Рішення № 100780030, 02.11.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7778/21

Провадження №2-а/442/102/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - Курус Р.І.,

з участю секретаря судових засідань - Рикало А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

04.10.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАВ № 440314 від 16.09.2021 по справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським ВРПП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Сидор Василем Володимировичем про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, закрити адміністративне провадження у справі та стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 16.09.2021 близько 19.15 год. він вийшов з припаркованого автомобіля ВАЗ 2115, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на вул. Сахарова в м. Дрогобичі та направився через дорогу в сторону продуктового магазину. Перейшовши дорогу на інший бік, до нього підбіг поліцейський ВРПП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старший сержант ОСОБА_2 та повідомив, що бачив, що коли він повертав з вул. Війтівська Гора на вул. Сахарова не ввімкнувши покажчик повороту. Зазначає, що він повідоми поліцейському, що не він був водієм цієї машини. Після цього, поліцейські попросили його пред`явити посвідчення водія та документи на машину. В подальшому, поліцейським вихопивши в нього з рук барсетку сам дістав документи. В барсетці лежав його паспорт та посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 28.04.1998, однак поліцейський його навіть не взяв, сказав що це посвідчення не дійсне, що я повинен був замінити його на посвідчення водія нового європейського зразку ще кілька років тому, а тому він вважає, що він керував транспортним засобом не те що без бланку посвідчення водія при собі, а взагалі, не маючи права на керування, а тому виніс відносно мене оскаржувану постанову. Вважаю винесену постанову серії БАВ № 440314 від 16.09.2021 незаконною та безпідставною виходячи, оскільки освідчення водія на категорію «В» він отримував 28.04.1998, старого зразку, ще до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Натомість, положенням не передбачено обов`язкової заміни посвідчення водія, виданого до набрання чинності Законом України від 24.09.2008 Ns 586-VI, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» на посвідчення водія нового зразку, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою від 05.10.2021 відкрито провадження в даній справі та призначено до розгляду на 19.10.2021. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

19.10.2021 розгляд даної справи відкладено за клопотанням позивача, у зв`язку із його зайнятістю в судовому засіданні в іншій справі в Західному апеляційному господарському суді.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак його представник – адвокат Гирич О.В. подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник Головного управління Національної поліції в Львівській області в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд причин неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи зазначені обставини, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Матеріалами справи встановлено, що 16.09.2021 поліцейським ВРПП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом Сидор В.В. винесено постанову серії БАВ № 440314 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення штрафу в сумі 3400 грн.

Згідно оскаржуваної постанови: ОСОБА_1 16.09.2021 о 19.18 год. керуючи автомобілем марки ВАЗ 2115, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на вул. Сахарова в м. Дрогобичі не ввімкнувши покажчик повороту та не мав про собі посвідчення водія, за що наступає відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Частиною 2 ст. 126 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підстави та порядок видачі посвідчення водія регулюється Постановою «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» № 340, прийнятою Кабінетом Міністрів України 8 травня 1993 року.

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що посвідчення водія категорії «В» ним отримано 28.04.1998 року старого зразку, до набрання чинності Законом України від 24 вересня 2008 р. № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Пунктом 25 Положення визначено, що обмін посвідчення водія проводиться: у разі непридатності його для подальшого користування (зіпсоване, записи не читаються тощо); у разі зміни персональних даних власника (прізвище, ім`я, по батькові, стать); за бажанням власника (з метою уточнення персональних даних латинськими літерами, зміни відцифрованого образу обличчя тощо).

За правилами пункту 27 Положення, посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24.09.2008 № 586-VI, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», може бути обміняно на нове на умовах проведення обміну, визначених цим Положенням

Отже, положенням не передбачено обов`язкової заміни посвідчення водія, виданого до набрання чинності Законом України від 24.09.2008 Ns 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» на посвідчення водія нового зразку.

Окрім цього, відповідачем суду не представлено аргументовано підтверджуючих доказів на підставі яких і була винесена оскаржувана постанова, в тому числі фото- і відеофіксації правопорушення, де міг би бути зафіксований власне факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки ВАЗ 2115, з державним номерним знаком НОМЕР_1 без ввімкнутого покажчику повороту та не маючи про собі посвідчення водія.

Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на той факт, що відповідальність водія за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, а не ч. 2 ст. 126КУпАП.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідачем достовірних доказів на підтвердження тверджень, вказаних у оскаржуваній постанові суду не надано, а тому, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не виконано обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього статтею 77 КАС України, у зв`язку із чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки, під час розгляду судом даної адміністративної справи відповідачем належними та допустимими доказами не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а позивачем доведено, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області, на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн.

Керуючись ст.ст.6,10,19,77,90,241-246,286 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Постанову серії БАВ № 440314 від 16.09.2021, винесену поліцейським ВРПП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Сидор Василем Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Львівській області понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн. (чотириста пятдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складення в повному обсязі до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02.11.2021.

Суддя Курус Р.І.