Рішення № 100780861, 22.09.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2023/20 року

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2021 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд в складі:

головуючого Малярчука В.В.

при секретарі Зіньковській Н.Д.,Будз М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Теребовлянської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у якому просить стягнути з відповідача в його користь 100688 грн. 42 коп. матеріальної шкоди та 20000 грн. 00 коп. - моральної шкоди, а також судові витрати, посилаючись на мотиви викладені в позовні заяві.

Позивач позов підтримав та просив його задовільнити, посилаючись на мотиви викладенні в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи, мотивуючи тим, що 22 вересня 2021 року о 12:00 год. призначено справу у Господарському суді Тернопільської області розглядається справа 921/818/20 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі: Тернопільської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Теребовлянської міської ради, про стягнення 48 981,63 грн. заборгованості по витратах понесених у січні-червні 2020 року внаслідок надання телекомукаційних послуг на пільгових умовах. Враховуючи час розгляду справи, відстань, погодні умови, затори, представник Теребовлянеької міської ради (відповідача) не встигне вчасно прибути до Теребовлянського районного суду, де відбуватиметься слухання справи №606/2023/20 за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином. Відмова суду відкласти судове засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без захисника є порушенням стані 6 Конвенції при захист прав людини та основоположних свобод. Такими були висновки Європейського суду з прав людини по справі «Бартая проти Грузії» (заява № 10978/06). Правова позиція – Постанова КСЦ ВС від 28.10.2020 № 523/18181/18 (61-14767св19).

Однак, суд не бере до уваги клопотання представника відповідача подане 20 липня 2021 року про відкладення справи у зв`язку з неможливістю з`явитися в судове засідання через участь у судовому засіданні у Восьмому апеляційному суді (м. Львів).

Крім того судом не взято до уваги клопотання представника відповідача подане 22.09.2021 року про відкладення справи у зв`язку з неможливістю з`явитися в судове засідання через участь у судовому засіданні 22 вересня 2021 року о 12:00 год. у Господарському суді Тернопільської області.

Оскільки, представником відповідача не надано та не надіслано до суду підтверджуючих документів про його перебування в судовому засіданні в іншому суді.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідачем Теребовлянською міською радою 17.12.2020 року подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що є у справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено наступне:

22 червня 2020 року близько 17:29 год. ОСОБА_2 проїжджаючи автодорогою у м. Теребовля, по вул. Січових Стрільців, 59, Тернопільської області керував транспортним засобом марки «Citroen C4» н.з. НОМЕР_1 в період дощу та пориву вітру поряд із будинком № 59 зазначеної вулиці впало дерево на автомобіль.

Власником транспортним засобом марки «Citroen C4» н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

22 червня 2020 року надійшло повідомлення від ОСОБА_1 1987 року народження, про те, що під час руху, по вул. С. Стрільців, що в м. Теребовля на автомобіль марки «Citroen C4» н.з. НОМЕР_1 впало дерево та пошкодило вказаний транспортний засіб. Вказане повідомлення прийнято і зареєстровано в журналі єдиногообліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (ЄО) Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області за № 2261 від 22.06.2020 року.

Згідно довідки про результати розгляду повідомлення ОСОБА_1 від 13.07.2020 року встановлено, щов ході вирішення даного звернення було встановлено, що ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Citroen C4» н.з. НОМЕР_1 проїжджав автодорогою по вул. С.Стрільців шо в м. Теребовля та в даний період часу почався сильний дощ та пориви вітру і поряд із будинком №59 зазначеної вулиці на автомобіль впало дерево, що знаходилось неподалік автодороги та пошкодило автомобіль, чим завдало матеріальних збитків, як зазначив ОСОБА_2 на суму 10 000 грн. Таким чином, дана подія носить характер цивільно правових відносин, а тому може бути розглянута судом в цивільному порядку. Перевірка по повідомленні ОСОБА_1 , 1987 року народження, жителя АДРЕСА_1 , завершена. Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та п.3.10. Положення «Про порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, матеріали перевірки списати до НС канцелярії Теребошіянського ВП ГУНП в Тернопільській області для подальшого зберігання на встановлені нормативними документами строки.

