Рішення № 100782154, 03.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 р. Справа№200/6598/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2021 року засобами поштового зв`язку позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не врахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду з 01.04.1976 по 05.05.1979 па посаді помічника епідеміолога Кіровській санепідемстанції Кримської області, з 01.01.2004 по 16.03.2011, та з 01.08.2012 по 30.06.2016 на посаді лікаря-бактеріолога баклабораторії Авдіївської центральної міської лікарні при перерахунку пенсії;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 22.03.2021 з урахуванням стажу роботи з 01.04.1976 по 05.05.1979 на посаді помічника епідеміолога Кіровській санепідемстанції Кримської області, з 01.01.2004 по 16.03.2011 та з 01.08.2012 по 30.06.2016 на посаді лікаря-бактеріолога баклабораторії Авдіївської центральної міської лікарні, обчисленому в подвійному розмірі з дати подання заяви про перерахунок пенсії, а саме від 22.03.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно не зараховано до спеціального стажу роботи у сфері охорони здоров`я відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти позовних вимог з огляду на наступне. Період роботи позивача на посаді помічника епідеміолога Кіровській санепідемстанції Кримської області з 01 квітня 1976 року по 05 травня 1979 року не може бути зарахований до стажу у подвійному розмірі через те, що уточнююча довідка, яку надав позивач, не може бути прийнята до розгляду через відсутність номеру, дати видачі, штампу з зазначенням коду ЄДРПОУ, печатки та назви установи, яка видала цю довідку. Щодо періоду роботи у Авдіївської центральної міської лікарні на посаді лікаря-бактеріолога з 01 січня 2004 року по 16 березня 2011 року, та з 01 серпня 2012 року по 30 червня 2016 року, відповідач зазначив, що вищевказані періоди не можуть бути зараховані у подвійному відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 24 Закону України №1058-VI.

02 червня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

02 червня 2021 року від відповідача витребувані докази.

29 червня 2021 року розгляд справи призначено в судовому засіданні з повідомленням сторін на 15 липня 2021 року.

26 липня 2021 року Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області замінено його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

28 липня 2021 року розгляд справи продовжений за правилами загального позовного провадження.

28 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 жовтня 2020 року.

В період з 18 жовтня по 01 листопада 2021 року суддя Циганенко А.І.. перебував на лікарняному.

У судове засідання, призначене на 19 жовтня 2021 року, сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд вирішив розглянути справу в письмовому провадженні.

Дослідивши докази, письмові пояснення, викладені в заяві по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.8-12).

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком (а.с.40).

27 травня 2021 року позивач звернулась с заявою на ім`я начальника Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у якому просила, роз`яснити причин неврахування стажу роботи у повному розмірі за період роботи з 2004 року по 2015 роки у бактеріологічній лабораторії Авдіївської міської лікарні та причину відмови у перерахунку стажу у подвійному розмірі за період роботи в епідеміологічному відділі Кіровської райсанепидемстанції Кримської області за період 1976 по 1979 роки (а.с.13-14).

23 квітня 2021 року Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області листом за №177-181/Г-03/8-0582/21 роз`яснило позивачу, що періоди його роботи до 01 січня 2004 року будуть зараховані як до пільгового так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а періоди роботи після 01 січня 2004 року у подвійному розмірі будуть обчислені тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. 22 березня поточного року для перерахунку пенсії позивачем було надані наступні документи: заява, паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, довідка про роботу №17 від 18 березня 2021 року видана комунальним некомерційним підприємством «Авдіївська центральна міська лікарня», довідка про періоди роботи без номеру, дати видачі, підпису, печатки та установи. Після перерахунку пенсії було зараховано до стажу роботи у подвійному розмірі період з 01 листопада 1996 року по 31 грудня 2003 року на підставі довідки Авдіївської центральної міської лікарні. Щодо довідки про періоди роботи з 01 квітня 1976 року по 05 травня 1979 року у Кіровський санепідемстанції, відповідач зазначив, що вищевказана довідка не була взята до уваги оскільки вона не відповідає вимогам пункту 23 Порядку №637 та інструкції «Деякі питання документування управлінської діяльності» затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 (а.с.15).

У трудовій книжці позивача (а.с.16-20) за спірні періоди містяться наступні відомості щодо роботи на Кіровській санепідемстанції:

- 01 квітня 1976 року прийнята на посаду помічника епідеміолога (наказ №25/1 від 01 квітня 1976 року);

- 24 березня 1979 року звільнена з посади за власним бажанням (наказ №28 від 24 березня 2010 року).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з частиною 1статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника) призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина 1статті 10 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 цього ж Закону визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

З аналізу наведених норм вбачається, що особа має право на пільгове обчислення страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, лише за періоди роботи до 01.01.2004, а після 01.01.2004 пільговий порядок застосовується лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно з абзацом другим пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії: а) трудові: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку.

За правилами статті 60 Закону №1788-XII (у редакції, чинній з 15.08.2003) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За приписами пункту «е» статті 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що Законом № 1058-IV та Законом № 1788-XII встановлено вичерпний перелік видів пенсій і особі призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу у 2012 призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV.

Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, між ним та відповідачем виникли правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, які врегульовані саме на підставі норм вказаного Закону.

У свою чергу, позивач звернулася з позовом до суду про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи в подвійному розмірі період роботи з 01 січня 2004 року по 16 березня 2011 року та з 01 серпня 2012 року по 30 червня 2016 року в Авдіївській центральній міській лікарні на посаді лікаря-бактеріолога відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII, тобто з посиланням на Закон, за яким пенсія позивачу не призначалася.

Аналіз положень Закону № 1788-XII свідчить про те, що стаття 60 застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі саме цього Закону та враховується для обчислення пільгового стажу роботи.

Як зазначено вище, періоди трудової діяльності та інші періоди, що зараховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом №1058-IV (тобто до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Суд звертає увагу, що у даному випадку позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону № 1058-IV, а не за вислугу років відповідно до положень Закону №1788-XII, а тому у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відсутні підстави для зарахування періоду роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 329/553/17 та від 24.01.2019 у справі № 265/4648/14-а.

Отже, оскільки вирішення питання про зарахування позивачу періоду роботи з 01 січня 2004 року по 16 березня 2011 року та з 01 серпня 2012 року по 30 червня 2016 року у подвійному розмірі та здійснення у зв`язку з цим перерахунку пенсії може мати місце виключно при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років, а позивач пенсії за вислугу років не отримує та із заявою до відповідача про призначення пенсії за вислугу років не звертався, натомість їй призначена пенсія за віком, то відсутні підстави для зарахування цього періоду (після 01.01.2004) до стажу роботи у подвійному розмірі.

Щодо зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періоду з 01 квітня 1976 по 05 травня 1979 року, то суд виходить з наступного.

Згідно з Порядком №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, за приписами наведених пунктів уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

За результатами судового розгляду встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 , відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження стажу.

За наведених обставин та правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що роботу позивача у період з 01 квітня 1976 року по 05 травня 1979 року слід віднести до роботи, яка підлягає зарахуванню до страхового стажу у подвійному розмірі.

Щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок, то суд зазначає таке.

Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії регламентує стаття 45 Закону №1058-IV, зокрема, частина четверта цієї статті визначає строки перерахунку призначеної пенсії: перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

У спірному випадку позивач звернулася з заявою про перерахунок пенсії 22 березня 2021 року (а.с.160) та подала необхідні документи для перерахунку пенсії.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звернулася за перерахунком пенсії до відповідача з заявою 22 березня 2021 року, то відповідно до наведених положень статті 45 Закону №1058-IV перерахунок її пенсії має бути проведений з першого числа наступного місяця, тобто з 01 квітня 2021 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України.

З огляду на те, що страховий стаж ОСОБА_1 на посаді помічника епідеміолога у Кіровській санепідемстанції у період з 01 квітня 1976 року по 05 травня 1979 року підлягає зарахуванню до страхового стажу у подвійному розмірі, а дії відповідача щодо відмови у такому зарахуванні порушують права та інтереси позивача, то з метою їх відновлення у суду є всі підстави для зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 01 квітня 1976 року по 05 травня 1979 року у Кіровській санепідемстанції на посаді помічника епідеміолога до стажу роботи у подвійному розмірі, та з урахуванням останнього здійснити перерахунок пенсії за заявою позивача від 22 березня 2021 року, починаючи з 01 квітня 2021 року, а не з дати подання заяви, як просила позивач у позовній заяві.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не врахування до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду з 01 квітня 1976 року по 05 травня 1979 року па посаді помічника епідеміолога Кіровській санепідемстанції Кримської області.

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01 квітня 1976 року по 05 травня 1979 року у Кіровській санепідемстанції Кримської області на посаді помічника епідеміолога до стажу роботи у подвійному розмірі та з урахуванням цього здійснити перерахунок пенсії за заявою від 22 березня 2021 року, починаючи з 01 квітня 2021 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення складено 03 листопада 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко