Рішення № 100781575, 02.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Справа № 160/8730/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 року (направлено засобами поштового зв`язку 30.05.2021 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-12619-53 від 25.02.2021 року винесену Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області щодо ОСОБА_1 у сумі 37 788 гривень 74 копійок.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) у сумі 37 788 гривень 74 копійок є протиправно та підлягає скасування, оскільки припинення підприємницької діяльності відбулось ще травні 2000 року через те, що позивач, ОСОБА_1 не займалась підприємницькою діяльність та дохід не отримувала. Позивач повністю всю звітність передала до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в тому числі і довідку від державного реєстратора, який вносив зміни щодо припинення її підприємницької діяльності. Незрозумілим є підстави нарахування заборгованості через те, що у вимозі № Ф-12619-53 від 25.02.2021 р. не вказано на підставі якого рішення було винесено даний документ, а також періодичність нарахування боргу. На момент звернення до суду на адресу проживання позивача не надходило жодних листів від ГУ ДПС у Дніпропетровській області про наявність відповідної заборгованості. В архіві Дніпропетровської області позивачу усно повідомили, що інформації щодо ОСОБА_2 немає.

27.07.2021 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В мотивування своєї правової позиції відповідач зазначив, що відповідно до інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» Державної податкової служби України позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Новомосковська ДПІ, (м. Новомосковськ) з 17 серпня 1999 року, як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір га облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску. За даними інформаційної системи податкового органу станом на момент формування оскаржуваної вимоги 25 лютого 2021 року у позивача в ІКП - 71040000 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37788,74 грн. внаслідок автоматичного нарахування платнику грошового зобов`язання зі сплати єдиного внеску, в тому числі: за 2017 рік по строку 09 лютого 2018 року нараховано 8448 грн.; за І квартал 2018 року по строку 19 квітня 2018 року нараховано 2457,18 грн.; за ІІ квартал 2018 року по строку 19 липня 2018 року нараховано 2457,18 грн.; за ІІІ квартал 2018 року по строку 19 жовтня 2018 року нараховано 2457,18 грн.; за IV квартал 2018 року по строку 21 січня 2019 року нараховано 2457,18 грн.; за І квартал 2019 року по строку 19 квітня 2019 року нараховано 2754,18 грн.; за ІІ квартал 2019 року по строку 19 липня 2019 року нараховано 2754,18 грн.; за ІІІ квартал 2019 року по строку 21 жовтня 2019 року нараховано 2754,18 грн.; за IV квартал 2019 року по строку 20 січня 2020 року нараховано 2754,18 грн.; за І квартал 2020 року по строку 21 квітня 2020 року нараховано 2078,12 грн.; за ІІ квартал 2020 року по строку 20 липня 2020 року нараховано 1039,06 грн.; за ІІІ квартал 2020 року по строку 19 жовтня 2020 року нараховано 3178,12 грн.; за IV квартал 2020 року по строку 19 січня 2021 року нараховано 2200 грн. Станом на 31 січня 2021 року сума боргу (недоїмки) становила 37 788,74 грн.

Відповідно до Інструкції № 449 відповідачем було складено вимогу від 25 лютого 2021 року №Ф-12619-53 на суму 37 788,74 грн., адже на кінець календарного місяця (31 січня 2021 року) була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску. Відповідно до пункту 4 Розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Із зазначеного слідує, що обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу. З огляду на зазначене, облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, є такою ж самостійної підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25 лютого 2021 року №Ф-12619-53У на суму 37788,74 грн. набула статусу узгодженої 06 квітня 2021 року. Так, після узгодження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 лютого 2021 року №Ф-12619-53У на суму 37 788,74 грн., податковий орган сформував заяву про примусове виконання рішення на боржника ОСОБА_1 та надіслав до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Твердження позивача про те, що нею не здійснюється підприємницька діяльність не є підставою для несплати єдиного внеску, оскільки суперечить приписам пункту 2 частини першої статті 7 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Згідно вимог пункту 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» від 24 листопада 2014 року №1162 (далі - Порядок), після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку. Отже, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 лютого 2021 року №Ф-12619-53 на суму 37788,74 грн. діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Так, довідка за формою ОК-5 - це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб, (автоматизованого банку відомостей, створеного для ведення обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, ведення якого забезпечує Пенсійний фонд України). Довідка за формою ОК-5 формується за будь-який період, починаючи з 2000 року, та містить, зокрема, щомісячні дані щодо суми заробітку та відомості щодо сплати страхових внесків. При цьому, позивач не зазначає, чи працювала в оспорюваний період на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Позивачем до позовної заяви не надано відомості про доходи за оспорюваний період, відомості про розмір щомісячно утриманих та сплачених роботодавцем сум ЄСВ до бюджету за оспорюваний період тощо. Відтак, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2021 року зазначена вище справа розподілена та 02.06.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою суду від 07.06.2021 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску таких строків із наданням підтверджуючих доказів отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 року клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - Бохан О.М. про заміну відповідача у справі №160/8730/21 задоволено. Замінено відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений територіальний підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

У період з 02.08.2021 року по 03.09.2021 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію реєстраційної справи ОСОБА_1 . Витребувано від ОСОБА_1 : за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року - відомості про розмір щомісячно нарахованих доходів, утриманих та сплачених сум ЄСВ до бюджету; довідки за формою ОК-5 та ОК-7; докази щодо відрахування із заробітної плати єдиного соціального внеску в разі офіційного працевлаштування; докази щодо припинення підприємницької діяльності. Витребувані судом докази слід було подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до24 вересня 2021 року. Судом попереджено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Провадження по адміністративній справі №160/8730/21 зупинено до отримання витребуваних доказів по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року поновлено провадження в адміністративній справі №160/8730/21 та розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позовної заяви слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована як фізична особа- підприємець у 1998 р. та перебувала на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» Державної податкової служби України позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Новомосковська ДПІ, (м. Новомосковськ) з 17 серпня 1999 року, як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір га облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску.

04 серпня 2001 р. позивач змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про одруження.

За даними інформаційної системи податкового органу станом на момент формування оскаржуваної вимоги 25 лютого 2021 року у позивача в ІКП - 71040000 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37788,74 грн. внаслідок автоматичного нарахування платнику грошового зобов`язання зі сплати єдиного внеску, в тому числі: за 2017 рік по строку 09 лютого 2018 року нараховано 8448 грн.; за І квартал 2018 року по строку 19 квітня 2018 року нараховано 2457,18 грн.; за ІІ квартал 2018 року по строку 19 липня 2018 року нараховано 2457,18 грн.; за ІІІ квартал 2018 року по строку 19 жовтня 2018 року нараховано 2457,18 грн.; за IV квартал 2018 року по строку 21 січня 2019 року нараховано 2457,18 грн.; за І квартал 2019 року по строку 19 квітня 2019 року нараховано 2754,18 грн.; за ІІ квартал 2019 року по строку 19 липня 2019 року нараховано 2754,18 грн.; за ІІІ квартал 2019 року по строку 21 жовтня 2019 року нараховано 2754,18 грн.; за IV квартал 2019 року по строку 20 січня 2020 року нараховано 2754,18 грн.; за І квартал 2020 року по строку 21 квітня 2020 року нараховано 2078,12 грн.; за ІІ квартал 2020 року по строку 20 липня 2020 року нараховано 1039,06 грн.; за ІІІ квартал 2020 року по строку 19 жовтня 2020 року нараховано 3178,12 грн.; за IV квартал 2020 року по строку 19 січня 2021 року нараховано 2200 грн. Станом на 31 січня 2021 року сума боргу (недоїмки) становила 37 788,74 грн.

Відповідно Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція №449) ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено вимогу від 25 лютого 2021 року №Ф-12619-53 на суму 37 788,74 грн., адже на кінець календарного місяця (31 січня 2021 року) була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску.

Як зазначила позивач у поданій до суду позовній заяві, 06.05.2021 р. при спробі зняти грошові кошти з банківського рахунку виникла помилка, співробітником банку останній було повідомлено, що на її банківські рахунки накладено арешт. В телефонному режимі співробітник Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомив про наявність боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 37 788 гривень 74 копійок.

20 травня 2021 р. позивач особисто ознайомилась з вимогою від 25 лютого 2021 року №Ф-12619-53 на суму 37 788,74 грн. в приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

На думку позивача, припинення підприємницької діяльності відбулось ще в травні 2000 року через те, що остання не займалась підприємницькою діяльність та дохід не отримувала. Позивач повністю всю звітність передала в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в тому числі і довідку від державного реєстратора, який вносив зміни щодо припинення її підприємницької діяльності. Незрозумілим є підстави нарахування заборгованості через те, що у вимозі № Ф-12619-53 від 25.02.2021 р. не вказано на підставі якого рішення було винесено даний документ, а також періодичність нарахування боргу. На момент звернення до суду на її адресу проживання не надходило жодних листів від ГУ ДПС у Дніпропетровській області про наявність відповідної заборгованості. В архіві Дніпропетровської області позивачу усно повідомили, що інформації відносно ОСОБА_2 немає. Позивач звернулась в Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новомосковськом міської ради з метою отримання інформації щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 . Позивачу надали письмовий витяг, яким встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів за прізвищем ОСОБА_5 інформації не знайдено.

Вважаючи спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-12619-53 від 25.02.2021 року у сумі 37 788 гривень 74 копійок протиправною та безпідставною, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до статті 2 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» дія цього Закону поширюється на гупід 4 ас провадження діяльності, пов`язаної із збором веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до зазначених норм, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 12 статті 9 Закону «Про збір га облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон України № 1774-УІІІ) внесено низку змін до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Так, з 01 січня 2017 року фізичні особи-підприємці, навіть у разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов`язані визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір га облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в редакції Закону України №1774-VІІІ).

Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, що діяла до 01 січня 2018 року) строк сплати єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування за 2017 рік,’ до 10 лютого наступного року, тобто 09 лютого 2018 року. Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон України №2148) до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» внесено зміни.

Так, відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України № 2148, чинній з 01 січня 2018 року) фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також члени фермерських господарств зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Починаючи з 01 січня 2018 року, у зв`язку з внесеними змінами до Закону «Про збір га облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та з метою здійснення контролю за своєчасністю сплати єдиного внеску, податковим органом розроблено алгоритм автоматичного розрахунку нарахувань сум єдиного внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за яких нараховується заробітна плата (дохід).

Таким чином, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачений обов`язок фізичної особи - підприємця сплачувати єдиний внесок, незалежно від отримання доходу, у розмірі не меншому мінімального страхового внеску. Тобто, мінімальний розмір обов`язкового платежу прямо визначений Законом, і не залежить від подання чи не подання платником податків відповідної звітності, або здійснення нарахувань контролюючим органом. Саме Закон визначив розмір зобов`язань платника податків з єдиного внеску.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція №449).

Так, пунктами 1 та 2 розділу VI Інструкції № 449 передбачено, що до платників, які не виконати визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення, та, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Рішення про застосування штрафних санкцій та нараху вання пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається за формою згідно з додатком 12 до Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи податкового органу.

Пунктом 13 розділу VII Інструкції № 449 зазначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не

застосовується.

Інтегровані картки та інші внутрішні розрахунки є частиною інформаційної системи податкового органу.

З метою контролю за сплатою сум єдиного внеску. Державною податковою службою України в базі АІС «Податковий блок» в інтегрованій карті платника (далі - ІКП) за кодом бюджетної класифікації 71040000 впроваджено автоматичне щоквартальне нарахування сум єдиного внеску по фізичним особам - підприємцям.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується, у тому числі, на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою, в свою чергу, є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Отже, сума мінімального страхового внеску за місяць у 201 7 році складала 704,00 грн., так як відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати складав 3200,00 грн. (3200,00 х 22 відсотки).

Сума мінімального страхового внеску за місяць у 2018 році складала 819, 06 грн., так як відповідно до Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати складав 3723,00 грн. (3723,00 х 22 відсотки).

Сума мінімального страхового внеску за місяць у 2019 році складала 918, 06 грн., так як відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати складав грн. (4173,00 х 22 відсотки).

Сума мінімального страхового внеску за місяць у 2020 році з 01 січня 2020 року складала 1039, 06 грн., так як відповідно до Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати складав 4723,00 грн. (4723,00 х 22 відсотки); сума мінімального страхового внеску за місяць з 01 вересня 2020 року складача 1100,00 грн., оскільки, розмір мінімальної заробітної плати складав 5000,00 грн. (5000,00 х 22 відсотки = 1100 грн.).

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року №533-ІХ (із змінами), тимчасово, за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня, з 1 по 31 травня 2020 року звільняють від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ за себе, у тому числі, особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Враховуючи викладене, нарахування за 1 - 3 квартали 2020 року були наступними:

1 квартал 2020 року у сумі 2078,12 грн. (січень-лютий 1039,06 грн. + 1039,06 грн.);

2 квартал 2020 року у сумі 1039,06 грн. (за червень місяць);

3 квартал 2020 року у сумі 3178,12 грн.

4 квартал 2020 року у сумі 2200,00 грн.

Облік розрахунків з бюджетом зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в органах Державної податкової служби ведеться в електронному вигляді та відображається в інтегрованій картці платника за технологічним кодом 71040000 (далі -ІКП 71040000).

Як вже зазначалось вище, відповідно до інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» Державної податкової служби України позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Новомосковська ДПІ, (м. Новомосковськ) з 17 серпня 1999 року, як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір га облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску

За даними інформаційної системи податкового органу станом на момент формування оскаржуваної вимоги 25 лютого 2021 року у позивача в ІКП - 71040000 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37788,74 грн. внаслідок автоматичного нарахування платнику грошового зобов`язання зі сплати єдиного внеску, в тому числі: за 2017 рік по строку 09 лютого 2018 року нараховано 8448 грн.; за І квартал 2018 року по строку 19 квітня 2018 року нараховано 2457,18 грн.; за ІІ квартал 2018 року по строку 19 липня 2018 року нараховано 2457,18 грн.; за ІІІ квартал 2018 року по строку 19 жовтня 2018 року нараховано 2457,18 грн.; за IV квартал 2018 року по строку 21 січня 2019 року нараховано 2457,18 грн.; за І квартал 2019 року по строку 19 квітня 2019 року нараховано 2754,18 грн.; за ІІ квартал 2019 року по строку 19 липня 2019 року нараховано 2754,18 грн.; за ІІІ квартал 2019 року по строку 21 жовтня 2019 року нараховано 2754,18 грн.; за IV квартал 2019 року по строку 20 січня 2020 року нараховано 2754,18 грн.; за І квартал 2020 року по строку 21 квітня 2020 року нараховано 2078,12 грн.; за ІІ квартал 2020 року по строку 20 липня 2020 року нараховано 1039,06 грн.; за ІІІ квартал 2020 року по строку 19 жовтня 2020 року нараховано 3178,12 грн.; за IV квартал 2020 року по строку 19 січня 2021 року нараховано 2200 грн. Станом на 31 січня 2021 року сума боргу (недоїмки) становила 37 788,74 грн.

Відповідно Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція №449) ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено вимогу від 25 лютого 2021 року №Ф-12619-53 на суму 37 788,74 грн., адже на кінець календарного місяця (31 січня 2021 року) була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 Розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Із зазначеного слідує, що обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

З огляду на зазначене, облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, є такою ж самостійної підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду ви 25 березня 2021 року у справі № 807/921/16, від 11 лютого 2021 року у справі №160/4023/19, від 03 грудня 2020 року у справі № 440/1256/19, від 10 грудня 2019 року у справі № 826/25425/15, від 11 вересня 2018 року в адміністративній справі №826/11623/16.

Так, Верховний Суд вказує, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги зачищається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога зачищається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис - в органі доходів і зборів.

Таким чином, податковий орган на підставі пункту 4 розділу VI Інструкції №449 надіслав вимогу від 26 лютого 2021 року №Ф-116377-17 на суму 37788,74 грн. на податкову адресу платника: 51200, Дніпропетровська облассть, м. Новомосковськ, вул. Чкалова, 75 (поштове відправлення за штрих кодовим ідентифікатором 5120602219619).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. Відповідно до даних АТ «Укрпошта» поштове відправлення за штрих кодовим ідентифікатором 5120602219619 отримано позивачем 26 березня 2021 року (копія повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодовим ідентифікатором 5120602219619 з відміткою про отримання позивачем наявна в матеріалах справи).

В Постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Суду від 25 квітня 2018 року по справі №800/547/17(П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019р. по справі №913/879/17, від 21.05.2020р. по справі №913/879/17, від 21.05.2020р. по справі №10/249-10/19, від 15.06.2020р. по справі №24/260-23/52-6).

В той же час Верховний Суд у вищезазначеній постанові звергає увагу на тому, що жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі №140/30/20 податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

Аналіз податкового законодавства свідчить про те, що податкова вимога повинна бути надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням. Додаткових вимог до надсилання податкової вимоги податкове законодавство не містить.

В той же час суд звертає увагу на тому, що жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-го електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи.

Так само, і в пункті 30 постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №420/5895/18 Верховний Суд зазначає, що позивач повинен самостійно організувати відносини з оператором поштового зв`язку, кур`єрською службою тощо, з метою забезпечення отримання надісланої йому кореспонденції уповноваженою особою. Відносини між оператором поштового зв`язку, кур`єрською службою, які забезпечують доставку відповідного відправлення та адресатом такого відправлення, перебувають поза контролем відправника, яким у даному випадку виступає відповідач. Відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі Тому, відправник не може відповідати за доставку кореспонденції.

Правова позиція аналогічного змісту висловлена і Верховним Судом у постанові від 13 червня 2018 року у справі №820/6755/16.

На підставі вказаного, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25 лютого 2021 року №Ф-12619-53У на суму 37788,74 грн. набула статусу узгодженої 06 квітня 2021 року.

Так, після узгодження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 лютого 2021 року №Ф-12619-53У на суму 37788,74 грн., податковий орган сформував заяву про примусове виконання рішення на боржника ОСОБА_1 та надіслав до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Частиною восьмою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 березня 2003 року №755-IV фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно частини першої статті 5 розділу II Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.

Згідно вимог пункту 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» від 24 листопада 2014 року №1162 (далі - Порядок), після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.

Отже, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області під час складання оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 лютого 202! року №Ф-12619-53 на суму 37788,74 грн. діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Так, довідка за формою ОК-5 - це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб, (автоматизованого банку відомостей, створеного для ведення обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, ведення якого забезпечує Пенсійний фонд України). Довідка за формою ОК-5 формується за будь-який період, починаючи з 2000 року, та містить, зокрема, щомісячні дані щодо суми заробітку та відомості щодо сплати страхових внесків.

При цьому, позивач не зазначає, чи працювала в оспорюваний період на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Позивачем до позовної заяви не надано відомості про доходи за оспорюваний період, відомості про розмір щомісячно утриманих та сплачених роботодавцем сум ЄСВ до бюджету за оспорюваний період тощо.

Враховуючи викладене, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-12619-53 від 25.02.2021 року, яка складена Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 37 788 гривень 74 копійок є правомірною.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник