Ухвала суду № 100779584, 02.11.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Провадження 1-кп/311/101/2021

Справа № 311/2337/20

02.11.2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

02 листопада 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Якимець К.В.,

прокурора Стельмащук Д.С.,

захисника – адвоката Петренка А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вугледар Донецької області, громадянина України, який має середньо - спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 27.01.2014 року Василвським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ст.ст.75,76,104 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 21.10.2016 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням на направлено для відбування призначеного покарання. Звільнений 22.12.2017 року на підставі ухвали Бердянського міського суду Запорізької області від 11.12.2017 року з Бердянської ВК №77 на підставі Закону України про амністію в 2016 році»; 2) 07.05.2018 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту. Звільнений 12.12.2018 року з Оріхівської ВК Запорізької області № 88 по відбуттю строку покарання; 3) 08.04.2021’року Василвським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 до двох років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою від 13.10.2021 року дане кримінальне провадження прийнято до свого провадження суддею Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В.

02.11.2021 року в судовому засіданні обвинувачений прокурор Стельмащук Д.С. заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, мотивуючи тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, якими обґрунтовувалося застосування раніше до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не зникли та не зменшились. Заявлене клопотання просить задовольнити за наведеними у ньому підставами. Та вказує, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинуваченого адвокат Петренко А.В. просять вирішити клопотання прокурора на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яким обґрунтовується необхідність продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши думку та пояснення учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 08 вересня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 06 листопада 2021 року, включно.

Відповідно до положень ст.ст.131,132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що на сьогоднішній день наявні ризики, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_1 , а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, вважати необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

При цьому, суд враховує репутацію обвинуваченого, а саме ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) проти власності, які відноситься до категорії нетяжких та тяжких злочинів. Разом з тим, усвідомлюючи ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_1 на теперішній час обвинувачується, та невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, на теперішній час обвинувачений ОСОБА_1 постійного місця роботи не має, суспільно-корисною працею не займається, стійких соціальних зв`язків не має: він не одружений, неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб на утриманні не має. Також обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, тому є достатні підстави вважати, що останній не припинить свою злочинну діяльність та при продовженні йому запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, - вчинить інше кримінальне правопорушення.

Крім того, на теперішній час ОСОБА_1 фактично відбуває покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки, яке призначено вироком Василівського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2021 року.

За таких обставин, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання суду, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, а тому суд не вбачає підстав для відмови в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

обвинуваченого ОСОБА_1 та наразі суд не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з тих обставин, що суду не надано доказів сталих соціальних зв`язків ОСОБА_1 , згідно відомостей, зазначених в обвинувальному акті, він не одружений, утриманців немає, офіційно ніде не працевлаштований, постійного джерела прибутку, регулярного доходу не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває.

Будь-яких медичних документів на підтвердження незадовільного стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , який би не дозволяв йому на теперішній час перебувати під вартою, суду не надано.

Вищевикладені обставини, а також конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_1 та покарання, яке йому загрожує, у своїй сукупності дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його можливу поведінку, високим є ризик уникнення обвинуваченого від правосуддя з метою уникнути можливого покарання.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У пункті 51 справи «Летелье проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку в наслідок скоєння злочину.

Однак цей фактор можна рахувати виправданим тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок знаходиться під загрозою.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177,178,183,194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 31 грудня 2021 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 315, 372, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 31 грудня 2021 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО