Рішення № 100781647, 02.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Справа № 160/14783/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач-1), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на підставі заяви про призначення пенсії від 02.07.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три період проходження військової служби під час мобілізації та за контрактом з 20.02.2015 року по 02.07.2021 року за професією гірничого майстра підземного, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби під час мобілізації та за контрактом в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 12.03.2019 року по 14.05.2019 року, з 16.05.2020 року по 20.08.2020 року в стаж роботи за професією гірничого майстра підземного, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” згідно заяви про призначення пенсії з 02.07.2021 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідачем листом було відмовлено у призначенні пенсії та зазначено про відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, що ним були надані всі необхідні документи, що підтверджують стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Позивач зазначає, що відповідачами протиправно не було зараховано період проходження військової служби при частковій мобілізації до пільгового стажу в потрійному розмірі. Станом на момент звернення із заявою від 02.07.2021 року до відповідача про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням кратного обчислення періоду безпосередньої участі в АТО та періоду мобілізації (один місяць служби за три), позивач вважає, що має достатній стаж для призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» більш ніж 25 років. Професія позивача на посадах у шахті «ім. Благодатна» та ДВАТ «шахта Благодатна» віднесена до списку №1, пільговий характер праці підтверджується пільговими довідками, наданими разом із заявою про призначення пільгової пенсії. Вказане стало підставою для звернення до суду.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

21.09.2021 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подані пояснення, в яких зазначено, що скановану заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з доданими до неї документами засобами програмного забезпечення було передано до структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу за місцем проживання (реєстрації) особи, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Отже, електронна пенсійна справа позивача зберігається на базі централізованих інформаційних технологій, до якої в програмному комплексі “ППВП ПФУ” у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відсутній доступ. Повідомлення про направлення рішення про відмову в призначені пенсії на адресу заявника надсилається органом Пенсійного фонду України на обліку якого знаходиться особа відповідно до місця реєстрації проживання. Відповідно Головне управління не володіє інформацією щодо результатів розгляду заяви Позивача про призначення пенсії, позбавлено можливості надати суду будь-які пояснення з цього питання та копію електронної пенсійної справи позивача.

23.09.2021 року на офіційну електронну адресу суду та 29.09.2021 року засобами поштового зв`язку від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, в якій вказано, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

30.09.2021 року на офіційну електронну адресу суду та 04.10.2021 року засобами поштового зв`язку надійшло клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача в адміністративній справі №160/14783/21, а саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 року клопотання ОСОБА_1 про залучення співвідповідача в адміністративній справі №160/14783/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено; залучено в якості співвідповідача до участі в адміністративній справі №160/14783/21за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – відповідач-2).

19.10.2021 року від відповідача-1 надійшли письмові пояснення на уточнений позов, в яких підтримано позицію, викладену в раніше поданих до суду поясненнях.

26.10.2021 року на офіційну електронну адресу суду відповідачем-2 направлено відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було розглянуто заяву та пакет документів від 02.07.2021 року ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Пільговий стаж позивача на підземних роботах, згідно частини 3 статті 114 Закону №1058, становить 18 років 8 місяців 20 днів. Відповідно до наданих документів позивачеві до страхового стажу зараховано всі періоди. Таким чином, Головне управління, на його думку, правомірно відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу - 25 років.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 02.05.2019 року.

Позивач 02.07.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

08.07.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046350007730 про відмову у призначенні пенсії. В рішенні зазначено, що відповідно до наданих документів, страховий стаж заявника складає 38 років 6 місяців 27 днів, в тому числі пільговий стаж підземної роботи згідно з ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 18 років 8 місяців 20 днів.

Позивачу відмовлено у призначенні пенсії з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу – 25 років.

Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Аналогічна норма міститься у ст.14 Закону № 1788, а саме: працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як відомо з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 14.09.1999 року, позивач працював на різних посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах:

Шахта «ім.Благодатна»:

13.09.1999 - 22.11.1999 - учень гірничого поверхності;

23.11.1999 - 23.10.2000 - гірничий 2 розряду поверхності;

15.11.2000 - 11.04.2002 - Служба в Збройних силах України;

ДВАТ «шахта «Благодатна»:

13.06.2002 - 26.09.2002 - гірник поверхності;

27.09.2002 - 06.10.2002 - учень гірника підземного з повним робочим днем у шахті

07.10.2002 - 28.11.2002 - курси та виробнича практика по професії гірник підземний та машиніст підземних установок;

15.03.2004 - 14.03.2004 - гірник підземний 2 розряду;

15.03.2004 - 16.04.2004 - учень машиніста підземних установок;

17.04.2004 - 03.05.2007 - гірник підземний;

04.05.2007 - 18.06.2021 - гірничий майстер підземний.

Спір між сторонами виник щодо зарахування до пільгового стажу (страхового та пільгового) періоду проходження позивачем військової служби в особливий період у кратному обчисленні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей (далі - Положення №530).

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена військова служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а.

В ході судового розгляду судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, про що також відсутній спір між сторонами, позивач був призваний за частковою мобілізацією у 20.02.2015 року, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 від 15.11.2000 року.

02.12.2016 року переведений на військову службу за контрактом.

Відповідно до довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення №595 від 07.06.2021 року, виданої військовою частиною А2800, старший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 12.03.2019 року по 14.05.2019 року та з 16.05.2020 року по 20.08.2020 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів м. Часів Яр Донецької області.

Згідно з довідкою військової частини А2800 від 07.06.2021 року №597 прапорщик контрактної служби ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині А2800 з 03.04.2015 року по теперішній час.

При цьому, суд враховує, що позивач перебуваючи на військовій служби не весь час перебував у зоні АТО, а лише у період з 12.03.2019 року по 14.05.2019 року та з 16.05.2020 року по 20.08.2020 року у відповідності до довідки №595 від 07.06.2021 року.

Суд вважає, що позивач має право на зарахування у кратному розмірі періоди проходження позивачем військової служби в зоні антитерористичній операції за Списком № 1 один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції: з 12.03.2019 року по 14.05.2019 року та з 16.05.2020 року по 20.08.2020 року.

З урахуванням норм п. 2.3 розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 року №530 періоди участі позивача в антитерористичній операції підлягають зарахуванню до його стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону №1058 у кратному розмірі, виходячи з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три період проходження військової служби під час мобілізації та за контрактом з 20.02.2015 року по 02.07.2021 року за професією гірничого майстра підземного, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки жодним законодавчим актом не передбачено зарахування періоду військової служби у кратному розмірі: один місяць служби за три, у випадку якщо особа не брала участі в антитерористичній операції.

За правилами Положення № 530 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Отже, законодавцем визначено, що зарахуванню рік за три підлягає тільки військова служба, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №348/347/17.

Такими періодами є у відповідності до довідки №595 від 07.06.2021 року, періоди з 12.03.2019 року по 14.05.2019 року та з 16.05.2020 року по 20.08.2020 року.

Інші періоди військової служби, коли позивач перебував на військовій службі, проте не брав участі в антитерористичній операції підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивача в одинарному розмірі.

Робота за Списком №1 не зараховується у кратному розмірі до пільгового стажу позивача, а лише надає право на зменшення пенсійного віку позивача для призначення пенсії або звільнення від досягнення пенсійного віку, у випадку наявності пільгової вислуги років.

Отже, за умови зарахування вказаних періодів безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції: з 12.03.2019 року по 14.05.2019 року та з 16.05.2020 року по 20.08.2020 року, станом на день прийняття рішення про відмову у призначення пенсії за ч.3 ст. 114 Закону №1058, у позивача не було достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за умовами ч.3 ст. 114 Закону №1058. Відтак, відповідачем-2 було правомірно відмовлено у призначення пенсії станом на 08.07.2021 року.

Підстави для визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії відсутні, оскільки прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії №046350007730 від 08.07.2021 року прийнято правомірно, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню судом.

Як наслідок, у суду відсутні підстави для зобов`язання призначити пенсію з 02.07.2021 року.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби під час мобілізації та за контрактом в особливий період, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 12.03.2019 року по 14.05.2019 року, з 16.05.2020 року по 20.08.2020 року в стаж роботи за професією гірничого майстра підземного, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає, що за наслідками розгляду справи встановлено, що позивач не має права на призначення пенсії. При цьому, зарахування періодів служби відбувається при обчисленні страхового та пільгового стажу при вирішенні питання щодо призначення пенсії.

Оскільки позивач не набув право на призначення пенсії станом на 02.07.2021 року, то його права в цій частині наразі не порушені, оскільки загальним підрахунком його страхового та пільгового стажу не встановлено наявності необхідного пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, навіть за умови зарахування періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції з 12.03.2019 року по 14.05.2019 року, з 16.05.2020 року по 20.08.2020 року.

Отже, права позивача в цій частині не порушені, а тому є передчасними. У випадку не здійснення належного зарахування періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції з 12.03.2019 року по 14.05.2019 року, з 16.05.2020 року по 20.08.2020 року, коли позивач набуде право на призначення пенсії на пільгових умовах, останній не позбавлений права на звернення до суду щодо оскарження рішення про відмову у призначенні пенсії та зарахуванні періодів служби.

Наразі, за умови правомірності дій відповідача-2 щодо відмови у призначенні пенсії, вказані вимоги є такими, що заявлені на майбутнє, а тому не можуть бути задоволені судом.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідачі виконали покладені на них ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довели правомірність своїх дій, чим спростували твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат та витрат на правову допомогу згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова