирській області для проведення фактичної перевірки у зв`язку із відсутністю законних підстав, про що складено акт про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки, у тому числі допуску до територій приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У межах даних правовідносин спірним питанням є застосування підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України як підстави для проведення фактичної перевірки позивача.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок та підстави проведення фактичних перевірок встановлений статтею 80 ПК України. Зокрема, відповідно до пунктів 80.1 та 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, за наявності хоча б однієї з підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2.);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5).

Зі змісту спірного наказу слідує, що призначена фактична перевірка мала проводитись з метою перевірки дотримання вимог законодавства в частині обліку, ліцензування, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального за період з 01.07.2019 по дату закінчення перевірки.

Наведена у спірному наказі мета проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з положеннями підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, в якому визначені цілі такого виду перевірок.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Позивач стверджує про невідповідність спірного наказу цим вимогам, оскільки, на його думку, в ньому не зазначені підстави для її проведення, а здійснено лише загальне посилання на пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, як на підставу для проведення фактичної перевірки.

Позиція позивача полягає в тому, що ці правові норми передбачають у якості підстави для проведення фактичної перевірки наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі або про вчинені порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Проаналізувавши положення ст. 80 ПК України, суд дійшов висновку, що передбачені у пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов`язані виключно із фактом отримання конкретної інформації про можливі або про вчинені порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства.

Оскаржуваний наказ такої інформації не містить.

Посилання відповідача на лист ДПС України від 06.05.2021 №10520/7/99-00-09-02-03-07 не спростовують висновку про невідповідність оскаржуваного наказу вимогам, які висуваються до його змісту, оскільки цей лист містить лише загальне доручення провести інвентаризацію відповідності даних про резервуари/ємності та їх кількість на території акцизних складів, що використовуються в місцях оптової торгівлі пальним суб`єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, а також залишків пального у таких резервуарах/ємностях шляхом здійснення фактичних перевірок місць оптової торгівлі пальним.

Тобто його зміст стосується виключно суб`єктів господарювання, які пов`язані фактом отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, а не фактом ідентифікованих порушень.

Крім того, в оскаржуваному наказі немає жодних посилань навіть на цей лист, що виключало можливість суб`єкта господарювання однозначно визначитись щодо варіантів своєї поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ від 12.05.2021 №526-П не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Частинами першої та другої статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 13.05.2021, товариством під час звернення з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" (вул. Східна, 88/2, м. Житомир, 10030, код ЄДРПОУ 31678214) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Житомирській області від 12.05.2021 №526-П про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.11.2021.

Суддя Н.М. Майстренко