Згідно рапорту працівника поліції від 22.06.2020 року надійшло повідомлення про те, що 22.06.2020 року о 18:01 год. по вул. С. Стрільців, що в м. Теребовля, біля першої школи під час руху на заявника автомобіль марки «Citroen C4» н.з. НОМЕР_1 впало дерево та пошкодило вказаний транспортний засіб.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_3 , дав показання, що 22.06.2020 року він проїжджаючи в м. Теребовля по вул. С. Стрільців побачив, що зламане дерево лежало на автомобілі. Потрібно було евакуатор для переміщення автомобіля, яке горіло, оскільки були сліди горіння та біля авто були вогнегасники, дерево впало на автомобіль від вітру через те, що було трухляве.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_2 дав показання, що він 22.06.2020 року проїжджаючи в м. Теребовля по вул. С. Стрільців біля ЗОШ школи № 1, і під час руху на автомобіль марки «Citroen C4» н.з. НОМЕР_1 впало дерево. В салоні автомобіля був його внук ОСОБА_4 , якому зараз п`ять років, і який внаслідок падіння дерева перестав говорити. Після падіння дерева на автомобіль, він почав горіти, внука пересадили в інший автомобіль. На місце події приїхали працівники поліції та служба з надзвичайних ситуацій. Порізали дерево і погрузили на причіп трактора КП Теребовля, дерево було трухляве, стовбур його кришився. У той день у м. Теребовля впало ще кілька дерев. При огляді дерева було два працівники Теребовлянської міської ради. Крім того він намагався уникнути пошкоджень почав рух назад, але не встиг позаду рухався інший автомобіль.

ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області Купчака А. про те, що 22.06.2020 року о 18:00 год. на автомобіль марки «Citroen C4» н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у його власності під час керування ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 впало дерево на вказаний автомобіль, чим завдало пошкоджень, та згідно експертизи ремонту не підлягає.

Вказана заява надійшла 22.06.2020 року в Теребовлянський ВП ГУНП в Тернопільській області прийнято та зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчиненні кримінального правопорушення та інші події № 2261 від 22 червня 2020 року. За результатами перевірки працівниками ввіреного підрозділу вказано, що в даному випадку відсутній склад кримінального чи адміністративного правопорушення та наявні ознаки цивільно- правових відносин.

Згідно висновку експерта № 281/20 судової авто товарознавчої експертизи згідно заяви – звернення від ОСОБА_1 складеного 09 липня 2020 року про те, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Citroen C4» н.з. НОМЕР_1 після стихійного лиха, яке мало місце 22.06.2020 року, станом на час стихійного лиха, приймаються рівними вартість матеріального збитку =100688 грн. 42 коп. Відповідно до вимог ст..70 ст. 102 КК України експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст.. 384 ст. 385 КК України, про що розписався особисто.

Рішенням Теребовлянської міської ради сьомого скликання четвертої сесії від 25 лютого 2016 року № 228 про затвердження правил благоустрою на території населених пунктів Теребовлянської міської ради затверджено правила благоустрою території населених пунктів Теребовлянської міської ради (міста Теребовля, сіл Боричівки, Вербівці, Довге, Деренівка, Долина, Слобітка, Кровинка, Ласківці, Лошнів, Нова Могильниця, Стара Могильниця, Мшанець Острівець, Гумниська, Застіноче, Підгайчики, Малів, Семенів, Зеленче, Підгора, Плебанівка, Залав`є, Романівка, Сущин, Остальці) у новій редакції згідно з додатком за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність у відповідності з КУпАП.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Як вбачається із матеріалів справи та вище наведених норм, що дерево, яке впало на транспортний засіб марки «Citroen C4» н.з. НОМЕР_1 було розташовано на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста, відсутність даних що останнє у відповідності до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, тому обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Теребовлянську міську раду до відання виконавчого органу якої в силу підпункту 7 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення та яким не було належним чином забезпечено організацію роботу з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів.

Як вбачається з відзиву на позов поданому представником відповідача, що пошкодження автомобіля марки «Citroen C4» н.з. НОМЕР_1 відбулося внаслідок погіршення погодних умов та не доводиться факт причинно – наслідкового зв`язку між шкодою та бездіяльністю відповідача.

Однак, згідно довідки від 24.12.2020 року виданої Тернопільського обласного центру гідрометеорології про те, що 22.06.2020 року за даними найближчого пункту спостереження авіаційної метеорологічної станції цивільної четвертого розряду (АМСЦ) Тернопіль: температура повітря, С: максимальна 24,0, мінімальна 16,5, середня добова 19,4, температура грунту, С : максимальна 28,2, мінімальна 15,3, максимальна швидкість вітру, м/с 9, середня відносна вологість повітря, % 88, стан неба (хмарність), бали 4 бали нижнього ярусу хмар, 8 балів загальної кількості хмар, сума опадів за добу, мм 0,5, небезпечні метеорологічні явища погоди гроза поч. 17 год. 24 хв. зак. 20 год. 33 хв.

Згідно шкали Бофорта швидкість вітру за м/с становить 13.9-17.1 під час дії вказаного вітру хитаються невеликі стовбури дерев, а сильний вітер - хитаються гілки дерев за м/с становить 10.8-13.8.

Враховуючи вище наведене в момент настання ДТП, яке відбулося 22.06.2020 року максимальна швидкість вітру становила м/с 9 тобто вітер з вказаною швидкістю не міг спричинити падіння дерева.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем висновком висновку експерта № 281/20 судової авто товарознавчої експертизи згідно заяви – звернення від ОСОБА_1 складеного 09 липня 2020 року від 31 жовтня 2016 року.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень в АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача Теребовлянської міської ради в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути матеріальної шкоди в розмірі 100688 грн. 42 коп. завданої пошкодженням автомобіля.

Внаслідок протиправних дій Теребовлянської міської ради, ОСОБА_1 зазнав моральної шкоди, оскільки йому заподіяно душевних страждань, суть яких полягає у тому, що він після події ДТП перебував у стресовому стані, зумовленому необхідністю відвідування державних органів з приводу події ДТП. Крім того був позбавлений можливості користуватися автомобілем. Крім того в салоні автомобіля перебував його син, який після вказаного ДТП перестав говорити.

У зв`язку з переліченими обставинами, у ОСОБА_1 було порушено його нормальний, до цього звичний спосіб життя, що в подальшому викликало у нього депресивний стан.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до пункту 2 та 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до пункту 2 ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 280 Цивільного кодексу України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тому суд вважає, що із врахуванням душевних страждань, переживань та порушення звичного способу життя спричиненого внаслідок ДТП слід стягнути моральну шкоду з відповідача Теребовлянської міської ради в користь позивача ОСОБА_1 в розмірі 20 000 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди слід задоволити, стягнувши з Теребовлянської міської ради в користь ОСОБА_1 в розмірі 100688 грн. 42 коп. –матеріальної шкоди, та 20 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Також слід стягнути з Теребовлянської міської ради в користь ОСОБА_1 1848 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 81, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.11, 16, 22, 23, 280, 1166, 1167, 1195 ЦК України, Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст. 10, 11, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»

ВИРІШИВ :

Позов позов ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволити.

Стягнути з Теребовлянської міської ради в користь ОСОБА_1 в розмірі 100688 грн. 42 коп. –матеріальної шкоди, та 20 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Теребовлянської міської ради в користь ОСОБА_1 1848 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при звернення до суду.

Розяснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів через Теребовлянський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.В.МАЛЯРЧУК