Рішення № 100782133, 03.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 р. Справа№200/11359/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2021 року шляхом здавання на пошту позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дії за період з 2015 по 2019 роки в кількості 70 діб, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції 30 вересня 2019 року 429,00 грн.;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дії за період з 2015 по 2019 роки в кількості 70 діб, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції 30 вересня 2019 року 429,20 грн. в сумі 30044,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 30 вересня 2019 року звільнений зі служби в Національній поліції. Однак при звільненні йому протиправно не нарахована та не виплачена компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги поданих заперечень, відповідач зазначив, що компенсація за невикористані дні додаткової відпустки відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про Національну поліцію» законодавством не передбачена. Крім того, дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на позивача, як на поліцейського, не розповсюджується.

07 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07 вересня 2021 року від відповідача витребувані докази.

В період з 18 жовтня по 01 листопада 2021 року суддя Циганенко А.І. перебував на лікарняному.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с.11-12).

В період з 07 листопада 2015 року по 30 вересня 2019 року ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 17 серпня 2015 року, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій (а.с.10).

Відповідно до довідки відповідача від 11 серпня 2021 року №3053/12/03-2021 під час проходження служби додаткова відпустка за 2015-2019 роки, як учаснику бойових дій, позивачу не надавалась (а.с.6).

Відповідно до довідки відповідача від 20 вересня 2021 року №1314 розмір грошового забезпечення позивача на день звільнення складає 12875,92 грн., середньоденний розмір грошового забезпечення на день звільнення – 429,20 грн. (а.с.29).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Щодо компенсації за невикористані додаткові оплачувані відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі – Закону №580-VIII)

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Статтею 60 Закону №580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 92 цього Закону, поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Статтею 93 Закону №580-VIII передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Відповідно до статті 93 Закону №580-VIII тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Статтею 4 Закону України від 05 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон №504/96-ВР) передбачено наступні види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

06 червня 2015 року набрав чинності Закону України від 14 травня 2015 року №426-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» яким Закон №504/96-ВР був доповнений статтею 16-2, відповідно до якої учасникам бойових дій […] надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України від 2 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон №3551-XII) учасники бойових дій мають пільгу у вигляді одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення поліцейських врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі - Порядок №260), який набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Приписами пункту 8 розділу III Порядку №260 визначено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.

За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Положеннями Закону №580-VIII визначені підстави та умови отримання відпустки поліцейськими. Наведеним законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому положеннями цього закону не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році.

Вказані вище норми в сукупності свідчать про те, що у випадку звільнення поліцейського – учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та статтею 12 Закону №3551-ХІІ.

З огляду на зміст пункту 12 частини 1 статті 12 Закону №3551-ХІІ державою гарантується надання учасникам бойових дій пільг, зокрема, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати, строком 14 календарних днів на рік.

Тобто, зазначеною вище нормою фактично встановлюють право особи, яка є учасником бойових дій, на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів кожного року.

Положення Закону №3551-ХІІ не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 7 травня 2020 року у справі №360/4127/19, від 31 травня 2021 року у справі №200/13348/19-а.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання грошової компенсації за невикористану ним додаткову відпустку як учаснику бойових дій, що передбачена статтею 12 Закону №3551-ХІІ , за період служби з дня отримання ним статусу учасника бойових дій (тобто, з дня виникнення права на таку відпустку)

Оскільки право позивача на компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як учасника бойових дій, порушено, тому воно підлягає відновленню в судовому порядку.

Суд зазначає, що розрахунок позивача про кількість невикористаних календарних днів додаткової відпустки є помилковим.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної та додаткової відпустки, немає.

Механізм розрахунку кількості днів (с округленням) та суми компенсації за не використану відпустку був описаний Міністерством праці та соціальної політики України у листі від 24.06.2011 №208/13/116-11 «Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток»

Відповідно до статі 16-2 Закону №504/96-ВР та статі 12 Закон №3551-XII учасникам бойових дій надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Згідно з частиною 3 статті 91 Закону №580-VIII для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Позивач був прийнятий на роботу в Національну поліції 07 листопада 2015 року.

Кількість невикористаних календарних днів додаткової відпустки за 2015 рік слід визначати за наступним алгоритмом.

Кількість відпрацьованих днів – 40 (листопад – 17, грудень – 23)

Визначаємо кількість днів додаткової відпустки, які припадають на один календарний день без врахування святкових і неробочих днів в цілому за рік:

14 календарних днів відпустки : (365 - 10) = 0,0394 календарних дня.

Потім одержаний результат множимо на кількість календарних днів без врахування святкових і неробочих днів, відпрацьованих позивачем у робочому періоді з 07 листопада по 31 грудня 2015 року включно.

Кількість днів додаткової відпустки в 2015 році становитиме (з урахуванням правил округлення) 4 календарних дня (0,0394 * 40).

Кількість невикористаних календарних днів додаткової відпустки за 2019 рік слід визначати за таким же алгоритмом.

Кількість відпрацьованих днів – 186 (січень – 20, лютий – 20, березень – 22, квітень – 19, травень – 21, червень – 20, липень – 21, серпень – 22, вересень – 21).

Визначаємо кількість днів додаткової відпустки, які припадають на один календарний день без врахування святкових і неробочих днів в цілому за рік:

14 календарних днів відпустки : (365 - 10) = 0,0394 календарних дня.

Потім одержаний результат множимо на кількість календарних днів без врахування святкових і неробочих днів, відпрацьованих позивачем у робочому періоді з 01 січня по 30 вересня 2019 року включно.

Кількість днів додаткової відпустки в 2019 році становитиме (з урахуванням правил округлення) 7 календарних дня (0,0394 * 186).

Таким чином, кількість днів додаткових відпусток за 2015 – 2019 роки становить 53 календарних дня:

2015 рік – 4; 2016 рік – 14; 2017 – 14; 2018 – 14; 2019 – 7.

На день звільнення зі служби позивач середньоденний розмір грошового забезпечення складав 429,20 гривень (а.с. 29).

Отже, розмір компенсації за не використані дні додаткової відпустки складає 22747,60 гривень (53*429,20).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у не нарахуванні та не виплаті позивачу грошової компенсації за не використані 53 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дії за період з 2015 по 2019 роки, та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за не використані 53 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дії за період з 2015 по 2019 роки в сумі 22747,60 гривень.

Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області, яка полягала у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за не використані 53 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дії за період з 2015 по 2019 роки.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані 53 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дії за період з 2015 по 2019 роки в сумі 22747 (двадцять дві тисячі сімсот сорок сім) гривень 60 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складений 03 листопада 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко