Рішення № 100782086, 01.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2021 р. Справа№200/8001/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі: Зурабашвілі А.О.

за участю сторін:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Кододової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення від 05.05.2020 року №0078335404,-

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2020 року позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ:00191678, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Митрополитська, 177а) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44070187, адреса: вул. Італійська (Центральний район), будинок 59, місто Маріуполь, Донецька обл., 87515) про скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДПС у Донецькій області за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість №0078335404 від 05.05.2020 року на суму 100000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатом проведеної камеральної перевірки з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014р. від 21.04.2015р. №9081819202, липень 2014р. від 22.04.2015р. №9081822909 складено акт перевірки від 10.04.2020р. № 1951/05-99-54-04 та прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення з підстав порушення позивачем вимог ст. 126 Податкового кодексу України щодо порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за затримку на 1806. 1805 календарних днів сплати грошового зобов`язання.

На підставі вказаного акту сформовано податкове повідомлення-рішення від 05.05.2020 року №0078335404. Комунальне підприємство не погоджується з даними висновками та податковим повідомленням-рішенням, посилаючись на те, що не дивлячись на той факт, що юридичною адресою підприємства є м. Маріуполь, фактичним місцезнаходженням апарату управління підприємства залишається м. Донецьк. Зазначає, що м. Маріуполь, де позивач перебуває на обліку як платник податків у СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровськ МГУ ДФС, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, а м. Донецьк, де позивач фактично здійснює свою діяльність, входить до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Крім того, позивач зазначає, що обставини, за яких у позивача фактично виникла неспроможність своєчасно подати в установлені строки податкову (митну) декларацію, є обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини). Також зазначає, що підприємством були отримані сертифікати Торгово-промислової палати України №№ 1735, 1736 про настання обставин непереборної сили від 25 листопада 2014 року № 5270/05-4 та від 25 листопада 2014 року № 5268/05-4 та висновок Донецької торгово-промислової палати від 3 липня 2014 року № 2005/12.12-03, яким засвідчено факт настання форс-мажорних обставин з 10 червня 2014 року щодо провадження господарської діяльності на території Донецької області та дотримання нормативно - правових актів України, що стосуються справлення і сплати податків та обов`язкових платежів. Таким чином, позивач вважає, що сертифікат Торгово-промислової палати є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

Представник відповідача надав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що за результатами перевірки комунального підприємства встановлені порушення, які полягали в тому, що позивачем порушено строки сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року від 21.04.2015 року № 9081819202, липень 2014р. від 22.04.2015р. №9081822909 КП «Компанія «Вода Донбасу», чим порушено вимоги п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Відповідач вважає, що погашення податкових зобов`язань відбувалося з порушенням граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань, визначених самостійно платником податків у деклараціях з податку на додану вартість, тому до позивача правомірно застосовані штрафні санкції. Щодо наявних у позивача сертифікатів Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили відповідач зазначає, що форс-мажорні обставини, в результаті яких настали обставини щодо не можливості виконання податкових та/чи інших зобов`язань/обов`язків засвідчуються податковим органом за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору. Податковий орган на підставі «Порядку та умов надання платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань або податкового боргу», що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 571, розстрочує або відстрочує таке зобов`язання. Відповідач зазначає, що позивач із заявою про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань або про продовження граничних строків для сплати узгоджених податкових зобов`язань до податкового органу не звертався. Також звертає увагу суду на те, що сертифікати Торгово-промислової палати України №№ 1735-1736, що видані позивачу 25 листопада 2014 року не стосуються своєчасності та повноти податків та зборів. На думку відповідача наявні у позивача сертифікати не звільняють від сплати податків та обов`язків у зв`язку з дією форс-мажорних обставин з тих підстав, що на підставі такого сертифікату податкові органи приймають лише рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань або податкового боргу, списання безнадійного податкового боргу, продовження граничних термінів для подання податкової декларації й інших документів. Підсумовуючи, відповідач вказує на те, що позивач задекларувавши узгоджене податкове зобов`язання не сплатив його у встановлені законодавством строки, що й спричинило до зростання податкового боргу у зв`язку з його несплатою.

13.11.2020 року позивачем надано суду відповідь на відзив відповідача, де посилаючись на норми ст. 76 та ст. 102 Податкового Кодексу України, вважає, що строк на проведення камеральної перевірки з декларації №9081819202 сплинув 21 травня 2015 року, оскільки декларацію позивачем було подано 21 квітня 2015 року, та строк на проведення камеральної перевірки з декларації №9081822909 сплинув 03 вересня 2015 року, оскільки декларацію позивачем було подано 03 серпня 2015 року, а в разі застосування строку 1095 днів строк сплинув 20 травня 2018 року, 02 жовтня 2018 року.

Також позивач заперечує проти тверджень відповідача щодо не подачі заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань або продовження граничних строків для сплати узгоджених податкових зобов`язань, оскільки позивачем 11 червня 2019 року було надано відповідачу заяву та графік погашення заборгованості з податку на додану вартість. Дана заява разом із графіком відповідачем була отримана 13 червня 2019 року. Крім того, позивачем на виконання вищевказаної заяви за період з червня 2019 року по жовтень 2020 року було сплачено 6 900 000 грн.

Ухвалою від 01 вересня 2020 року залишено без руху позовну заяву позивача та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків.

23 вересня 2020 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач виконав вимоги ухвали суду від 01 вересня 2020 року, чим усунув її недоліки.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року відкрите провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання на 21.10.2020 року.

21.10.2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.11.2020 року.

Ухвалою суду від 18.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2020 року.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/8000/20-а.

Ухвалою суду від 09.09.2021 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 09.09.2021 року.

Ухвалою суду від 09.09.2021 року замінено відповідача Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 43142826, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Італійська, 59) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП: 44070187, адреса: вул. Італійська (Центральний район), будинок 59, місто Маріуполь, Донецька обл., 87515).

Ухвалою суду від 09.09.2021 року залишено без руху позовну заяву позивача та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків.

27.09.2021 року позивач надав заяву про усунення недоліків позовної заяви та ухвалою суду від 04.10.2021р. продовжено розгляд адміністративної справи та призначено судове засідання на 01.11.2021 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ:00191678, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Митрополитська, 177а), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, зареєстрований у якості юридичної особи 03.09.2007 року, та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44070187, адреса: вул. Італійська (Центральний район), будинок 59, місто Маріуполь, Донецька обл., 87515), є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року від 21.04.2015 року № 9081819202, липень 2014р. від 22.04.2015р. №9081822909, за результатами якої складено акт від 10.04.2020р. № 1951/05-99-54-0400191678.

Згідно висновків акту перевірки встановлено несвоєчасність сплати суми узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2014 року від 21.04.2015 року № 9081819202, липень 2014р. від 22.04.2015р. №9081822909 у загальній сумі 500000 грн. із затримкою більше 30 календарних днів, чим порушено п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. (т.1 а.с. 53-54).

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2020 року №0078335404 про застосування штрафних санкцій у розмірі 100000 грн. на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання у розмірі 2937119 грн. з податку на додану вартість. (у розмірі 20%). (т.1 а.с.6).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем використано право на досудове врегулюванням спору шляхом оскарження податкового повідомлення-рішення до податкового органу вищого рівня.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення до Державної податкової служби України рішенням ДПС України від 07.07.2020 року № 21177/6/99-00-06-02-05-06 скаргу залишено без задоволення та спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін (т.1 а.с.8-11).

Як вбачається з матеріалів справи, 25 листопада 2014 року Торгово-промисловою палатою України позивачу видані Сертифікати № 5270/05-4 та № 5268/05-4, якими засвідчено факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору) для Комунального підприємстваКомпаніяВода Донбасута зазначено, що при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються оправлення та сплати податків та обов`язкових платежів та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. (т.1 а.с. 12-15).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок та строки сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість визначені розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що податкова декларація за червень 2014 року від 21.04.2015р. №9081819202 була подана до податкового органу 21 квітня 2015 року та декларація за липень 2014 року від 22.04.2015р. №9081822909 була подана до податкового органу 03 серпня 2015 року у сумі 5000000 грн., тобто з пропуском 30-ти денного терміну.

Згідно з пунктом 113.3 статті 113 вказаного Кодексу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 114 Податкового кодексу передбачено, що граничні строки застосування штрафних санкцій до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього кодексу.

Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Під час застосування статті 102 ПК України Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, що приписи пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України пов`язують початок перебігу строку давності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Наведену правову позицію викладено в постановах Верховного суду від 5 липня 2019 року у справі № 820/11541/13-а, від 29 січня 2019 року у справі № 820/495/18, від 2 жовтня 2018 року у справі № 820/3543/17, від 05 червня 2018 року у справі № 824/760/17-а, від 10 травня 2018 року у справі № 820/3544/17.

За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, податкова декларація №9081819202 подана 21 квітня 2015 року, податкова декларація №9081822909 позивачем подана 03 серпня 2015 року (з пропуском визначеного законодавством терміну, а спірне податкове повідомлення - рішення №0078335404, яким до позивача застосовано штрафні санкції, прийнято відповідачем 05 травня 2020 року, тобто поза межами строку, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Судом не приймаються доводи відповідача щодо тривалості податкового порушення в вигляді несвоєчасної сплати податкового зобов`язання, початок перебігу строку застосування штрафних санкцій з наступного дня за днем сплати податкового зобов`язання, оскільки наведені доводи не відповідають правовим висновкам Верховного Суду, які суд першої інстанції має враховувати під час прийняття рішення.

Застосування штрафних санкцій із порушенням строків їх нарахування свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0078335404 від 05 травня 2020 та наявність підстав для його скасування, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, який не містить вимогу щодо визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 05.05.2020 року №0078335404, суд вважає за необхідне для повного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог в частині визнання протиправним індивідуального акта.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вкладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ:00191678, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Митрополитська, 177а) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44070187, адреса: вул. Італійська (Центральний район), будинок 59, місто Маріуполь, Донецька обл., 87515) про скасування податкового повідомлення рішення від 05.05.2020 року №0078335404– задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 05.05.2020 року №0078335404 за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, відповідно до якого застосована штрафна санкція в сумі 100000,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44070187, адреса: вул. Італійська (Центральний район), будинок 59, місто Маріуполь, Донецька обл., 87515) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ:00191678, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Митрополитська, 177а) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 листопада 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 02 листопада 2021 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.А. Мозговая